Глухий гортанний фрикативний

Глухи́й горта́нний фрикати́вний приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨h⟩. Твердий приголосний, африкат. Близький до поширеного в українській мові дзвінкого гортанного фрикативного [ɦ] (г).

h
Номер МФА 146
Кодування
HTML (decimal) h
Юнікод (hex) U+0068
X-SAMPA h
Кіршенбаум h
Брайль Шаблон:Braille cell/core

Назва

  • Глухий гортанний аспірат (англ. voiceless glottal aspirate)
  • Глухий гортанний перехідний (англ. voiceless glottal transition)
  • Глухий гортанний придиховий (англ. voiceless glottal aspirate)
  • Глухий гортанний фрикатив (англ. voiceless glottal fricative)
  • Глухий гортанний фрикативний (англ. voiceless glottal fricative)

Властивості

Властивості глухого гортанного фрикативного:

  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • У деяких мовах він має звужену артикуляцію фрикативного приголосного. Проте в багатьох, якщо не більшості це перехідний стан гортані без способу творення, окрім типу фонації. Оскільки перепони для створення тертя в голосовому тракті нема, багато фонетистів більше не вважають h фрикативним. Однак термін «фрикативний» як правило зберігається з історичних причин.
  • Він може мати гортанне місце творення. Проте, він може не мати фрикативного творення, тоді термін «гортанний» означає, що він артикулюється голосовою щілиною, але це природа фонації, а не окрема артикуляція. Усі приголосні окрім гортанних і всі голосні мають окреме місце творення разом зі станом гортані. Як з усіма іншими приголосними, оточуючі голосні впливають на вимову [h], і [h] інколи описується як глухий голосний, що має місце творення оточуючих голосних.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Оскільки він вимовляється в горлі, без ротового компонента, протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Хоча [h] описується як глухий голосний, тому що в багатьох мовах він не має місця й способу творення прототипного приголосного, він також не має висоти й ряду прототипного голосного:

[h і ɦ] описуються як глухі, або придихові відповідники голосних, що йдуть за ними [, але] положення мовних органів […] часто просто таке, як в оточуючих звуків. […] Відповідно в таких випадках правильніше вважати h і ɦ сегментами, що мають лише ларингальну специфікацію, і є невизначениним за всіма іншими властивостями. Є інші мови [такі як гебрейська й арабська], у яких відзначається більша визначеність формантних частот звука h, що може означати наявність гортанної перепони пов'язаної з його вимовою.[1]
Оригінальний текст (англ.)
[h and ɦ] have been described as voiceless or breathy voiced counterparts of the vowels that follow them [but] the shape of the vocal tract […] is often simply that of the surrounding sounds. […] Accordingly, in such cases it is more appropriate to regard h and ɦ as segments that have only a laryngeal specification, and are unmarked for all other features. There are other languages [such as Hebrew and Arabic] which show a more definite displacement of the formant frequencies for h, suggesting it has a [glottal] constriction associated with its production.

