Вулиця Митрополита Андрея

№ 2, 4, 6, 8 — житлові будинки зведені у 1911—1912 роках для працівників Крайового банку за проєктом архітектора Зигмунта Добжанського[5]. 31 жовтня 2008 року на стіні будинку № 2 урочисто відкрили пам'ятну таблицю, яка сповіщає, що вулицю названо на честь божого митрополита Андрея Шептицького[6].

№ 3 — студентська бібліотека Національного університету «Львівська політехніка» (навчальний корпус № 28), в якій діють електронний та гібридний читальні зали[7][8], а також видавництво «Львівської політехніки».

№ 5 — навчальний корпус № 4 Національного університету «Львівська політехніка», зведений у 1970-х роках за проєктом студентського проєктно-конструкторського бюро Львівського політехнічного інституту. Директором бюро на той час була Віра Лясковська. Головним архітектором проєкту 4-го корпусу був Павло Марьєв, а інженером — В. Рокач[9]. Нині в корпусі містяться Інститут економіки і менеджменту, Інститут прикладної математики та фундаментальних наук, Інститут гуманітарних і соціальних наук.

№ 10 — колишній притулок для старців імені Роберта Домса у Львові. Фундація закладена, на честь сорокалітнього правління цісаря Франца Йосифа I, 24 листопада 1888 року за кошти львівського підприємця та філантропа Роберта Домса з метою утримання осіб похилого віку, збіднілих купців, промисловців, архітекторів, інженерів, хіміків, літераторів, художників, скульпторів. Триповерховий будинок «Притулку для старців Роберта Домса» було споруджено на тогочасній вул. Святої Терези, 4 у 1891 році і вже за рік розпочалася діяльність закладу[10][11]. Роберт Домс керував своїм закладом до смерті у 1893 році. У різні роки тут знайшли свій останній притулок художники Генрик Грабінський, Северин Обст та Теофіл Копистинський, скульптори Тадеуш Вишневецький, Петро Війтович[12]. Притулок ліквідований у 1940 році[13]. Нині у будівлі розташоване Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області[14], поряд у 1970-х роках збудована нова п'ятиповерхова будівля, що також належить цій установі. За цією ж адресою також розташована стаціонарна точка присутності ВПЗ № 16 АТ «Укрпошта»[15].

№ 14 — триповерхова житлова, колишня чиншова кам'яниця. На першому поверсі міститься магазин «Галицький ЛоксМайстер», що спеціалізується на продажу, встановленні та обслуговуванні продукції безпеки.

№ 16, 18, 20 — житлові, колишні чиншові кам'яниці, споруджені за проєктом Вінцентія Кузневича у 1892 році у стилі історизму[16].

• 
  Будинок № 2
• 
  Будинок № 12
• 
  Кінцева ділянка вулиці Митрополита Андрея

У другій половині 1960-х років, на той час, вулицею Волгоградською було прокладено тролейбусну лінію, якою у напрямку до центру міста курсував тролейбусний маршрут № 9[17]. У 1971 році вулицею паралельно почав курсувати тролейбусний маршрут № 10[18], від 1977 року — додано тролейбусні маршрути № 14 та № 15[19], а від 1980 року — ще й тролейбусний маршрут № 2[20]. 1984 року маршрути № 14 та № 15 були скасовані[21], але 1988 року рух тролейбусів маршрутом № 14 відновлено[22].

На початку 1990-х років маршрут № 14 був скасований[23], а від 1999 року — знов відновлений[24] і остаточно скасований 2003 року[25]. Протягом 2003—2014 років вулицею Антоновича курсували три тролейбусних маршрути — № 2, 9, 10, до яких 2014 року додався тролейбусний маршрут № 20. 2017 року тролейбусний маршрут № 20 скасовано, а маршрути № 2, 9, 10 продовжували курсувати вулицею. 9 липня 2018 року призупинив свою роботу тролейбусний маршрут № 10[26]. Від 1 липня 2019 року змінилася нумерація тролейбусних маршрутів у Львові. Згідно цих змін, колишній тролейбусний маршрут № 2 став № 22, № 9 — № 29 та № 10 — № 30[27]. Станом на березень 2021 року вулицею курсують тролейбусні маршрути № 22, 29, 30[2].

Вулиця Митрополита Андрея активно використовується для руху інших видів громадського транспорту — маршрутного таксі № 33, 38, 42 та приміських автобусів № 133, 171[2].

На вулиці Митрополита Андрея також облаштовано велосипедну доріжку, якою можна дістатись від вул. Степана Бандери до проспекту Свободи.