Дубай (аеропорт)

Будівництво аеропорту розпочалося британською компанією Costain Group в 1959 році за розпорядженням правителя Дубая шейха Рашида ібн Саїда аль-Мактума (араб. راشد بن سعيد آل مكتوم‎). Офіційно аеропорт відкрився в 1960 році і мав у своєму складі невеликий пасажирський термінал, три майданчики для стоянок літаків і злітно-посадкову смугу 1800 метрів завдовжки на ущільненому піску, здатну приймати літаки розмірами з Douglas DC-3[18].

Через розширення комплексу аеропорту виникла необхідність в більш відповідній будівлі для розміщення пожежних служб. Необхідний об'єкт було побудовано в районі середини злітно-посадкової смуги і було здано в експлуатацію наприкінці 1976 року. У грудні 1978 року було завершено ціла серія будівництва, що включала в себе нові будівлі і приміщення під підрозділ, що займається ремонтом і обслуговуванням літаків, електрорадіотехнічну і інженерну служби. У пасажирському терміналі з'явилися зона для транзитних пасажирів, ресторан і нові приміщення для приготування їжі.

У травні 1963 року розпочалося будівництво асфальтованої злітно-посадкової смуги завдовжки 2804 метри, яка була здана в експлуатацію в травні 1965 року разом з другим будинком пасажирського терміналу, ангарами і новим навігаційним обладнанням. Церемонія відкриття нової ЗПС відбулася 15 травня 1965 і ознаменувалася прибуттям в аеропорт перших великих реактивних лайнерів De Havilland Comet авіакомпаній Middle East Airlines і Kuwait Airways. Система освітлення злітно-посадкової смуги була введена в дію в серпні 1965 року. У другій половині 1960-х років в аеропорту вводяться в дію VOR (англ. VHF Omni-directional Radio Range, VOR) та ILS (англ. Instrument Landing System, ILS). До 1969 року аеропорт обслуговував рейси дев'яти авіакомпаній по більш ніж двадцяти напрямках.

Поява у цивільній авіації широкофюзеляжних реактивних літаків в 1970-х роках зажадало подальшого будівництва комплексу аеропорту. В даний період було здано в експлуатацію новий триповерховий будинок пасажирського терміналу, який має 110 метрів завдовжки і площу в 13 400 м², руліжні доріжки під широкофюзеляжні лайнери і нова 28-метрова вишка командно-диспетчерського пункту управління повітряним рухом.

На початку 1970-х років в аеропорту Дубай розпочалася чергова програма розширення і реконструкції аеропортового комплексу. Виконано роботи по подовженню до 3810 метрів злітно-посадкової смуги, розширення руліжних доріжок, введенню в дію ILS, сертифікованої за другим класом (англ. ILS Category II) , дизель-генераторних установок, а також установці приводної радіостанції (NDB) (англ. non-directional beacon (NDB)), що дали аеропорту можливість приймати літаки типів Boeing-747 і Конкорд.

Наступним важливим етапом у процесі модернізації аеропорту стало будівництво другої злітно-посадкової смуги з асфальтовим покриттям, що завершилося в квітні 1984 року зі випередженням на три місяці у порівнянні з розрахунковим терміном. Нова ЗПС розташована паралельно першій і на відстані 360 метрів на північ від неї і на той момент була оснащена новітньою системою освітлення і курсо-гліссадною системою заходу на посадку (ILS), сертифікованої за другою категорією. Крім того, були виконані роботи по частковому розширенню і модернізацію будівель пасажирських терміналів.

23 грудня 1980 року аеропорт Дубай став постійним членом Міжнародної ради аеропортів[19].

Протягом 1980-х років аеропорт Дубай використовувався авіакомпаніями Air India, Cathay Pacific, Singapore Airlines, Malaysia Airlines та іншими як транзитний заправний аеропорт на рейсах між Азією і Європою. З введенням на ці маршрути далекомагістральних лайнерів Airbus A340, Boeing 747-400 і Boeing 777 зникла необхідність в проміжній зупинці для дозаправки літаків.

Міжнародний аеропорт Дубай експлуатує три пасажирські термінали, будівля Терміналу 4 в даний час знаходиться в стадії узгодження завдання на проектування. Термінал 1 має один конкорс C, термінал 3 складається з двох конкорсів A і B, термінал 2 розташований окремо від двох інших.

Термінал обслуговування вантажних авіаперевезень також знаходиться в окремій будівлі і здатний обробляти до 3 млн тонн вантажів на рік, поряд з ним розташований термінал для обслуговування авіації загального призначення.

