Губерначук Сергій Григорович

Народився в Києві, в родині вчителів. Закінчив Київське педагогічне училище імені Н. Крупської (нині — Педагогічний коледж Головного управління освіти і науки Київської міськдержадміністрації при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка) та Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (нині — Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), курс Бориса Ставицького. Театральна практика — Київський камерний театр — спектакль «Місячна пісня» за Олександром Олесем у постановці Костянтина Дубініна (1991 —1992 роки)[1].

Акторський шлях

З 1992 до 2006 роки — актор Київського академічного Молодого театру, де зіграв понад 15 провідних ролей на професійній сцені. Кіноактором працює у проектах студії «Укртелефільм» та кіностудії ім. О. Довженка. Ведучий освітницьких та розважальних телепрограм для дітей на українському телебаченні (УТ-1, УТ-2). Займається благодійністю, зокрема для мешканців Будинку ветеранів сцени імені Наталії Ужвій. Записує аудіокниги, здійснює озвучування та дублювання фільмів. Усього — понад 50 ролей у театрі, кіно та на телебаченні[2][3][4]. Працював керівником театрального гуртка в київській школі № 132.

Член Національної спілки театральних діячів України з 1995 року.

Поетичний шлях

Поетичні здібності проявлялися на театральній сцені (прикладом, декламування віршів у виставі Молодого театру «Зойчина квартира» за п’єсою Михайла Булгакова (реж. Олександр Дзекун). Під час роботи секретарем Ради історико-культурологічного товариства «Герої Крут» написав вірш «Героям Крут» та інші[5][6]. У 2004 році спільно з композитором Ю. Кузнєцовим написав «Гімн Президенту України» (у виконанні Тетяни Боєвої композиція записана на диску, транслювалася в ефірі радіостанцій «Ера» та «Промінь»)[7][8].

З 1988 року вірші публікуються в низці періодичних видань (часописах «Філософська та соціологічна думка», «Український оглядач», газетах «Молода гвардія», «Вечірній Київ» та ін.), звучать на радіо та телебаченні. За віршем «Фламінго» було створено однойменний фільм, який отримав Гран-Прі на інститутському фестивалі «Пролог»[9].

У співпраці з композиторами України та ближнього зарубіжжя написано понад 300 пісень українською та російською мовами. Пісні звучали у виконанні відомих співаків, зокрема Тетяни Боєвої[8][10], Ірини Семененко, Ніни Шестакової[11], Павла Зіброва[12], Ірини Ситникової[13], Романа Копова[14][15][16], Катерини Бужинської, Оксани Пекун, Костянтина Пона, Оксани Тарасюк[17][18], Ольги Крюкової, Лариси Доліної[19], дуету «Піаніст відпочиває»[20] та у виконанні автора[21]. У 2013 році пісня «Любов уві сні» транслювалася та була відзначена в рамках циклу радіопередач «Перлини української душі»[22].

Вів активну концертно-фестивальну діяльність[23]. Лауреат ХІІ Всеукраїнського фестивалю сучасної української естрадної пісні «Пісенний вернісаж — 98» (за виконання та вірші до пісень). Написав поетичні тексти для низки музичних композицій (зокрема «Україна молода», прем’єра якої у 1999 році в рамках ІІІ загальнонаціональної програми «Людина року» названа «справжньою удачею»[24]).

Автор віршів духовної кантати «Православний час»[25], лібрето опери «Серафіта»[26][27] за однойменним романом Оноре де Бальзака та сценарію шоу «Чайка — Джонатан Лівінґстон»[26][27] за мотивами повісті Річарда Баха. Створив лібрето нового українського національного мюзиклу «Запорожець за Дунаєм» (рімейк однойменної опери Семена Гулака-Артемовського)[27].

Поетичний доробок Сергія Губерначука охоплює понад 1000 віршів різних жанрів та широкого діапазону формально стильових шукань. У 2018 році вийшли друком чотири поетичні збірки — «Усім тобі завдячую, Любове…», «Переді мною…», «Перґаменти» та «Матіоловий сон». Книжки «Дай, я буду таким, як хочу…», «Поезії розбурханих стихій», «Учорашнє» вийшли 2019-го. У 2020 році опубліковані російськомовні збірки віршів «Мозаїка» (рос. «Мозаика») та «Озеро моєї мрії» (рос. «Озеро моей мечты»). Збірка пісень «Журавлиная криниця» (вірші Сергія Губерначука, музика Володимира Чернявського) побачила світ у 2022 р.

• Сергій Губерначук. Усім тобі завдячую, Любове… (збірка поезій). — Київ : «Про формат», 2018. — 340 с. — ISBN 978-617-7457-53-3.[28]
• Сергій Губерначук. Переді мною… (збірка поезій). — Київ : «Майстер-принт», 2018. — 128 с. — ISBN 978-617-7518-50-0.[29]
• Сергій Губерначук. Перґаменти (збірка поезій). — Київ : «Майстер-принт», 2018. — 200 с. — ISBN 978-617-7518-66-1.[30]
• Сергій Губерначук. Матіоловий сон (збірка текстів пісень та духовної кантати). — Київ : «Майстер-принт», 2018. — 135 с. — ISBN 978-617-7518-79-1.[31]
• Сергій Губерначук. Поезії розбурханих стихій (збірка поезій). — Київ : «ArtHuss», 2019. — 192 с. — ISBN 978-617-7778-13-3.[32]
• Сергій Губерначук. Дай, я буду таким, як хочу... (збірка віршів, висловів, роздумів). — Київ : «Майстер-принт», 2019. — 64 с. — ISBN 978-617-7778-05-8.[33]
• Сергій Губерначук. Учорашнє (збірка поезій). — Київ : «ArtHuss», 2019. — 109 с. — ISBN 978-617-7778-32-4.[34]
• Сергей Губерначук. Мозаика (збірка поезій та цитат). — Київ : «ArtHuss», 2020. — 142 с. — ISBN 978-617-7778-50-8.[35]
• Сергей Губерначук. Озеро моєї мрії (збірка текстів пісень). — Київ : «ArtHuss», 2020. — 160 с. — ISBN 978-617-7778-52-2.[36]
• Сергій Губерначук, Володимир Чернявський. Журавлиная криниця (збірка пісень). — Київ : «Тропеа», 2022. — 160 с. — ISBN 978-617-7894-52-9.[37]

