Грицьки
Грицьки́ — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[1] До 2020 підпорядковувалосяя Нивецькій сільській раді.[1] центром якої було село Нивецьк.[1] Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[3]
село Грицьки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район/міськрада | Сарненський район |
Громада | Дубровицька міська громада |
Облікова картка | с Грицьки |
Основні дані | |
Засноване | 1520[1] |
Населення | 188 (01.01.2011)[2] |
Площа | 0,5 км²[1] |
Густота населення | 448[1] осіб/км² |
Поштовий індекс | 34152[1] |
Телефонний код | +380 3658[1] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°31′28″ пн. ш. 26°24′48″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
159[джерело?] м |
Водойми | річка Безіменна[джерело?] |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34152, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Нивецьк, вул. Шкільна, 15[1] |
Карта | |
Грицьки | |
Грицьки | |
Мапа | |
|
Населення становить 188 осіб (2011).[2]
Географія
Площа села — 0,5 км².[1] Селом протікає річка Безіменна.[джерело?] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».[6]
Клімат
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[7] Опадів 607 мм на рік.[7] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[7] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм.[7] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм.[7] Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,6 °C.[7] Річна амплітуда температур становить 24,1 °C.[7]
Клімат Грицьків | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,5 | −1,3 | 3,3 | 12,3 | 19,2 | 22,9 | 23,9 | 23,1 | 18,3 | 11,8 | 4,8 | 0,0 | 11,3 |
Середня температура, °C | −5,5 | −4,5 | −0,3 | 7,4 | 13,7 | 17,5 | 18,6 | 17,6 | 13,3 | 7,8 | 2,3 | −2,6 | 7,1 |
Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,6 | 8,2 | 12,1 | 13,3 | 12,2 | 8,3 | 3,8 | −0,2 | −5,1 | 2,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 30 | 28 | 41 | 57 | 87 | 81 | 64 | 57 | 44 | 41 | 41 | 607 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Історія
Село вперше згадується 1520 року.[1] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[5] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[11] У 1936 році входило до однойменної громади.[12]
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби,[13] на території села діяла боївка СБ «Стіжка» (УПА).[14][15] За даними українського націоналістичного підпілля у грудні 1943 року більшовицька банда пограбувала Грицьки та закатувала 5 осіб (серед жертв — інформатор УПА).[16]
У 1947 році село Грицьки підпорядковувалося Грицьківській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[17]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[18] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 4][20] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,51 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 4,8 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,85 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 123 мбер, з якої: зовнішнього — 20 мбер, загальна від радіонуклідів — 105 мбер (з них Cs — 122 мбер).[21]
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1906[5] | 357 | — |
1921[4] | 354 | −0.8% |
1989[22] | 303 | −14.4% |
1993[21] | 248 | −18.2% |
2001[23] | 224 | −9.7% |
2011[2] | 188 | −16.1% |
2017[24] | 208 | +10.6% |
Динаміка населення |
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 188 осіб.[2] Густота населення — 448 особи/км².[1]
Станом на 1906 рік у селі було 54 двори та мешкало 357 осіб.[5]
Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 59 будинків та 354 мешканці, з них: 171 чоловік та 183 жінки; 336 православних, 12 римо-католиків та 6 юдеїв; 334 українці (русини), 12 поляків, 6 євреїв та 2 білоруси.[4]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 303 особи, з яких 146 чоловіків та 157 жінок.[22] На кінець 1993 року в селі мешкало 248 жителів, з них 45 — дітей.[21]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 224 особи.[23] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[25]
Вікова і статева структура
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[26]
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 10 | 12 | 22 |
18-39 | 16 | 14 | 30 |
40-59 | 18 | 20 | 38 |
60+ | 38 | 60 | 98 |
Разом | 82 | 106 | 188 |
Соціально-економічні показники
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 188 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
56 | 29 | 36 | 18 | 92 | 47 | 34 | 17 | 68 | 35 | 102 | 52 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 188 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 17 | 0 | 0 | 1 | 17 |
Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
183 | 28 | 104 | - | - | 12 | 2 | 1 | 1 | 2 | 7 | - | 3 | - |
Політика
Органи влади
Місцеві органи влади до 2020 були представлені Нивецькою сільською радою.[1]
Вибори
Село входить до виборчого округу № 155.[30] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 162 особи.[2]
Культура
У селі працює Грицьківський сільський клуб на 100 місць.[31]
Релігія
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Релігійна громада Помісної церкви ХВЄ П'ятидесятники | ХВЄ | 8 жовтня 2002 | 16 | Молитовний будинок | [32] | ||||||
— протестантські. |
У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту,[33] а у 1840-х та другій половині XIX століття — до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Залішани Домбровицької волості.[34]
Примітки
Коментарі
- рос. [деревня] Грицки, до 20 дворів.
- рос. Грицки, 23 дворів.
- нім. Gritzki, 23 дворів.
- «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[19]
Джерела
- с Грицьки // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 2 жовтня 2021.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 59. (пол.)
- Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 193. (рос.)
- Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.) 27 (9): 52–55. ISSN 2519-2477. doi:10.15421/40270911. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Hrytsky climate: Average Temperature, weather by month, Hrytsky weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019. (англ.)
- ІАУ, 1980, с. 55.
- Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
- ІАУ, 1980, с. 57.
- Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649 (пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
- Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Реабілітовані історією. Рівненська область. — Рівне : ВАТ "Рівненська друкарня", 2009. — Т. 2. — С. 266. — ISBN 978-966-403-054-7.
- Антонюк Я. М. Діяльність служби безпеки ОУН (б) на території Волині та Західного Полісся (1946–1951 рр.). — Луцьк : Ключі, 2013. — С. 241.
- Літопис УПА, 2007, с. 422-423.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
- Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
- КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- Паспорт Дубровицького району, 2011.
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65.
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.
Книги
- Літопис УПА / НАН України. Інститут української apxeoграфії та джepeлознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництвo «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.
Офіційні дані та нормативно-правові акти
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
Мапи
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
Література
- Цинкаловський О. Грицьки // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 321.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грицьки
- с. Грицьки // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.