Гетеросоціальність

Гетеросоціальність (від грец. ἑταῖρος — «партнер», і лат. socialis — «товариський») — у соціології термін на позначення переваги соціальних відносин між особами протилежної статі, у яких відсутній романтичний чи сексуальний характер. До таких відносин належать дружба, наставництво, спілкування тощо.[1]

Протиставляється гомосоціальності, де перевага навпаки віддається лише відносинам між особами своєї статі, й бісоціальності, де перевага мішана.

У віковій психології терміном «гетеросоціальність» позначають фінальну стадію соціального розвитку, в якій людина підтримує (або прагне до цього) зв'язки з представниками не своєї статі.[2]

Вплив на фемінізм

Відкриття ХХ століття суспільної сфери для жінок — робота, політика, культура, освіта — як підживлювало, так і живило феміністичний рух; але зростання гетеросоціальності, яке супроводжувало це, вважалося двостороннім багатьма феміністками.[3] З одного боку, це підірвало старі феміністичні гомосоціальні зв'язки та системи підтримки.[4] З іншого, це розкололо новий феміністський рух, оскільки заклики до сепаратистського фемінізму кидали виклик гетеросоціальності, не кажучи вже про гетеросексуальність.[5]

Постфемінізм має загальновизнану гетеросоціальність разом з новою стратегією гендерного мейнстрімізму, але не без застережень щодо експлуататорських аспектів (для приклад) розгульна культура в рамках нового публічного гендерного режиму ХХІ століття.[6]

Див. також

Соціальність

Виноски

Beere, Carole A. (1990). Sex and gender issues : a handbook of tests and measures. New York : Greenwood Press. ISBN 978-0-313-27462-6.
Ушакова І. М. Вікова психологія: курс лекцій / І. М. Ушакова. — Х.: НУЦЗУ, 2016. –123 с.
Craik, Jennifer (2 вересня 2003). The Face of Fashion. doi:10.4324/9780203409428. Процитовано 30 січня 2022.
Donegan, Jane B. (1988-06). Wash and Be Healed: The Water-Cure Movement and Women's Health. Susan E. Cayleff. Isis 79 (2). с. 333–334. ISSN 0021-1753. doi:10.1086/354751. Процитовано 30 січня 2022.
Barada, Valerija (2011). Sylvia Walby, The Future of Feminism. Revija za sociologiju 41 (3). ISSN 0350-154X. doi:10.5613/rzs.41.3.6. Процитовано 30 січня 2022.
Segal, Marcia Texler; Walby, Sylvia (1991-05). Theorizing Patriarchy.. Contemporary Sociology 20 (3). с. 351. ISSN 0094-3061. doi:10.2307/2073659. Процитовано 30 січня 2022.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Beere, Carole A. (1990). Sex and gender issues : a handbook of tests and measures. New York : Greenwood Press. ISBN 978-0-313-27462-6.

[2] Ушакова І. М. Вікова психологія: курс лекцій / І. М. Ушакова. — Х.: НУЦЗУ, 2016. –123 с.

[3] Craik, Jennifer (2 вересня 2003). The Face of Fashion. doi:10.4324/9780203409428. Процитовано 30 січня 2022.

[4] Donegan, Jane B. (1988-06). Wash and Be Healed: The Water-Cure Movement and Women's Health. Susan E. Cayleff. Isis 79 (2). с. 333–334. ISSN 0021-1753. doi:10.1086/354751. Процитовано 30 січня 2022.

[5] Barada, Valerija (2011). Sylvia Walby, The Future of Feminism. Revija za sociologiju 41 (3). ISSN 0350-154X. doi:10.5613/rzs.41.3.6. Процитовано 30 січня 2022.

[6] Segal, Marcia Texler; Walby, Sylvia (1991-05). Theorizing Patriarchy.. Contemporary Sociology 20 (3). с. 351. ISSN 0094-3061. doi:10.2307/2073659. Процитовано 30 січня 2022.