Глухий гортанний фрикативний

• Глухий гортанний аспірат (англ. voiceless glottal aspirate)
• Глухий гортанний перехідний (англ. voiceless glottal transition)
• Глухий гортанний придиховий (англ. voiceless glottal aspirate)
• Глухий гортанний фрикатив (англ. voiceless glottal fricative)
• Глухий гортанний фрикативний (англ. voiceless glottal fricative)

Властивості глухого гортанного фрикативного:

• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.

• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• У деяких мовах він має звужену артикуляцію фрикативного приголосного. Проте в багатьох, якщо не більшості це перехідний стан гортані без способу творення, окрім типу фонації. Оскільки перепони для створення тертя в голосовому тракті нема, багато фонетистів більше не вважають h фрикативним. Однак термін «фрикативний» як правило зберігається з історичних причин.
• Він може мати гортанне місце творення. Проте, він може не мати фрикативного творення, тоді термін «гортанний» означає, що він артикулюється голосовою щілиною, але це природа фонації, а не окрема артикуляція. Усі приголосні окрім гортанних і всі голосні мають окреме місце творення разом зі станом гортані. Як з усіма іншими приголосними, оточуючі голосні впливають на вимову [h], і [h] інколи описується як глухий голосний, що має місце творення оточуючих голосних.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Оскільки він вимовляється в горлі, без ротового компонента, протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Хоча [h] описується як глухий голосний, тому що в багатьох мовах він не має місця й способу творення прототипного приголосного, він також не має висоти й ряду прототипного голосного:

[h і ɦ] описуються як глухі, або придихові відповідники голосних, що йдуть за ними [, але] положення мовних органів […] часто просто таке, як в оточуючих звуків. […] Відповідно в таких випадках правильніше вважати h і ɦ сегментами, що мають лише ларингальну специфікацію, і є невизначениним за всіма іншими властивостями. Є інші мови [такі як гебрейська й арабська], у яких відзначається більша визначеність формантних частот звука h, що може означати наявність гортанної перепони пов'язаної з його вимовою.[1] Оригінальний текст (англ.) [h and ɦ] have been described as voiceless or breathy voiced counterparts of the vowels that follow them [but] the shape of the vocal tract […] is often simply that of the surrounding sounds. […] Accordingly, in such cases it is more appropriate to regard h and ɦ as segments that have only a laryngeal specification, and are unmarked for all other features. There are other languages [such as Hebrew and Arabic] which show a more definite displacement of the formant frequencies for h, suggesting it has a [glottal] constriction associated with its production.