Дахнів

Назва

У ході кампанії ліквідації українських назв у 1977—1981 рр. село мало назву Явожина (пол. Jaworzyna).

Історія

Найдавніші згадки про село сягають 1531 року.

У 1565 р. село належало до королівської волості Олешичі любачівського староства, було у володінні межиріцького каштеляна Станіслава Остророга. В селі були 32 кмети на півланах, піп, 2 корчмарі, 8 бортників, 4 стави і фільварок.[2]

У 1880 р. село Дахнів належало до Чесанівського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 1215 жителів, з них 646 греко-католиків, 551 римо-католик і 18 юдеїв. Місцева греко-католицька парафія належала до Олешицького деканату Перемишльської єпархії.[3]

На 01.01.1939 в селі було 1800 мешканців, з них 1050 українців-грекокатоликів, 570 українців-римокатоликів, 30 поляків, 120 польських колоністів міжвоєнного періоду і 30 євреїв[4]. Місцева греко-католицька парафія належала до Чесанівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Чесанів Любачівського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Любачівського району Львівської області з утворенням сільради (голова — Стадник Іван Андрійович). Однак вже у 1941 році територію зайняли війська вермахту. 22 липня 1944 року радянські війська оволоділи територією.[5] В жовтні 1944 року Польщі віддані західні райони Львівської області, серед них і Горинецький. Корінне українське населення внаслідок виселення українців у 1945 році в СРСР, убивства та депортації (195 осіб) решти в 1947 році в рамках акції Вісла на понімецькі території Польщі[6] вбите або вивезене зі своєї історичної батьківщини. Жителі села в рядах ОУН і УПА чинили опір етноциду.

Дзвіниця

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 696 156 469 71
Жінки 727 166 411 150
Разом 1423 322 880 221

Пам'ятки

Перша дерев'яна церква в селі була вже у 1531 р.

Чергову дерев'яну церкву в селі побудовано у 1735 році. В 1929 році на тому ж місці зведена нова дерев'яна церква Піднесення Св. Хреста.

Після виселення мешканців села у 1947 році, церква служила римо-католикам костелом. З 1992 р. стоїть зачинена, запустіла.

Поруч стоїть дзвіниця.

Церква включена до маршруту 6 Шлях дерев'яної архітектури.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дахнів

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Дахнів // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 384. (пол.)
  3. Dachnów (z Futorami) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 891. (пол.)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 45.
  5. http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1944
  6. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — С. 446.
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.