Грабельки Бекетова

Грабельки Бекетова (Erodium beketowii Schmalh.)[1][2] вид багаторічних трав'янистих рослин з роду грабельки (Erodium) родини геранієвих (Geraniaceae).

Грабельки Бекетова
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Геранієцвіті (Geraniales)
Родина: Журавцеві (Geraniaceae)
Рід: Грабельки (Erodium)
Вид:
Грабельки Бекетова (E. beketowii)
Біноміальна назва
Erodium beketowii
Schmalh., 1895

Загальна біоморфологічна характеристика

Життєва форма гемікриптофіт. Багаторічна трав'яниста рослина 15-30 см заввишки. Рослина білувата від короткого притисненого опушення. Стебла прямостоячі, гранчасті, розгалужені, часто червонясті. Листки — супротивні, довгочерешкові (прикореневі листки до 9 см завдовжки, верхні стеблові — до 3,5 см завдовжки), довгастояйцеподібні, двічі перисторозсічені на вузьколінійні частки. Корінь — міцний, здерев'янілий. Квітки лілові (зрідка білувато-рожеві та рожеві), зібрані по 5-10 у зонтикоподібне суцвіття. Квітконіжки 2,5-3,0 см завдовжки Чашолистки 6-7 мм завдовжки, з коротким, 1,0-1,5 (2) мм завдовжки, вістрям. Пелюстки лілові, рідко білі, 7-8 мм завдовжки. Плід коробочка, на верхівці з волосистим придатком, який у стиглому стані при висиханні скручується спірально. Насінина близько 4 мм завдовжки. Цвіте в квітні-липні, плодоносить у червні-серпні. Розмножується насінням і поділом кореневищ.

Поширення

Вузький приазовський ендемік (середня течія річок Кальміусу і Кальчика). Адміністративний регіон Донецька область.

Екологія

Зростає на гранітних відшаруваннях, гнейсових скелях й осипищах щебеню цих порід, зрідка — на доломітових, сланцевих відшаруваннях з щебенистими слабкорозвиненими та еродованими ґрунтами. Спорадично трапляється у складі агломеративних петрофітно-степових угруповань. Мезоксерофіт.

Чисельність

Популяції — від дуже нечисленних деградованих до значних за чисельністю і щільністю (окремі локальні популяції налічують до 1-1,2 млн особин). У більшості місцезростань чисельність популяції дуже незначна. Вид уникає конкуренції на ділянках з більш-менш розвиненим ґрунтовим покривом і зменшує рясність за надмірних пасовищних навантажень. При заказному режимі популяції стають численними і повночленними, на розсипищах вид подекуди виступає домінантом. Рясність виду піддається значним різнорічним флуктуаціям.

Низька чисельність обумовлена природно-історичною та ареальною рідкісністю, витоптуванням худоби при надмірних пасовищних навантаженнях. Руйнування місцезростань при кар'єрних розробках каменю та розорюванні степів.

Охорона у природі

Грабельки Бекетова включені до Червоної книги України, де має природоохоронний статус «Рідкісний». Також входить до Червоної книги Донецької області.

Вид занесений до Європейського червоного списку. Охороняється у Кальміуському відділенні Українського степового природного заповіднику, Кальчицькому ентомологічному заказнику, пам'ятці природи Чердакли а також понад річкою Кальміус e заповідних урочищах «Гречкине № , «Гречкине № , «Василівка» та «Кирсанове» загальною площею 17 га.

Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України з 1977 р.

Потребують виявлення, вивчення та охорони всіх місцезростань виду. Введення в озеленення населених пунктів та селекції. Заборонено руйнування місць зростання.

Господарське та комерційне значення

Має господарське значення як декоративна та ефіроолійна рослина.

Примітки

  1. В українських офіційних джерелах можна зустріти помилкове написання Erodium beketovii
  2. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Наказ від 16.02.2005 N 67 «Про затвердження Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України»

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.