Великий Луг
Вели́кий Луг — історична назва місцевості, велетенських річкових плавнів, які колись існували на лівому березі Дніпра між Дніпром і Конкою. Плавні, зарослі листяним лісом, очеретом і рогозом мали площу понад 400 км².
Вся ця місцевість належала Запорозькій Січі, з Великим Лугом часто ототожнювали усе Запоріжжя.
Великий Луг був затоплений водами Каховського водосховища у 1955–1957 роках за винятком деяких ділянок.
Географія
Заплава простягалася з обох боків Дніпра від острова Хортиця на 110 км від лівого берега Дніпра до острова Скалозубова у Херсонській області при ширині від 3 до 25 км.
Плавні заливалися водою з початку весни до початку літа, за винятком деяких місцин.
На нижньому Дніпрі існувало 8 перевозів відомих ще з часів бронзи. Тут були 4 піщані кучугури, що також були найліпшими перевозами: Великі кучугури, Водянські кучугури, Каменські кучугури, Нижньодніпровські (Олешківські) кучугури.
Нині майже вся територія Великого Лугу, за винятком кількох сотень гектарів у південно-східній частині острова Хортиця і на лівому березі Дніпра, залита штучним Каховським морем.
Значення
На території Великого Лугу, або в його безпосередньому сусідстві, містилася Запорозька Січ. У Великому Лузі козаки випасали худобу і знаходили в тутешніх плавнях та заростях добрий захисток. Тому Великий Луг був символом безпеки й волі. У піснях його називали «Батьком»:
- «Ой Січ — мати, а Великий Луг — батько,
- Що в Лузі заробити, то в Січі пропити».
Після знищення Запорозької Січі в 1775 році Великий Луг разом з іншими її місцинами Катерина II поділила між своїми найближчими вельможами.
Природа
Природа Великого Лугу була надзвичайно багатою:
- У річках водилися велетенські білуги, соми, коропи, щуки, зграями плавали осетри, севрюга та стерлядь. Косяками плавали у воді: судак, лящ, карась, окунь, лини, вугри, тарань, вирезуб, камбала, в'язь та марена та багато іншої дрібної риби, яку можна було ловити голими руками. Також водилося багато раків;
- Із звірів у Великому Лузі водилися вовки, олені, сарни, лисиці, коти, зайці, борсуки, горностаї, ховрахи, бобри, куниці й виндихи, заходили під осінню пору дикі коні (особливо на Томаківському острові);
- Серед птахів було дуже багато баб (пеліканів) та морських чайок. Озера переповнювали лебеді, дикі гуси, качки, баклани, журавлі. Лелеки та чаплі були господарями боліт. На лиманах було безліч куликів. На деревах панували горлиці, зозулі, тетеруки, одуди, деркачі, сороки, стрижі, солов'ї, чижі, чий спокій порушували соколи, шуліки, яструби та орли.
Джерела
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Великий Луг // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 136. — 1000 екз.
- Гетьмани України, Харків, Промінь, 2007, стор. 11-12.
Посилання
- В. О. Щербак. Великий Луг // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 466. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Великий Луг // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.