Дністрянський Станіслав Северинович

Дністрянський Станіслав Северинович
Народився 13 листопада 1870(1870-11-13)
Тернопіль
Помер 5 травня 1935(1935-05-05) (64 роки)
Ужгород
Країна  Австро-Угорщина ЗУНР Чехословаччина
Національність українець
Діяльність журналіст, педагог, правник, політолог, редактор, політик
Alma mater Віденський університет
Галузь правознавство
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада ректор Українського вільного університету і член Палати Цислейтаніїd
Звання академік
Ступінь доктор юридичних наук
Членство НАН України
Батько Северин Дністрянський
У шлюбі з Софія Львівна Дністрянська

Роботи у Вікіджерелах
 Дністрянський Станіслав Северинович у Вікісховищі

Станісла́в Севери́нович Дністря́нський (13 листопада 1870, Тернопіль 5 травня 1935, Ужгород) — український вчений-правник і політичний діяч, автор проекту Конституції ЗУНР. Дійсний член НТШ, академік Всеукраїнської Академії Наук (ВУАН, 1927). Швагро письменника Юліана Опільського (вченого Степана Рудницького).[1]

Життєпис

Будинок Дністрянських, Тернопіль (Тепер приміщення Тернопільського обласного туристично-краєзнавчого центру)

Станіслав Дністрянський народився 13 листопада 1870 р. в Тернополі у сім'ї першого[2] директора місцевої чоловічої учительської семінарії, д-ра Северина Дністрянського (1839, Озеряни—1899[3]).

Закінчив чотири класи Тернопільської чоловічої учительської семінарії.[4] Навчався у Тернопільській ц.-к. гімназії (зокрема, в 1887 році був учнем VIIa класу[5]), яку закінчив з відзнакою[6] (отримав свідоцтво з відзнакою про складання матури) 1888 року, як і його однокласник Євген Левицький.[7]) Того ж року вступив на правничий факультет Віденського університету, після закінчення якого у 1893 році продовжив освіту в університетах Берліна і Лейпцига.

З 1901 по 1918 роки був професором австрійського цивільного права у Львівському університеті. Тут С. Дністрянський розгортає широку наукову діяльність. Очолює юридично-статистичну комісію Наукового товариства імені Т. Шевченка, з 1901 року редагує «Часопис правничий і економічний», публікує статті на юридичні теми і рецензії в українській, польській і німецькій пресі.

У 1901—1913 роках опублікував трьома мовами понад 12 новаторських правових праць, зокрема: «Чоловік і його потреби в правовій системі», «Реформа виборчого права в Австрії», «Звичаєве право і соціальні зв'язки» та інші.

У 1907 і 1911 роках його було обрано від округу № 62 (Рава Руська Угнів Немирів Яворів Краківець Жовква Куликів Белз Янів) депутатом до Райхсрату Цислейтанії,[8] в 1918-1919 рр. був членом УНРади.

З 1919 року перебував в еміграції. Був одним із засновників Українського вільного університету в Празі, першим деканом факультету права і політичних наук (1921), ректором (1921—1922) і проректором (1923, 1933—1935) цього навчального закладу. Водночас працював у Німецькому університеті у Празі (1929—1933) та празькій Вільній школі політичних наук (1928—1930), співробітничав з Українською господарчою академією в Подєбрадах і Українським науковим інститутом у Берліні. У 1927 р. заочно обраний дійсним членом Всеукраїнської академії наук по кафедрі цивільного права і політики, але не зміг переїхати в Київ для реальної праці в Академії через труднощі з відповідним дозволом від польської влади, під юрисдикцією якої перебували в той час західноукраїнці. У 1932 році після виходу з польського громадянства дістав чехословацьке громадянство, проте тепер переїзду завадила репресивна політика радянської влади щодо української інтелігенції. У 1933 році після перенесення двох інфарктів відмовився від викладацької праці та активної громадської діяльності і переселився до Ужгорода, де збирався зайнятися адвокатською практикою і дослідженням звичаєвого права Закарпатської України. Помер Станіслав Дністрянський в Ужгороді 5 травня 1935 року після однієї з публічних лекцій від серцевого нападу.

Дружина — піаністка, педагог Софія з Рудницьких (24 жовтня 1882, Тернопіль — 9 лютого 1956, Вейпрти, Чехія), сестра вченого-географа Стефана Рудницького, письменника Юліана Опільського (псевдонім Юрія Рудницького).[1][9]

Доробок

Дністрянський є автором понад 50 фундаментальних монографічних досліджень і численних наукових статей українською, польською, чеською і французькою мовами з теорії держави і права, філософії права, конституційного, сімейного (за визначенням вченого — родинного) та цивільного права. 1920 року написав проект конституції для ЗУНР. Він розробив основи правової держави, зокрема правління республіки, заклав основи української політології.

