Джо Гарт

За «Шрусбері Таун» Джо дебютував 20 квітня 2004 року, через день після свого 17-річчя. Він повністю відіграв матч проти «Еббсфліт Юнайтед». Після цього Харт рік не грав, програючи конкуренцію на позиції Скотту Гові.

У сезоні 2005—2006 Джо став основним голкіпером команди, отримавши ігровий номер «1». Він зіграв всі 46 матчів, пропустивши 55 голів. Попри те, що він пропускав більше м'яча за гру, його було викликано до юнацької збірної Англії U19, у якій він дебютував у жовтні 2005 року, вийшовши на заміну в матчі з Польщею.

7 лютого 2006 року Харта було названо гравцем місяця дивізіону за версією вболівальників, які обрали його шляхом голосування на сайті Футбольної асоціації [1].

22 травня 2006 року Харт перейшов до «Манчестер Сіті» за 600 тисяч фунтів стерлінгів, за умовою контракту сума могла збільшитись в залежності від кількості ігор за новий клуб.

14 жовтня Джо дебютував за нову команду в матчі проти «Шеффілд Юнайтед» [1].

Січень 2007 року Харт провів в оренді у «Транмер Роверз». Він зіграв 6 ігор і пропустив 8 голів.

У квітні 2007 року Джо приєднався до «Блекпула». 9 квітня він дебютував за нову команду в матчі проти «Гаддерсфілд Таун», матч закінчився перемогою «Блекпула» 2-0. «Блекпул» перемагав у всіх п'яти матчах, у яких з'являвся Харт, включаючи перемогу 6-3 над «Свонсі Сіті» в його останній грі за команду [2].

Гарт у «Манчестер Сіті» 2008 року

Повернувшись до «Манчестер Сіті» після успішної оренди в «Блекпулі» тодішній тренер команди Свен-Йоран Еріксон назвав Джо основним воротарем команди. Після його гри проти «Ньюкасл Юнайтед» Еріксон назвав Харта «одним з найталановитіших воротарів Англії» та відмітив його як майбутнього голкіпера збірної Англії [3].

Після того як інший воротар команди Андреас Ісакссон перейшов до «ПСВ» Джо взяв собі собі ігровий номер «1». Але з приходом у січні Шея Ґівена Харт втратив місце в основному складі.

Джо у «Бірмінгем Сіті»

Після переходу Ґівена Джо не зіграв жодної гри, після чого з'явились чутки про те, що він залишить Манчестер [4]. 24 червня було оголошено, що сезон 2009—2010 Гарт проведе в оренді у «Бірмінгем Сіті» [5]. У матчі відкритті-сезону Джо дебютував за нову команду з поразки від «Манчестер Юнайтед» [6]. У перших матчах Харт нерідко допускався помилок. У матч проти «Манчестер Сіті», в якому він немаг грати за умовами контракту, позицію зайняв Майк Тейлор, який не пропустив жодного голу, тоді перед тодішнім тренером Алексом Маклішом постав вибір між воротарями [7]. У сезоні 2009—2010 Харта було обрано гравцем року команди[8], 2010 року його було номіновано на звання Молодого гравця року за версією ПФА, перемогу здобув Джеймс Мілнер, а Джо увійшов Команди року за версією ПФА [9].

Після повернення у «Манчестер Сіті» футболіст зіграв у першому матчі сезону 2010—2011 проти «Тоттенхем Хотспур». Джо неодноразово рятував команду від пропущеного м'яча, і зберіг свої ворота сухими, матч закінчився з рахунком 0-0, а сам Харт став гравцем матчу [10]. Джо також не пропустив у матчі з «Ліверпулем», який «Сіті» виграли 3-0 [11]. Перший гол у сезоні Харт пропустив з пенальті від Даррена Бента в матчі проти «Сандерленда» [12].

Після сезону футболіст був нагороджений Золотою рукавицею за найбільшу кількість сухих матчів у сезоні — 18 [13].

У липні 2011 року Шей Ґівен перейшов до «Астон Вілли»[14], а Гарт міцно закріпився в основному складі команди.

За молодіжну збірну Харт дебютував у матчі проти Туреччини, який англійці виграли 5-0.

Джо зіграв на молодіжному чемпіонаті Європи 2009 два. У півфінальному матчі проти Швеції він пропустив три голи, а в серії після матчевих пенальті один удар відбив, а також сам забив супернику, в результаті чого Англія перемогла 5-4 [15].

Ставши основним воротарем молодіжної збірної, Харт був викликаний Фабіо Капелло до національної збірної на товариські матчі проти США та Тринідаду і Тобаго. У матчі з американцями Джо не зіграв, а дебютував у матчі з Тринідад і Тобаго 1 червня 2008 року, вийшовши на заміну замість Девіда Джеймса [16].

Вдруге футболіст був викликаний 20 серпня 2008 року на матч проти Чехії, але в матчі Джо так і не з'явився.

Капелло включив Харта до переднього списку з 30 гравців, потенційних учасників Чемпіонату світу 2010 року [17]. У наступних двох товариських іграх Джо виходив на заміну в другому таймі: замість Роберта Ґріна в матчі з Японією[18] та Джеймса в матчі з Мексикою [19]. В обох матчах Харт не пропустив. У підсумку всі троє голкіперів були відібрані для гри на чемпіонаті світу [20].

На турнірі Харт не зіграв. Першим офіційним матчем стала гра кваліфікації до Євро-2012 проти Болгарії на «Вемблі», яку англійці виграли 4-0 [21]. Наступні два товариські матчі Джо зіграв, не пропустивши: проти чемпіонів світу Іспанії[22] та Швеції[23], в обох матчах Англія перемогла з мінімальним рахунком.

«Блекпул»

• Переможець плей-оф першої ліги: 2006—2007

«Манчестер Сіті»

• Чемпіон Англії: 2011-12, 2013-14
• Володар Кубка Англії: 2010-11
• Володар Кубка Ліги: 2013-14, 2015-16
• Володар Суперкубка Англії з футболу: 2012

«Селтік»

• Володар Кубка шотландської ліги: 2021-22

• Золота рукавиця Прем'єр-ліги: 2010–2011, 2011–2012
• Голкіпер року в Прем'єр-лізі: 2009—2010
• Найкращий голкіпер року другої ліги: 2005—2006[24]
• Гравець року «Бірмінгем Сіті»: 2009—2010[8]
• Найпродуктивніший гравець сезону «Манчестер Сіті»: 2010—2011[25]

Дані актуальні станом на 12 грудня 2011[26]