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
аварськагьа[ha]присяга
англійськаhigh [haɪ̯]високийДив. англійська фонетика and H-dropping
албанська'hire [hiɾɛ]благодаті
арабська[2]هائل[ˈhaːʔɪl]численнийДив. арабська фонетика
бенгальськаহাওয়া[hawa]вітер
берберськаaherkus[ahǝrkus]черевик
валійськаhaul[ˈhaɨl]сонцеДив. валійська orthography
в'єтнамська[3]hiểu[hjew˧˩˧]розумітиДив. в'єтнамська фонетика
вірменська (східна)[4]հայերեն[hɑjɛɾɛn]вірменин
данська[5]hus[ˈhuːˀs]дімВимовляється як /ɦ/ між голосними[5]. Див. данська фонетика
гавайська[6]haka[haka]полицяДив. гавайська фонетика
гебрейськаהר [haʁ]}}гораДив. гебрейська фонетика
гінді[2]हम[ˈhəm]миДив. фонетика гінді
голландська (діал.)[7]rood[hoːt]червонийДив. голландська фонетика
грузинська[8]ავა[hɑvɑ]клімат
кабардинськатхылъхэ[tχɪɬhɑ]книги
корейська호랑이/horang-i[ho̞ɾɐŋi]тиргДив. корейська фонетика
лезгінськагьек[hek]клей
люксембурзька[9]hei [hɑ̝i̯]тутДив. люксембурзька фонетика
німецька[10]Hass[has]ненависнийДив. німецька фонетика
норвезькаhatt[hɑtː]шапкаДив. норвезька фонетика
перськаهفت[hæft]сімДив. перська фонетика
португальська (Бразилія)[11]'marreta [maˈhetɐ]вершлягАлофон /ʁ/. Див. португальська фонетика
румунськаhăţ[həts]вуздечкаДив. румунська фонетика
сербська[12]хмељ[hmê̞ʎ̟]хмільАлофон /x/[12]. Див. сербська фонетика
тайськаห้า[haː˥˩]five
турецькаhalı[häˈɫɯ]килимДив. турецька фонетика
угорськаhelyes[hɛjɛʃ]праворучДив. угорська фонетика
фінськаhammas[hɑmːɑs]зубДив. фінська фонетика
чеченськахIара[hɑrɐ]цей
шведськаhatt[ˈhatː]шапкаДив. шведська фонетика
японськаすはだ/suhada[su͍hada]шкіраДив. японська фонетика

Примітки

  1. Ladefoged, Peter & Ian Maddieson (1996). The sounds of the world's languages. Oxford: Blackwells. ISBN 0-631-19814-8
  2. Thelwall (1990:38)
  3. Thompson (1959:458–461)
  4. Dum-Tragut (2009:13)
  5. Grønnum (2005:125)
  6. Ladefoged (2005:139)
  7. Verstraten & van de Velde (2001:50–51)
  8. Shosted & Chikovani (2006:255)
  9. Gilles & Trouvain (2013:67–68)
  10. Kohler (1999:86–87)
  11. Barbosa & Albano (2004:5–6)
  12. Landau et al. (1999:68)

Bibliography

  • Arvaniti, Amalia (1999). Cypriot Greek. Journal of the International Phonetic Association 29 (2): 173–178. doi:10.1017/S002510030000654X.
  • Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004). Brazilian Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 34 (2): 227–232. doi:10.1017/S0025100304001756.
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278.
  • Grønnum, Nina (2005). Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd). Copenhagen: Akademisk Forlag. ISBN 87-500-3865-6.
  • Hall, Robert A. Jr. (1944). Italian phonemes and orthography. Italica (American Association of Teachers of Italian) 21 (2): 72–82. JSTOR 475860. doi:10.2307/475860.
  • Heijmans, Linda; Gussenhoven, Carlos (1998). The Dutch dialect of Weert. Journal of the International Phonetic Association 28: 107–112. doi:10.1017/S0025100300006307.
  • Hualde, José Ignacio; Ortiz de Urbina, Jon, ред. (2003). A grammar of Basque. Berlin: Mouton de Gruyter. ISBN 3-11-017683-1.
  • Kohler, Klaus (1999). German. Handbook of the International Phonetic Association:A Guide to the Use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge University Press. с. 86–89. ISBN 0-521-63751-1.
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell.
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7.
  • Laufer, Asher (1991). Phonetic Representation: Glottal Fricatives. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 91–93. doi:10.1017/S0025100300004448.
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373.
  • Peters, Jörg (2006). The dialect of Hasselt. Journal of the International Phonetic Association 36 (1): 117–124. doi:10.1017/S0025100306002428.
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659.
  • Smyth, Herbert Weir (1920). A Greek Grammar for Colleges. American Book Company. Процитовано 1 січня 2014 через CCEL.
  • Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266.
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.
  • Verstraten, Bart; van de Velde, Hans (2001). Socio-geographical variation of /r/ in standard Dutch. У van de Velde, Hans; van Hout, Roeland. 'r-atics. Brussels: Etudes & Travaux. с. 45–61. ISSN 0777-3692.
  • Wright, Joseph; Wright, Elizabeth Mary (1925). Old English Grammar (вид. 3rd). Oxford University Press.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.