Війське
Війське (пол. Wujskie) — лемківське село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 379 осіб (2011[1]).
Село
Координати 49°33′ пн. ш. 22°18′ сх. д.
|
Історія
Згадується в 1513 р. Входило до Сяніцької землі Руське воєводства. В 1629 р. в селі була зведена церква.
У 1895 році село нараховувало 120 будинків і 782 мешканці (743 греко-католики, 21 римо-католик і 18 юдеїв), була мурована греко-католицька церква св. Безср. Косми і Дзміяна 1804 р., належала до парафії Залужжя Вільховецького деканату Перемишльської єпархії.
В 1936 р. була спільна для сіл Залужжя і Війське парафія, яка включала також присілок Долини і налічувала 2126 парафіян та належала до Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Метричні книги велися від 1779 р. Також була читальня «Просвіти».
На 1 січня 1939-го в селі з 1360 жителів було 1275 українців, 80 поляків і 5 євреїв[2]. Село належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства.
12 вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до Ліського повіту[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, словацька армія оволоділа селом, а територія знову була окупована німцями. 29 липня 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з Військом було передане до складу Польщі.
Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Тих 193 українців,[5] яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла депортували на понімецькі землі[6]. Церква перетворена на костел.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 198 | 48 | 138 | 12 |
Жінки | 181 | 64 | 97 | 20 |
Разом | 379 | 112 | 235 | 32 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Війське
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 76.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
- Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- Apokryf Ruski
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання
- Wujskie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 69. (пол.)