Галектин-3
Галектин-3 (англ. Galectin 3) – білок, який кодується геном LGALS3, розташованим у людей на довгому плечі 14-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 250 амінокислот, а молекулярна маса — 26 152[4].
10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
MADNFSLHDA | LSGSGNPNPQ | GWPGAWGNQP | AGAGGYPGAS | YPGAYPGQAP | ||||
PGAYPGQAPP | GAYPGAPGAY | PGAPAPGVYP | GPPSGPGAYP | SSGQPSATGA | ||||
YPATGPYGAP | AGPLIVPYNL | PLPGGVVPRM | LITILGTVKP | NANRIALDFQ | ||||
RGNDVAFHFN | PRFNENNRRV | IVCNTKLDNN | WGREERQSVF | PFESGKPFKI | ||||
QVLVEPDHFK | VAVNDAHLLQ | YNHRVKKLNE | ISKLGISGDI | DLTSASYTMI | ||||
Цей білок належить до фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як вроджений імунітет, процесинг мРНК, сплайсинг мРНК, диференціація клітин, ацетилювання. Білок має сайт для зв'язування з лектинами, імуноглобуліном IgE. Локалізований у цитоплазмі, ядрі. Також секретований назовні.
Біомаркер
Галектин-3 є маркером хронічної серцевої недостатності.[5]
Актуальним напрямком медико-біологічних досліджень є вивчення нових біологічних маркерів хронічної серцевої недостатності (ХСН), які можуть служити корисним інструментом моніторингу ефективності фармакотерапії (персоналізованої медицини), ранньої діагностики захворювання, прогнозу його клінічних результатів і відігравати важливу роль в стратифікації ризику пацієнтів. На сьогоднішній день[коли?] в клінічну практику введено лише один біомаркер ХСН — мозковий натрійуретичний пептид (BNP)[джерело?]. У зв'язку з цим видається актуальним пошук нових біомаркерів ХСН, здатних компенсувати ці недоліки. Дані експериментальних досліджень, отримані за допомогою застосування різних моделей серцево-судинних захворювань, свідчать про можливу біомаркерну функції галектина-3, що є індуктором фіброзу і ремоделювання міокарду.[6][7]
Див. також
Література
- Robertson M.W., Albrandt K., Keller D., Liu F.-T. (1990). Human IgE-binding protein: a soluble lectin exhibiting a highly conserved interspecies sequence and differential recognition of IgE glycoforms.. Biochemistry 29: 8093 — 8100. PubMed DOI:10.1021/bi00487a015
- Cherayil B., Chaitovitz S., Wong C., Pillai S. (1990). Molecular cloning of a human macrophage lectin specific for galactose.. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 87: 7324 — 7328. PubMed DOI:10.1073/pnas.87.18.7324
- Oda Y., Leffler H., Sakakura Y., Kasai K., Barondes S.H. (1991). Human breast carcinoma cDNA encoding a galactoside-binding lectin homologous to mouse Mac-2 antigen.. Gene 99: 279 — 283. PubMed DOI:10.1016/0378-1119(91)90139-3
- Kadrofske M.M., Openo K.P., Wang J.L. (1998). The human LGALS3 (galectin-3) gene: determination of the gene structure and functional characterization of the promoter.. Arch. Biochem. Biophys. 349: 7 — 20. PubMed DOI:10.1006/abbi.1997.0447
- The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
- Sasaki T., Brakebusch C., Engel J., Timpl R. (1998). Mac-2 binding protein is a cell-adhesive protein of the extracellular matrix which self-assembles into ring-like structures and binds beta1 integrins, collagens and fibronectin.. EMBO J. 17: 1606 — 1613. PubMed DOI:10.1093/emboj/17.6.1606
Примітки
- Human PubMed Reference:.
- Mouse PubMed Reference:.
- HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:6563 (англ.). Процитовано 12 лютого 2018.
- UniProt, P17931 (англ.). Процитовано 12 лютого 2018.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
- http://medi.ru/doc/f421019.htm
- http://cyberleninka.ru/article/n/galektin-3-novyy-biomarker-hronicheskoy-serdechnoy-nedostatochnosti