Залужжя (Сяноцький повіт)

Історія

Згадується в першому ж наявному масиві документів — у 1433 р. Входило до Сяніцької землі Руське воєводства. В 1600 р. в селі була зведена церква.

1895 року село нараховувало 103 будинки і 662 мешканці (552 греко-католики, 91 римо-католик і 13 юдеїв), місцева греко-католицька парафія включала присілок Долини і село Війське та належала до Вільховецького деканату Перемишльської єпархії.

В 1936 р. була спільна для сіл Залужжя і Війське парафія з мурованою церквою у Війському, парафія включала також присілок Долини і налічувала 2126 парафіян та належала до Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Метричні книги велися від 1779 р. Також були читальня «Просвіти» і спортивне товариство «Луг».

На 1 січня 1939-го в селі з 1100 жителів було 900 українців, 180 поляків і 20 євреїв[2]. Село належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства.

12 вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до Ліського повіту[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, словацька армія оволоділа селом, а територія знову була окупована німцями. 29 липня 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, у рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з Залужжям було передане до складу Польщі.

Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі[5].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 165 31 118 16
Жінки 166 30 92 44
Разом 331 61 210 60

Пам’ятки
  • Руїни радянських залізобетонних дзотів, які складали самостійний район оборони Залужжя і прикривав залізничний міст через Сян.
  • Панський двір з XVII ст.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Залужжя (Сяноцький повіт)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 76.
  3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  4. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.