Учбовий театр

• 1991/92 — «Підступність і кохання» за п'єсою Фрідріха Шиллера; реж. Борис Ставицький — Вурм, особистий секретар президента
• 1991/92 — «Сірано з передмістя» В. Аксьонова за лібретто А. Башової; реж. Володимир Бегма — Альфі
• 1991/92 — «Шельменко-денщик» за п'єсою Григорія Квітки-Основ'яненка; реж. Борис Ставицький — Іван Семенович Скворцов, капітан

Київський камерний театр

• 1992 — «Місячна пісня» за Олександром Олесем; реж. Костянтин Дубінін

Київський академічний Молодий театр

• 1980 — «За двома зайцями» за п'єсою Михайла Старицького; реж. Віктор Шулаков — Франт (введення)
• 1985 — «Золоте курча» дитячий мюзикл для дорослих за п'єсою Володимира Орлова; реж. Віктор Шулаков — Вовк (введення)
• 1985 — «Сватання на Гончарівці» за п'єсою Григорія Квітки-Основ'яненка; реж. Віктор Шулаков — Охрім (введення)
• 1991 — «Король та морква» Владислава Кшемінського; реж. Ян Козлов — Принц Тюльпан (введення)
• 1992 — «Вій» Тамари Тамільченко за повістю «Вій» Миколи Гоголя; реж. Віктор Шулаков — Свирид
• 1992 — «Підступність і кохання» за п'єсою Фрідріха Шиллера; реж. Олександр Смеляков — Фердинанд
• 1993 — «Ерлін» Наталі Дубіни за п'єсою «Віяло леді Віндермір» Оскара Уайльда; реж. Віктор Шулаков — містер Гоппер
• 1995 — «Автобус» Станіслава Стратієва; реж. Тарас Криворученко — Закоханий
• 1995 — «Зачарована рукавичка» Ірини та Яни Златопольських; реж. Микола Карасьов — Дядько на возі
• 1996 — «Зойчина квартира» за «однойменною п'єсою» Михайла Булгакова; реж. Олександр Дзекун
• 1996 — «Новорічний детектив» («Пригоди у казковому лісі») Віктора Мютнікова у перекладі Сергія Губерначука; реж. Олександр Свєтляков
• 1997 — «Дон Жуан» за п'єсою Мольєра; реж. Станіслав Мойсеєв — Дон Карлос[3]
• 1998 — «Таємничий малюк» Жана де Летраза; реж. Володимир Бегма — Жак
• 1998 — «Віват, карнавал!» Олександра Вратарьова; реж. Юрій Сидоренко — Сеньйор Лепертуар
• 1999 — «Чарівник Смарагдового міста» за казками Френка Баума/Олександра Волкова; реж. Ганна Воротченко — Агент
• 1999 — «РЕхуВІлійЗОР» Станіслава Мойсеєва за мотивами п'єси Ревізор Миколи Гоголя та «Хулій Хурина» Миколи Куліша; реж. Станіслав Мойсеєв — Серьожа
• 2000 — «Севільські заручини» Річарда Шерідана; реж. Євген Курман — Монах
• 2000 — «Русалонька» Людмили Разумовської за казкою Ганса Крістіана Андерсена; реж. Євген Курман
• 2000 — «Кайдаші» Наталі Дубіни за повістю «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького; реж. Микола Яремків — Лаврін Кайдашенко
• 2001 — «Одруження» п'єсою Миколи Гоголя; реж. Тарас Криворученко — Анучкін[2]
• 2003 — «Скандал у театральній родині» за п'єсою «Публіці дивитися заборонено» Жана Марсана; реж. Євген Курман — П'єр Монтень
• 2003 — «Вінні-Пух у снігу» Алана Мілна; реж. Євген Курман
• 2004 — «Духів день» Олександра Дзекуна за «Старшим боярином» та «Поетом» Тодося Осьмачки; реж. Олександр Дзекун — Братчик
• 2004 — «Сім бажань Зербіно» Володимира Глейзера за мотивами казки Едуара Лабуле; реж. Микола Яремків
• 2004 — «Новорічна інтермедія»; реж. Юрій Маслак

Аудіокниги

• 2006 — Романи «Машина часу»[56], «Війна світів»[57][58] Герберт Уеллс (в-во «Наш Формат», ISBN 2700000004418)

• Сергій Губерначук на порталі Цифрова бібліотека «Київ»
• Сергій Губерначук у Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського
• Сергій Губерначук на порталі Бібліотека української драматургії
• Сергій Губерначук на порталі Сучасна українська драматургія
• Губерначук С. Героям Крут: високим словом поезії / Сергій Губерначук // Героїка трагедії Крут / упоряд. В.І. Сергійчук – Київ, 2008. – С. 403–404.
• Українська музична енциклопедія, Том. 4. – Київ: Вид-во Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, 2016. – 552 с. – С. 106.
• Сергій Губерначук на порталі «Поетичні Майстерні»
• Сергій Губерначук на порталі «Мала Сторінка»
• Резензії на твори Сергія Губерначука