Праці

  • «Чоловік і його потреби в правній системі. Розвідка з австрійського права» (1900),
  • «Реформа виборчого права в Австрії»,
  • Австрийське право облігаційне (Вип. 2, 1902)
  • «Звичаєве право та соціальні зв'язки» (1902),
  • «Про природу звичаєвого права» (1904), (пол.)
  • «Природні засади права» (1911),
  • «Генеза та основи права» (1923),
  • «Загальна наука права і політики» (Т. 1, 1923),
  • «Погляди на теорії права та держави» (1925),

Див. також

Примітки

  1. Медведик П., Мельничук Б. Дністрянська Софія Львівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А  Й. — С. 508. ISBN 966-528-197-6.
  2. Дуда І. Дністрянський Северин / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А  Й. — С. 508. ISBN 966-528-197-6.
  3. Бойко В., Мельничук Б., Мизак Н., Петраш Б. Озеряни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г  Л. — С. 544. ISBN 978-966-457-228-3.
  4. Мельничук Б. Дністрянський Станіслав Северинович… — С. 509.
  5. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1887. — Tarnopol : drukarnia J. Pawłowskiego, 1887. — S. 96. (пол.)
  6. Тернопільська гімназія, що дала світу геніїв
  7. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Wyższego Gimnazyum w Tarnopolu za rok szkolny 1888. — Tarnopol : drukarnia J. Pawłowskiego, 1888. — S. 102. (пол.)
  8. Kurzbiografie Dnistrianskyj (Dnistrjans'kyj), Stanislav Dr. iur.
  9. Медведик П., Лисенко І., Карась Г. Дністрянська Софія Львівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. К. : [б. в.], 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — С. 91. — ISBN 978-966-02-4458-0.

Джерела

  • Академік Станіслав Дністрянський 1870—1935: Біобібліографія. — К., 1992. — 93 с.
  • Боберський О. Правник, державник, науковець: Станіслав Дністрянський // Тернопільська газета. — 2000. — 15 листоп., портр. — (Галицькі світочі).
  • Гаврош О. Історія одного кохання: Через сто років після шлюбу закохані знову з'єдналися: [Про Станіслава та Софію Дністрянських] // Україна молода. — 2001. — 11 квіт., фотогр. — (Минуле і думи).
  • Гладун З. Станіслав Дністрянський і сучасність // Свобода. — 2000. — 14 листоп.
  • Дністрянський Станислав // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 2. — С. 551.
  • Дністрянський С. Доповідь С. Дністрянського на святочних зборах у Празі з нагоди вісімдесятиліття від дня народження І. Горбачевського // Тернопіль. — 1995. — № 1. — С. 47—49.
  • Збожна О. Є світочі української правової освіти // Свобода. — 2000. — 23 верес.
  • Ісаєвич Я. Дністрянський Станіслав Северинович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 417. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  • 13 листопада. 130 років від дня народження Дністрянського станіслава Севериновича (13.11.1870-5.05.1935) — академіка. вченого правника // Література до знаменних і пам'ятних дат Тернопільщини на 2000 рік : бібліогр. список / Упр. культури Терноп. облдержадмін., Терноп. держ. обл. універс. наук. б-ка ; упоряд. : М. В. Друневич, Н. К. Іванко ; ред. Г. С. Моліцька ; відп. за випуск В. І. Вітенко. — Тернопіль, 1999. — С. ?.
  • Мельничук Б. Дністрянський Станіслав Северинович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А  Й. — С. 508—509. ISBN 966-528-197-6.
  • Мушинка М. Дністрянський Станіслав Северинович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. К. : [б. в.], 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — С. 91—92. — ISBN 978-966-02-4458-0.
  • Савків Л. «Сирота зрозумів сироту, та й полюбилися»: Рівно 100 років тому у Львові взяли шлюб С. Дністрянський і С. Рудницька // Свобода. — 2001. — 21 лип., фотогр.
  • Світоч української юридичної думки: 130 років від дня народження академіка Станіслава Дністрянського: Життєпис ювіляра // Свобода. — 2000. — 14 листоп., портр.
  • Станіслав Дністрянський (1870—1935) — правознавець, публіцист, політичний діяч // Визначні постаті Тернопілля: Біогр. зб. / Уклад.: О. Бенч, В. Троян. — К., 2003. — С. 73—74.
  • Станіслав Дністрянський — світоч української правової науки: Матеріали наук. конф. юридичного інституту ТАНГ, присвяченої річниці з дня народження академіка Станіслава Дністрянського. — Тернопіль, 1999. — 86 с.
  • Стецюк П. Станіслав Дністрянський як конституціоналіст // Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. — Л., 1999. — 229 c.
  • Сулима О. Академік Станіслав Дністрянський // Тернопіль вечірній. — 2000. — 22 листоп., портр. — (Постаті).
  • Сулима О. В експозиції — документи про С. Дністрянського: [Обл. держ. архів] // Свобода. — 2000. — 2 груд.
  • Усенко І. Б., Возьний В. І. Дністрянський Станіслав Северинович //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — С. 219. — ISBN 966-7492-00-8.
  • Національна академія наук України. Персональний склад. 1918—2003 / Національна Академія наук України ; Уклад. Володимир Михайлович Палій, Юрій Олексійович Храмов ; Відп. ред. В. Л. Богданов . — 4-те вид., доп. і випр . — Київ: Фенікс, 2003 . — 301 с.

Література

  • О. Красівський. Дністрянський Станіслав Северинович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.223 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.