Данченко Володимир Андрійович
Володимир Андрійович Да́нченко (нар. 21 квітня 1914, Маріуполь — пом. 17 грудня 1967, Львів) — український радянський актор. Чоловік актриси Віри Полінської, батько режисера Сергія Данченка.
| Данченко Володимир Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Зображення | ||||
| Народився |
8 (21) квітня 1914 Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
17 грудня 1967 (53 роки) Львів, Українська РСР, СРСР | |||
| Поховання | ||||
| Громадянство |
 Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Роки діяльності | з з 1931 | |||
| У шлюбі з | Полінська Віра Костянтинівна | |||
| Діти | Данченко Сергій Володимирович | |||
| IMDb | nm7575864 | |||
| Нагороди та премії | ||||
    | ||||
|
| ||||
Біографія
Народився 8 [21] квітня 1914 року в місті Маріуполі (тепер Донецька область, Україна) у родині робітника. Брав участь у самодіяльності. У 1931 році прийнятий до трупи запорізького (нині львівського) театру імені Заньковецької. З 1933 року навчався у Київський театральному інституті, який закінчив в 1937 році. У цьому ж році повернувся до театру імені Заньковецкої. Член ВКП(б) з 1940 року.
Під час німецько-радянської війни перебував з театром в евакуації і брав участь у фронтових бригадах.
Викладав у Київському державному інституті культури.
Помер у Львові 17 грудня 1967 року. Похований на Личаківському цвинтарі.
Творчість
- Платон Кречет, Ромодан («Платон Кречет», «Крила» Олександра Корнійчука);
- Максимов («За тих, хто в морі!» Бориса Лавреньова);
- Ярослав («Фауст і смерть» Олександра Левади);
- Крижень («Кадри» Івана Микитенка);
- Назар Стодоля («Назар Стодоля» Тараса Шевченка);
- Лукаш («Лісова пісня» Лесі Українки);
- Улдіс («Вий, вітерець!» Яніса Райніса);
- Антось («Заради сімейного вогнища» по Івана Франка);
- Коррадо («Родина злочинця» Паоло Джакометті);
- Езоп («Лисиця й виноград» Гільєрме Фігейредо);
- Незнамов («Без вини винні» Олександра Островського);
- Тузенбах («Три сестри» Антона Чехова).
- 1960 — «Мрії збуваються», Ілля Коршунов;
- 1962 — «Здрастуй, Гнате!», генерал.
Відзнаки
- Заслужений артист УРСР з 1951 року.
- Народний артист УРСР з 1954 року.
- Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани».
Примітки
- Личаківський некрополь — С. 157.
- kino-teatr.ru.(рос.)
Література
- Театральна енциклопедія. — Москва, 1961. — сторінка 134 (рос.);
- Данченко Володимир Андрійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Данченки // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 201. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Данченко Володимир Андрійович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 191—192. — ISBN 5-88500-071-9.;