Горбаренко Петро Спиридонович
Горбаре́нко Петро́ Спиридо́нович (*1 травня 1935, с. Кам'янече, Новоархангельського району, Одеської області — †4 листопада 1987, м. Вінниця) — український журналіст, публіцист, літератор, краєзнавець. Заслужений журналіст України (1987).
| Горбаренко Петро Спиридонович | |
|---|---|
 Петро Горбаренко (1974 рік) | |
| Народився |
1 травня 1935 Кам'янече, Новоархангельський район, Одеська область, Українська СРР, СРСР |
| Помер |
4 листопада 1987 (52 роки) Вінниця, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Центральний цвинтар (Алея Слави) |
| Громадянство |
 СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | журналіст, публіцист, літератор, краєзнавець |
| Alma mater | Філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1970) |
| Нагороди |
 Заслужений журналіст України  Медаль «Ветеран праці» |
Член НСЖУ з 1961 року. Делегат V з'їзду Спілки журналістів України (1982).
Журналістський псевдонім — Петро Герасименко.
Життєпис
Трудове життя розпочав 1954 року гірничим робітником очисного вибою у вугільній шахті на Донбасі, паралельно навчаючись у Криворізькому гірничорудному інституті.
У журналістиці дебютував наприкінці 1955 як літпрацівник шахтарської багатотиражки. Після переїзду в 1956 році до Західної України очолив відділ сільського господарства районної газети «Ленінське слово» (смт. Обертин Станіславської області). Згодом обіймав посади відповідального секретаря, заступника редактора, редактора низки газет у Кіровоградській та Вінницькій областях.
1964 року поступив на гуманітарне відділення (спеціальність: українська мова і література) загальнонаукового факультету Вінницького державного педагогічного інституту імені М.Островського.
У 1966 перевівся на заочне відділення філологічного факультету (відділ української мови та літератури) Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив з відзнакою у 1970 році. Петру Горбаренку як кращому студентові курсу було запропоновано поступити до аспірантури. Його науковим керівником став учений зі світовим ім'ям Кононенко П. П., за чийого сприяння Петро Горбаренко ще в студентські роки підготував і опублікував дві монографічні праці з краєзнавчої тематики. Однак через сімейні обставини змушений був відмовитися від цієї перспективи й повернутися на Вінниччину до буденної газетярської роботи.[1]
Понад тридцять років ім'я його з'являлось на сторінках районних (Бершадь, Липовець, Михайлов, Новоархангельськ, Обертин, Тиврів, Тростянець, Тульчин), обласних (Вінниця, Кіровоград, Станіслав), республіканських (Київ) та всесоюзних (Москва) видань.
Майже два десятиліття віддав він роботі у «Вінницькій правді»:[2]
- 1968 — 1974 — власний кореспондент,
- 1974 — і до самої смерті (1987) — завідувач відділів партійного життя, промисловості, сільського господарства.
Похований на Алеї Слави Центрального міського кладовища Вінниці.[3]
Творчість
Петро Горбаренко[4] — автор історичної повісті, кількох збірок поезій і оповідань, однієї художньо-документальної, двох художньо-публицістичних книг, двох монографій та багатьох публікацій у періодиці з краєзнавчої тематики, а також численних журнальних («Советская потребительская кооперация», «Соціалістична культура», «Хлібороб України», «Україна») та газетних («Вінницька правда», «Комсомольське плем'я», «Правда», «Прикарпатська правда», «Радянська Україна», «Сільські вісті» тощо) есе, нарисів, інтерв'ю, репортажів і статей.
Доробок
- Лірика: збірка поезій (1969).
- О. Х. Новаківський: худ.—документальна книга (1972).
- Оповідки діда Спиридона: збірка оповідань (1973).
- Нестерварка: історична повість (1975).
- Хліборобській ініціативі — партійну підтримку: худ.—публицістична книга (1984).
- Причетність: худ.—публицістична книга (1985).
- Ветеран: поема (1987).
Нагороди, відзнаки
- Почесне звання «Заслужений журналіст України» (1987) — за вагомий особистий внесок у розвиток української журналістики, високу професійну майстерність.
- медаль «Ветеран праці» (1985).
- Лауреат журналістської премії імені Костянтина Гришина (1981 — перша премія).
- Переможець літературного конкурсу «Рівняння — на Прапор Перемоги» газети «Комсомольське плем'я» та Вінницького обласного комітету ДТСААФ (1975 — друга премія).
- низка нагород, дипломів, почесних грамот, подяк тощо (близько 30).
Примітки
- Вінницькі газети сьогодні і вчора. Покоління XXI. 15 грудня 2017.
- Газета обласної ради "Вінниччина". Про нас. web.archive.org. 1 травня 2011.
- Горбаренко Петро Спиридонович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010.
- Горбаренко П.С.. Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва. Процитовано 10 лютого 2020.
Джерела та література
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 03.11.1987 року. // «Вінницька правда»: № 253 (17677) — 1987. — 4 листопада, С. 1.
- В. Бовкун. «Пам'яті товариша». (некролог) // «Вінницька правда»: № 254 (17678) — 1987. — 5 листопада, С. 4.
- Матеріали V з'їзду Спілки журналістів УРСР // Київ: «Радянська Україна» — 1982.
- Горбаренко Петро Спиридонович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. С. 63.
- Фонд ОУНДБ ім. К.А. Тімірязєва (22 червня 2017). Вінницькі газети. Процитовано 8 лютого 2020.
- Вінницька правда. ito.vspu.net. Процитовано 10 лютого 2020.
- З історії газети «Вінницька правда». leksika.com.ua. Процитовано 10 лютого 2020.
- Топоніміка села Кам'янечого: монографія / П. С. Горбаренко. // Вінниця: ВДПІ, 1966.
- Молоді прозаїки Вінниччини: монографія / П. С. Горбаренко. // Київ: КДУ, 1969.
- Лірика: поезії / П. С. Горбаренко. // «Донбас» — 1969. — № 2. — С. 24–29.
- Добридень, земляче! — дорож. нотатки: по некрасівських місцях / П. С. Горбаренко // «Вінницька правда»: 1971. — 10 грудня, С. 1-2.
- О. Х. Новаківський: до 100-річчя з дня народження художника Олекси Новаківського / П. С. Горбаренко // «Соціалістична культура». — 1972. — № 3. — С. 22-45.
- Оповідки діда Спиридона: оповідання / П. С. Горбаренко. // «Жовтень» — 1973. — № 5. — С. 76-97.
- Золотий ювілей колгоспної родини: репортаж із святкування 50-річчя з дня організації к-пу ім. О. Суворова / П. С. Горбаренко. // «Вінницька правда»: 1974. — 10 грудня, С. 2-3.
- Переможці конкурсу «Рівняння — на Прапор Перемоги». // «Комсомольське плем'я» — 1975. — 9 травня, С. 3.
- Нестерварка: історична повість / П. С. Горбаренко. — Київ: Видав. ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1975. — 120 С.
- Премії імені Костянтина Гришина. // «Вінницька правда» — 1981. — 5 травня, С. 2.
- Хліборобській ініціативі — партійну підтримку: публіцистика / П. С. Горбаренко. — Одеса: «Маяк», 1984 — 119 С.
- Причетність: публіцистика / П. С. Горбаренко. — Одеса: «Маяк», 1985 — 123 С.
- Ветеран: поема / П. С. Горбаренко. // «Ранок» — 1987. — № 10. — С.52-60.