Владислав Яроцький
Владисла́в Яро́цький (пол. Władysław Jarocki; нар. 6 червня 1879, Підгайчики — пом. 7 лютого 1965, Краків, Польща) — польський живописець, графік, архітектор, педагог, громадський діяч; член Товариства польських художників «Мистецтво» та віденської «Сецесії».
| Владислав Яроцький | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
6 червня 1879[1][2][3] Подгайчикі, Гміна Долобичів, Грубешівський повіт, Люблінське воєводство, Польща | |||
| Смерть | 7 лютого 1965[1][2][3] (85 років) | |||
| Краків, Краківське воєводство, Польська Народна Республіка | ||||
| Поховання |
:  | |||
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Польща | |||
| Навчання | Краківська академія мистецтв і Національний університет «Львівська політехніка» | |||
| Діяльність | мандрівник-дослідник, художник, викладач університету | |||
| Напрямок | живопис | |||
| Відомі учні | Борачок Мар'ян Юліанович | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
 Владислав Яроцький у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився 6 червня 1879 року в селі Підгайчиках (нині Тернопільський район Тернопільської області, Україна). 1902 року закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки продовжив навчання в Краківській академії мистецтв (у Юзефа Мегоффера та Леона Вичулковського), потім в Академії Жуліана у Парижі. У 1903, 1907—1911 роках подорожував по Україні й Кавказу. Згодом жив у Львові. Вів курси рисунку у Львівській політехніці та Державній промисловій школі, був сценографом Міського театру у Львові.
З 1920 року — у Кракові, з 1921 року професор Академії мистецтв; редактор журналу «Sztuki piękne». Був головою Товариства шанувальників мистецтва. Помер у Кракові 7 лютого 1965 року.
Творчість
Малював жанрові сцени з життя гуцулів. Серед робіт:
- «Гуцульський похорон» (1905, Національний музей у Варшаві);
- «Гуцули в Карпатах» (1910, Національний музей у Варшаві);
- «Дівчина з карпатських гір» (1910, пастель, папір);
- «Йордан у Татарові» (1910);
- «Борислав» (1912, олія, картон);
- «Перед штормом» (1919, олія, полотно);
- «Гуцули» (1921, акварель, папір);
- «Церква в Татарові» (1923);
- «Барбакан» (1926, папір, акварель);
- «Дівчата на тлі Дністрового яру» (1926—1927);
- «Дівчина з верховини» (близько 1930, полотно, олія);
- «Освячення води на Громниці. Карпати»;
- «Свято Йордану» (олія, картон);
- «Маріацький костел в Кракові» (папір, акварель).
Малював карикатури для часописів «Liberum Veto» та «Щолбан», плакати, зокрема:
- «Liberum Veto» (1905);
- «Polska, Na Huculsczyzńie» (1926).
Брав активну участь у художніх виставках у Львові, Варшаві, Познані, Кракові, Закопаному.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- e-teatr.pl — 2004.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 269.
;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 680. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 680. — ISBN 5-88500-071-9.;
- Дуда І., Клим'юк М., Пиндус Б. Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 693—694. — ISBN 978-966-528-279-2.;
- Андрейканіч А. І. Антологія українського плаката першої третини ХХ століття. — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — сторінка 111. — ISBN 966-5467-23-4.