Головей Юрій Юрійович

Юрій Юрійович Головей (нар. 8 жовтня 1929(19291008), Перечин 4 листопада 2007, Гомель) — радянський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — радянський та білоруський футбольний тренер.

Юрій Головей
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Юрійович Головей
Народження 8 жовтня 1929(1929-10-08)
  Перечин, Чехословаччина
Смерть 4 листопада 2007(2007-11-04) (78 років)
  Гомель
Громадянство  Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1949-195? ОБО (Львів)? (?)
1954 «Динамо» (Чернівці)? (?)
1955 «Спартак» (Ужгород)13 (3)
1955-1958 «Спартак» (Станіслав)90 (24)
1959 «Авангард» (Житомир)27 (8)
1960 «Спартак» (Станіслав)2 (0)
1961 «Десна» (Чернігів)28 (8)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1962-1964 «Полісся» (Житомир) тренер
1964—1965 «Динамо» (Хмельницький) тренер
1967—1968 «Волинь»/«Торпедо» (Луцьк)
1969 «Шахтар» (Олександрія)
1971 «Горинь» (Ровно) тренер
1988 «Гомсільмаш» (Гомель)
Звання, нагороди
Нагороди
Майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Юрій Головей розпочав виступи на футбольних полях у складі армійської команди у Львові.[1] Після закінчення військової служби футболіст у 1954 році грав за чернівецьке «Динамо», пізніше, у 1955 році, стає гравцем ужгородського «Спартака». У 1955 році Юрій Головей стає гравцем аматорського на той час «Спартака» зі Станіслава. У складі команди Головей стає переможцем чемпіонату УРСР, і стає кращим бомбардиром фінального турніру із 7 забитими м'ячами.[2] За два роки Юрій Головей разом із «Спартаком» виграє зональний турнір класу «Б», після чого прикарпатська команда займає друге місце у фінальному турнірі за право виходу до вищої ліги СРСР, а також виходить до 1/4 фіналу Кубка СРСР, за що кільком футболістам команди присвоєно звання майстра спорту СРСР.[3][4] Футболіст виступав у Станіславі до кінця 1958 року, а з початку 1959 року став гравцем новоствореної команди класу «Б» «Авангард» із Житомир.[5] Наступного року нападник повернувся до станіславського «Спартака», проте зіграв у команді лише 2 матчі. У 1961 році Головей став гравцем іншої команди класу «Б» чернігівської «Десни».[6] Після закінчення сезону 1961 року Головей завершив виступи на футбольних полях.

Кар'єра тренера

Відразу після завершення виступів на футбольних полях Юрій Головей розпочав тренерську кар'єру. У 1962—1964 роках він був одним із тренерів житомирського «Полісся», а в 1964—1965 роках тренером у хмельницькому «Динамо». Після відставки старшого тренера луцької «Волині» Дмитра Алімова у середині 1965 року Головей очолив луцьку команду. На цій посаді він розпочав оновлення команди, запросивши кількох гравців із колективів фізкультури області[1], один із яких, Альберт Мікоян, впродовж кількох років був одним із лідерів луцької команди на полі.[7] Новому наставнику вже в наступному сезоні вдалось покращити гру команди[8], проте в сезоні 1967 року гра команди значно погіршилась.[9] у 1968 році проблеми в грі команди також тільки посилились, що й привело до відставки Юрія Головея з поста старшого тренера команди в середині сезону.[10] У наступному році колишній форвард працював старшим тренером іншої команди класу «Б» «Шахтаря» з Олександрії.[11] У 1971 році Юрій Головей входив до тренерського штабу ровенської «Горині». Пізніше Юрій Головей перебрався до Гомеля, у 1988 році керував діями місцевого «Гомсільмаша», а пізніше працював у місцевій ДЮСШ-2.[5] Помер Юрій Головей 4 листопада 2007 року в Гомелі.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.