Довжиця (Сяноцький повіт)

Розташування

Розташоване в південно-східній частині Польщі, у східній частині Низьких Бескидів поблизу їх стику з пасмом Західніх Бещад, у долині потока Довжиця (пол. Dołżyca), 4 кілометри на південний захід від Команчі, при кордоні з Словаччиною.

Назва

У ході кампанії перейменування українських назв на польські село в 1977—1981 рр. називалось Заколє (пол. Zakole).

Історія

Уперше згадується у 1548 році.

За податковим реєстром 1565 р. в селі було 18 кметів на 11 ланах зі звільненням від податків і повинностей ще на 6 років[2]. До 1772 р. село належало до Сяноцької землі Руського воєводства.

В 1840 р. збудовано дерев'яну церкву св. о. Михаїла. До 1918 року село входило до Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.

У 1918—1919 роках село разом з іншими 33 селами входило до складу Команчанської Республіки. Далі село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства Польщі.

В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 460 жителів села — 445 українців і 15 євреїв[3].

Перед другою світовою війною село нараховувало 68 господарств. В його склад входили частини Долишняни, Середняни, Горішняни та Медвідьовці (пол. Medwidowce). При дорозі в центрі села розташований цвинтар при місці, де в минулому стояла церква з 1840 року. Зараз в селі є лише римо-католицька каплиця.

До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла[4] у селі була греко-католицька церква парафії Команча Лупківського деканату[5]. Саме жителів Довжиці відправлено зі станції Куляшне 29 квітня 1947 р. першим ешелоном для депортації українців на понімецькі землі[6].

Після операції «Вісла» заселене вихідцями з регіону Подгале.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 53 11 36 6
Жінки 42 9 26 7
Разом 95 20 62 13

Примітки
  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Жерела до історії України-Руси. Том 02. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 2. Люстрації земель Перемиської і Сяноцької. — с. 283.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 74.
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  5. Шематизм Перемиськои єпархії. — Перемишль, 1936. — с. 63-64
  6. Євген МІСИЛО. Календарій акції «Вісла». Архів оригіналу за 15 липня 2009. Процитовано 17 вересня 2019.
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.