Виноградарство в Греції

Культура виноградарства в Греції — найдавніша в Європі і нараховує не менше 3-х тисячоліть. Існують відомості, що вид Vitis vinifera був завезений фінікійцями мореплавцями з Близького Сходу на острів Крит і острова Егейського моря, звідки розповсюдився і на материкову Грецію. Деякі відомості про виноград і виноградне вино можна знайти в творах авторів античної Греції, наприклад у Гомера в поемах «Іліада» і «Одіссея» (8—7 століття до н. е.), в працях Геродота (5 століття до н. е.), Страбона (1 століття до н. е.), Арістофана (близько 445—385 років до н. е.) та інших. Виникнення і розповсюдження культури винограду в країнах Європи проходило значною мірою під грецьким впливом.

Виноградарство
Виноградарські регіони Греції
Лоза винограду безпосередньо на землі (без будь-якої підтримки гілок), Санторіні

Виноградарство є однією з найважливіших галузей народного господарства цієї країни, традиційним заняттям сільського населення. Греція займає 2-е місце у світі по виробництву столового винограду. Під виноградниками зайнято близько 6 % всіх сільськогосподарських площ країни. Виноградарство дає близько 8 % (у грошовому виразі) всієї продукції рослинництва країни. Головні виноградарсько-виноробні райони: Аттика, Іонічні острови, Крит, Македонія, Пелопоннес, Фессалія.

У Греції обробляються 250 сортів, в тому числі 30 столових. Основні з них:

Всі виноградники країни діляться на 2 категорії: виноградники «крю» (марочні), з урожаю яких проводять 23 найменування вин за походженням, і виноградники, з продукції яких отримують ординарні вина.

Сорти винограду

Червоні вина
  • Агіоргітико («виноград Святого Георгія») — це автентичний для місцевості Немея сорт винограду, який росте переважно в регіоні півострова Пелопоннес і дає м'яке з фруктовими нотами червоне вино в багатьох стилях. За відчуттями схожий на французьке божоле нуво, але, на відміну від нього, агіоргітіко добре піддається витримці близько 5 років.
  • Коціфалі — це сорт, який переважно вирощують на Криті. Його купажують із манділарією або сірою для покращення кольору.
  • Лімніо або каламбакі — це важливий сорт червоного винограду, автентичний для егейського острова Лемнос. Його використовують у виробництві червоного вина понад 2000 років. Як сортове вино лімніо повнотілий, з високим вмістом алкоголю, сильно вираженим ароматом трав, з характерним смаком лаврового листя.
  • Сорт манділарія, також відомий як аморгіяно, в основному культивують на островах Родос і Крит. Вино з цього винограду часто дуже терпке від танінів і його часто купажують із іншими сортами винограду, щоб пом'якшити смак.
  • Мавродафна, або «чорний лавр», — сорт, який зростає на Пелопоннесі та Іонічних островах. Його купажують із виноградом родзинкового сорту «Чорний Коринф», щоб отримати високоцінне десертне вино, виготовлене за системою солера.
  • Мавруді — один із найдавніших грецьких сортів винограду. За легендою, вином з цього винограду Одіссей споїв Поліфема. Цей сорт зустрічається в Фракії, але також в центральній Греції та на півострові Пелопоннес[1].
  • Негоска можна знайти в Північній Греції. З нього виготовляють з мацерацією вуглекислим газом рожеві та червоні вина з передбачуваними ароматами. Купажують у вино Гуменісса PDO.
  • Ромейко — це червоний виноград поширений на Криті, особливо в районі Ханьї[2].
  • Вертзамі — щільний з темною шкіркою сорт винограду, найвідоміший за односортними винами, які виробляють на іонічному острові Лефкада. Його також вирощують у центральній Греції та на півострові Пелопоннес, де його часто купажують із іншими грецькими винами, та на Кіпрі, де він відомий як «лефкас»[3].
  • Ксіномавро («кислий чорний») — найбільш поширений сорт винограду в Македонії, зосереджений довкола міста Науса. Цей сорт має великий потенціал старіння з виглядом, смаком і ароматом, що нагадують помідори та оливки, та багатим на таніни характером. Його часто порівнюють з неббіоло.

