Городниця (Чортківський район)

Городни́ця — село Гусятинської селищної громади. Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гнила, на сході району. Центр сільради. У зв'язку з переселенням жителів хутір Заболото виключений з облікових даних.

село Городниця
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада Городницька сільська рада
Облікова картка Городниця 
Основні дані
Засноване 1318
Населення 1 603
Територія 4.337 км²
Густота населення 369.61 осіб/км²
Поштовий індекс 48237
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°10′55″ пн. ш. 26°06′36″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 276 м[1]
Водойми Гнила
Відстань до
районного центру		 14 км
Місцева влада
Адреса ради 48237, с. Городниця
Сільський голова Батринчук Володимир Леонтійович[2]
Карта
Городниця
Городниця
Мапа

 Городниця у Вікісховищі

Населення — 1595 осіб (2003).

Історія

Поблизу Городниці виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури, культури кулястих амфор, комарівсько-тшинецької, черняхівської та давньоруської культур.

Власниками села в XVI ст. були польські шляхтичі Щавінські. Донька войського кам'янецького Єнджея Сєцєха Щавінського (пол. Jędrzej Sieciech z Horodnicy Sczawińsky[3]) Зофiя вийшла заміж за Марціна Калиновського — першого з Каліновських гербу Калінова власника Гусятина.

1848 рік: поблизу Городниці на річці Збруч знайшли кам'яну статую Збручанського Святовита.

1 серпня 1934 року село стало центром новоутвореної Ґміни Городниця.

1943 року через Городницю проходили загони з'єднання Сидора Ковпака. 31 грудня 1943 року гітлерівські війська розстріляли 23 мешканці Городниці.

Діяли товариство «Просвіта» та інші українські товариства.

Пам'ятки
  • церква святої Трійці (1772 р., мурована)
  • церква Всіх Святих (1895 р., реставрована 1994 р.)
  • церква Преображення Господнього (1912 р., реставрована 1991 р.)
  • 2 каплички
  • 3 «фігури» (статуї) Матері Божої
  • «фігура» святого Антонія (реставрована 1995 р.)
  • «фігура» на честь скасування панщини в Австрійській імперії 1848 р.

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965 р., скульптор В. Монастирський), встановлено меморіальну таблицю (1975 р.) і пам'ятник Денису Лукіяновичу (1993 р., скульптор Іван Мулярчук[4]), насипано символічну могилу УСС (1990).

Соціальна сфера

Є кімната-музей Дениса Лукіяновича. Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, млин.

Люди

Народилися

Бібліографія

Про населений пункт видано книжку М. Возьного (1958).

Примітки
  1. Прогноз погоди в с. Городниця
  2. http://www.obl-rada.te.ua/uk/informatsiya/orhany-mistsevoho-samovryaduvannya-v-oblasti
  3. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1738. — t. 2. — 761 s. — S. 463. (пол.)
  4. І. Дуда, Т. Удіна. Мулярчук Іван Матвійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 578–579. — ISBN 966-528-199-2.
  5. Б. Мельничук. Грайник Василь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 409. — ISBN 966-528-197-6.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.