Вільгельм Рудольф Фіттіг
Вільгельм Рудольф Фіттіг (нім. Wilhelm Rudolph Fittig; 6 грудня 1835, Гамбург — 19 листопада 1910, Страсбург) — німецький хімік-органік.
Вільгельм Рудольф Фіттіг | |
---|---|
нім. Wilhelm Rudolph Fittig | |
| |
Народився |
6 грудня 1835 Гамбург, Німеччина |
Помер |
19 листопада 1910 (74 роки) Страсбург, Франція |
Країна | Німеччина |
Діяльність | хімік, винахідник, викладач університету |
Alma mater | Геттінгенський університет |
Галузь | Органічна хімія |
Заклад | Геттінгенський університет, Тюбінгенський університет, Страсбурзький університет |
Науковий керівник | Генріх Лімпріхтd |
Аспіранти, докторанти | Ludwig Wolffd, Julius Bredtd, Вільям Ремзі, Mövsüm bäy Xanlarovd, Ira Remsend, Вільгельм Пфеффер і Hugo Erdmannd |
Членство | Геттінгенська академія наук, Прусська академія наук і Баварська академія наук |
Відомий завдяки: | Реакція Вюрца — Фіттіга |
Нагороди | Королівська медаль, медаль Деві, медаль Перкіна |
Вільгельм Рудольф Фіттіг у Вікісховищі |
Біографія
Народився у Гамбурзі. Закінчив Геттінгенський університет (1858), де навчався у Ф. Велера. Працював там же (з 1866 р. — професор), став членом Геттінгенської академії наук. В 1870—1876 рр. в Тюбінгенському, в 1876—1902 в Страсбурзькому університетах.
Наукова діяльність
Основні праці присвячені вивченню будови і синтезу ароматичних вуглеводнів. Ще в студентські роки, вивчаючи дію натрію на ацетон, вперше синтезував (1859) пінакол. Встановив (1860), що пінакон при кип'ятінні з 30%-ою сірчаної кислотою дегідратується з утворенням пінаколіну. Використав і розширив (1864) реакцію Вюрца на синтези ароматичних вуглеводнів, наприклад гомологів бензолу, отримуючи їх дією металевого натрію на суміш алкіл- і арилгалогенідів і яка отримала пізніше назву Реакція Вюрца — Фіттіга. Вивчав мезитилен і його похідні, зокрема вперше отримав (1866) мезитилен шляхом конденсації ацетону. Виявив (1873) в кам'яновугільному дьогті фенантрен. Запропонував (1873) хіноїдну структуру для оксихінонів. Після 1873 займався в основному вивченням ненасичених кислот і лактонів. До його найвідоміших відкриттів належить визначення брутто-формули фруктози і глюкози.