Білі вина
  • Ассіртіко — це багатоцільовий сорт, який зберігає рівень кислотності по мірі дозрівання. Він за своїми характеристиками схожий на рислінг і зустрічається здебільшого на островах. Є автентичним сортом для острова Санторіні, старі лози якого були стійкі до філоксери.
  • Атірі — сорт низької кислотності й один із найдавніших. Родом із Санторіні, нині його вирощують у Македонії, Аттиці та на Родосі.
  • Дебіна — виноград білого грецького вина, насамперед довкола Зіци в місцевості Епір. Висока кислотність винограду довзволяє виробляти ігристі вина.
  • Лагорті — сорт, який переважно культивуєть на високих схилах (850 метрів) на півострові Пелопоннес. Виноград дає вино з вираженим яблучним і фруктовим ароматом.
  • Малагузія — виноград, що росте в основному в Македонії, з особливим ароматом, який довзволяє виготовляти вишукані повнотілі вина із середньою або високою кислотністю та захоплюючими ароматами.
  • Москофілеро — сорт Blanc de gris з AOC регіону Мантінеї в гірській області Аркадії на півострові Пелопоннес. Вина з нього сухі з квітковими нотами, як звичайні, так і ігристі.
  • Робола найбільш поширений в гірських виноградниках іонічного острова Кефалонія. Він має димчастий мінеральний та лимонний присмак, який чудово доповнює морепродукти.
  • Родітіс («рожевий» або «трояндовий» виноград) — виноград, який дуже популярний в Аттиці, Македонії, Фессалії та на півострові Пелопоннес. З цього сорту створюють елегантні легкі білі вина з цитрусовими смаками.
  • Саватіано («суботній» виноград) переважає серед сортів білого винограду в регіоні Аттика, де він демонструє відмінну жаростійкість і дає винам виразний квітковий і фруктовий аромат, коли застосовують холодне бродіння[4]. Бродіння без охолодження застосовують при виробництві рецини або сільських вин без присмаку смоли, які добре доповнюють середземноморські страви.

Виноробство

Винопродукция Греції відрізняється великою різноманітністю: сухі, натуральні, солодкі, кріплені, лікерні, ароматизовані, ігристі, газовані вина, напої типу бренді, ароматні горілки і інше. Головна особливість грецького виноробства — стабільність обсягу виробництва.

Виноробницькі підприємства розміщені головним чином в Центральній Греції (з островом Евбея), на Пелопоннесі і на острові Крит. Головні центри по виробництву ігристих вин — Афіни, Родос, Патри, Аміндеос; бренді — Афіни і Патри.

Автоматизація у виноробстві знайшла широке застосування на стадії переробки винограду, розливу, при оформленні і транспортуванні вин. Високий рівень механізації виробництв, процесів має місце на крупних сучасних виноробницьких заводах, на відміну від заводів малої потужності, розташованих в гористих районах або на невеликих островах. Значна частина вин поступає безпосередньо від виробника до споживача. Іноді посередництво беруть на себе незалежні виробники, кооперативи і приватні фірми. Найбільш відомі грецькі вина: Палліні, муськати Пелопоннеса і острова Самос, червоні вина Македонії, білі вина Родоса, місцеві вина Ліндоса, вина контрольованих найменувань острова Крит і іншы. До споконвічно грецьких вин відноситься Рецина, або «смолисте» вино, в яке для ароматизації додають соснову смолу. Це сухе біле (іноді рожеве) вино становить 1/5 всього споживаного в Греції вина. Греція входить до числа перших десяти найбільших країн-експортерів виннної. продукції.

Наукова робота

Науково-дослідну роботу здійснюють в основному Інститут винограду і Інститут вина (м. Афіни), Інститут родзинок АОР (Автономна організація по родзинках) в Піреї, Центр землеробських досліджень Північної Греції, при якому є Банк генетичного матеріалу, де збирається ампелогенетичний матеріал зі всієї країни. Проблемами виноградарства і виноробства займаються також Грецьке об'єднання кооперативних союзів (м. Афіни) і різні комерційні об'єднання.

Видні вчені країни в області:

  • виноградарства — В. Крімбас, О. Давідіс, П. Лелакіс, В. Логотетіс, М. Влахос;
  • виноробства — Р. Георгапулос, С. Кураку-Драгона.

Журнали, освітлюючі питання виноградарства і виноробства: «Георгікі еревна» (Сільськогосподарські дослідження), «Геопоніка» (Агрономія), «Геотехніка» (Землеробство), «Епістімоніке дімосієвсіс АТЕ» (Наукові публікації Сільськогосподарського банку Греції), «Інологіка хроніка» (Виноробницька хроніка).

Примітки
  1. Mavroudi in 5'!. blog.botilia.gr. Процитовано 13 червня 2019.
  2. Lazarakis, Konstantinos (22 січня 2018). The wines of Greece [Вина Греції] (англ.). Infinite Ideas. ISBN 9781910902691.
  3. Vertzami. Wine Searcher. 29 жовтня 2014.
  4. Shara Hall, Lisa, Guide to Greek Wine, Epikouria Magazine, Spring/Summer 2006, "

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.