Ветлин

Ветлин (пол. Wietlin) — село у Польщі, у гміні Ляшки Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться в Надсянні, на відстані 10 км на схід від Ярослава[2]. Населення 957 осіб (2011[1]).

Село
Ветлин
пол. Wietlin

Координати 50°00′ пн. ш. 22°48′ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ярославський повіт
Гміна Ляшки
Площа 13,6 км²
Висота центру 172-185  м
Населення 957 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-543
Автомобільний код RJA
SIMC 0605766
GeoNames 755757
Ветлин
Ветлин (Польща)
Ветлин
Ветлин (Підкарпатське воєводство)

Історія

У середні віки село належало до міста Ярослава, знаходилось у Перемишльській землі Руського воєводства.[3]

У 1819 р. звели муровану церкву Різдва Пресвятої Богородиці, належала до Ярославського деканату Перемишльської єпархії.[4]

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» село належало до Ярославського повіту, знаходилося при дорозі з Ярослава до Бобрівки над патоком Шкло на висоті 185 м над рівнем моря. Була мурована греко-католицька парафіяльна церква. На 1895 р. в селі разом з фільварком графа Замойського і селищем Дрезина було 285 будинків і 1538 мешканців (533 римо-католики, 923 греко-католики і 82 юдеї).[5].

Після окупації поляками Галичини село входило до Ярославського повіту Львівського воєводства Польщі, а після укрупнення ґмін 1 серпня 1934 року включене до ґміни Муніна. На 01.01.1939 в селі проживало 2340 мешканців, з них 1980 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 90 поляків, 150 польських колоністів міжвоєнного періоду (у присілку Дрисина), 80 євреїв[6]. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Ляшківського району Львівської області.

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (1118 осіб — 278 родин)[7]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла», вони були вбиті, ув'язнені та депортовані (439 осіб) на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[8]. Церкву переобладнали на костел.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 480 121 318 41
Жінки 477 118 263 96
Разом 957 239 581 137

Відомі люди

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish). 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
  3. Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 3.
  4. Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936 — Перемишль, 1936 — с. 128
  5. Wietlin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 429. (пол.)
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 29, 119.
  7. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  8. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ
  9. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  10. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 180. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.