Гільєрмо Очоа

У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за команду клубу «Америка», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 211 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Америки», був основним голкіпером команди. Відзначався досить високою надійністю, пропускаючи в іграх чемпіонату в середньому менше одного голу за матч.

До складу клубу «Аяччо» приєднався влітку 2011 року і протягом трьох сезонів був основним воротарем корсиканців, прте за підсумками сезону 2013/14 клуб зайняв останнє 20 місце і вилетів з Ліги 1. Свій останній матч за клуб Гільєрмо Очоа провів 17 травня 2014 року проти «Сент-Етьєна» (1:3). Після офіційного уходу Очоа з «Аяччо» французький клуб на своїй інтернет-сторінці подякував мексиканцю за три роки чудових виступів.

Гільєрмо Очоа під час виступів за «Аяччо». 2013 рік.

1 серпня 2014 року Очоа на правах вільного агента підписав контракт з іспанською «Малагою», проте програв конкуренцію в основі Карлосу Камені, через що протягом першого сезону виходив на поле лише в рамках кубка Іспанії, відігравши 5 матчів. У другому сезоні мексиканець також залишався дублером Камені і лише 5 березня 2016 року дебютував у Ла-Лізі, в грі проти «Депортіво Ла-Корунья», замінивши травмованого камерунця на 36-й хвилині матчу[1]. До кінця сезону зіграв у 11 матчах чемпіонату, втім після відновлення Камені знову перестав бути основним воротарем.

22 липня 2016 року Очоа на правах оренди перейшов у «Гранаду»[2]. 20 серпня в матчі проти «Вільярреала» він дебютував за нову команду[3]. У новій команді Очоа став стабільним основним воротарем, відігравши без замін в усіх матчах. Втім результати команди були дуже слабкими, команда здобула лише чотири перемоги у сезоні, а Очоа встановив рекорд за найбільшою кількістю пропущених голів в одному сезоні в Ла-Ліги — 82 м'ячі, перевершивши антирекорд воротаря «Саламанки» Хосе Ігнасіо Айспуруа, що у сезоні 1995/96 роках пропустив 78 м'ячів[4]. Незважаючи на це у кінці сезону Очоа був обраний гравцем сезону «Гранади» за версією уболівальників клубу[5][6].

Контракт із «Малагою» закінчився в кінці червня і гравець став вільним агентом[7][8]. 9 липня 2017 року було оголошено про підписання дворічного контракту Очоа з бельгійським «Стандардом»[9][10], вигравши в першому ж сезоні з командою Кубок Бельгії. Відіграв за команду з Льєжа 86 матчів в усіх турнірах.

2019 року повернувся на батьківщину, ставши гравцем «Америки».

Протягом 2004—2008 років залучався до складу олімпійською збірної Мексики. У 2004 році у її складі взяв участь у Олімпійських іграх у Афінах. На турнірі він був запасним і на поле так і не вийшов.

14 грудня 2005 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Мексики у товариському матчі проти Угорщини (2:0). Наступного року поїхав з командою на чемпіонат світу 2006 у Німеччині, де був лише третім воротарем і на поле не виходив.

2007 року став основним воротарем збірної і зіграв з командою на Золотому кубку КОНКАКАФ 2007 у США, де провів одну гру і разом з командою здобув «срібло», а також на Кубку Америки 2007 у Венесуелі, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Очоа зіграв у трьох іграх, в тому числі в переможному матчі за 3-тє місце з Уругваєм (3:1).

Через два роки поїхав на наступний розіграш Золотого кубка КОНКАКАФ 2009 у США. На турнірі зіграв у всіх іграх, здобувши з командою титул континентального чемпіона. Втім на чемпіонаті світу 2010 у ПАР Очоа несподівано не зіграв жодної гри, оскільки тренер Хав'єр Агірре зробив ставку на ветерана Оскара Рохаса. Після «мундіалю» Рохас закінчив міжнародну кар'єру і Очоа знову став стабільним гравцем основи.

Після матчу першого туру групового етапу Золотого кубка КОНКАКАФ 2011 проти збірної Сальвадору (5:0) Очоа разом з ще чотирма футболістами національної команди був відсторонений від участі у іграх за позитивну допінг-пробу[11]. Через місяць, так і не взявши більш участі в жодному з наступних матчів турніру, що закінчився для мексиканців завоюванням трофея, Очоа був виправданий[12]. Місяць під загрозою дискваліфікації ледь не коштував Гільєрмо зриву підписання контракту з клубом «Аяччо».

Очоа у матчі Бразилія — Мексика, чемпіонат світу 2014 року

Згодом Очоа взяв участь у Кубку Конфедерацій 2013 у Бразилії, а наступного року поїхав на третій поспіль для себе чемпіонату світу 2014 року у Бразилії. 13 червня 2014 року Гільєрмо дебютував на чемпіонатах світу, вийшовши у стартовому складі збірної Мексики на перший матч своєї команди проти команди Камеруну, в якому «El Tri» здобули перемогу з рахунком 1:0. 17 червня, в матчі проти господарів турніру, збірної Бразилії, мексиканський воротар відбив 8 ударів по своїх воротах, внісши визначальний внесок у підсумкову нічию (0:0)[13][14][15]. Очоа був визнаний найкращим гравцем цього матчу[16] та, зокрема, удостоївся похвали головного тренера бразильців Луїса Феліпе Сколарі, назвав гру мексиканця «дивовижної»[17]. У матчі 1/8 фіналу проти Нідерландів, де мексиканці поступились після сумнівного пенальті на 91 хвилині[18], Очоа також зробив кілька важливих сейвів, за що вдруге був названий «гравцем матчу» на турнірі[19][20].

У 2015 році Очоа втретє у своїй кар'єрі став володарем Золотого кубка КОНКАКАФ. На турнірі він зіграв у матчах проти збірних Куби[21], Гватемали[22], Тринідаду і Тобаго[23], Коста-Рики[24], Панами[25] Ямайки[26].

У 2016 році Очоа взяв участь у ювілейному Кубку Америки у США. На турнірі він зіграв у матчах проти команд Ямайки[27] та Чилі[28]. У поєдинку проти чилійців Гільєрмо пропустив сім м'ячів.

Очоа взяв участь у чотирьох з п'яти матчів своєї команди на Кубку конфедерацій 2017 року у Росії: на груповій стадії проти збірних Португалії (2:2)[29] Росії (2:1)[30], в 1/2 фіналу проти Німеччині (1:4)[31] і в матчі за 3-тє місце проти Португалії (1:2)[32], в першому таймі якого зміг відбити пенальті, призначений після відеоповтору[33]. Втім мексиканці все ж поступились 1:2 і не здобули медалі.

Наступного року потрапив у заявку на четвертий поспіль чемпіонат світу 2018 року у Росії[34]. А ще за рік на Золотому кубку КОНКАКАФ 2019 року здобуває свій четвертий титул чемпіона Північної Америки.