Обслуговування пасажирських рейсів в Міжнародному аеропорту Дубай на середину 2010-х проводиться в трьох терміналах. Будівлі терміналів 1 і 3 безпосередньо з'єднані між собою загальною транзитною зоною, що дозволяє пасажирам переміщатися між ними без проходження процедур митного контролю, в той час, як будівля Терміналу 2 побудовано на протилежному боці комплексу аеропорту. Пасажири, які прямують транзитом через аеропорт Дубай і проходять реєстрацію в Терміналі 2, можуть скористатися послугами місцевого автобусного сполучення: час поїздки між терміналами 1 і 2 становить близько 20 хвилин, переміщення між терміналами 1 і 3 займає близько півгодини.

Максимальна пропускна здатність трьох пасажирських терміналів укупі з VIP терміналом складає 75-80 млн пасажирів на рік. Загальна площа пасажирських терміналів становить 225 020 м². Термінальний комплекс обслуговує весь спектр пасажирських перевезень, Термінал 2 призначений, головним чином, для чартерних рейсів і рейсів бюджетних авіакомпаній в країни Близького Сходу і Перської затоки, термінали 1 і 3 в сумі обробляють до 90% всього обсягу пасажирських перевезень аеропорту.

Термінал 1 імені шейха Рашида спочатку мав максимальну пропускну здатність в 30 млн пасажирів на рік, проте, зі збільшенням загального навантаження на аеропорт згодом був територіально розширено на 29 нових гейтів, пропускна здатність при цьому збільшилася до 30 млн пасажирів на рік. Термінал 1 обслуговує 125 авіакомпаній і містить 40 стійок паспортного контролю і 14 пунктів видачі багажу (багажних каруселей).

Конкорс C був відкритий в 2000 році і був головною пасажирської зоною Міжнародного аеропорту Дубай аж до введення в експлуатацію Терміналу 3. Конкорс C входить до складу Терміналу 1 і з'єднаний з основною будівлею підземним переходом завдовжки 300 метрів. Конкорс C разом із загальним терміналом 1 обслуговує 125 міжнародних авіакомпаній і включає в себе 60 виходів на посадку (гейтів), в тому числі 32 телетрапи і 28 віддалених гейтів, розташованих на нижніх рівнях будівлі. Гейти конкорсу C пронумеровані в діапазоні від C01 до C60.

Інфраструктура конкорсу C має у своєму складі ресторани, кімнати відпочинку, п'ятизірковий готель, бізнес-центр, оздоровчий клуб і торговий центр дьюті фрі площею в 5400 м². На території конкорсу також знаходяться медичний центр і молитовні кімнати.

Термінал 2 складається з наземних і підземних поверхів, має 180 стійок реєстрації квитків, зали для пасажирів першого і бізнес класів, ресторани і автомобільну стоянку на 2600 місць. В результаті робіт з реконструкції терміналу площа торгових зон була більш ніж подвоєна в порівнянні з початковим варіантів, збільшившись на 4800 м² в основній будівлі терміналу і на 10 700 м² в будівлі конкорсу 2. Зона безмитної торгівлі спочатку займала площу 50 м² в залі прибуття і 3437 м² в залі відправлення пасажирів, згодом територія дьюті-фрі була розширена ще на 3437 м²

Будівля Терміналу 2 була введена в експлуатацію в 1998 році і після проведення робіт з модернізації та розширенню операційної площі має максимальну пропускну здатність 5 млн пасажирів на рік. Термінал 2 обслуговує в основному рейси невеликих авіакомпаній країн Перської затоки, більшість з яких виконуються в Іран, Пакистан і Афганістан. Термінал 2 працює майже на максимальному завантаженні, обслуговуючи понад 25 авіакомпаній, влітку 2009 року Термінал 2 став базовим для бюджетної авіакомпанії Flydubai

Термінал 2 складається з наземних і підземних поверхів, включає в себе 180 стійок реєстрації квитків, зали для пасажирів першого і бізнес класів, ресторани і автомобільну стоянку на 2600 місць. В результаті робіт з реконструкції терміналу площа торгових зон була більш ніж подвоєна в порівнянні з початковим варіантів, збільшившись на 4800 м² в основній будівлі терміналу і на 10 700 м² в будівлі конкорсу 2. Зона безмитної торгівлі спочатку займала площу 50 м² в залі прибуття і 3437 м² в залі відправлення пасажирів, згодом територія дьюті-фрі була розширена ще на 3437 м²[22][23].

Основна зона Терміналу 2 має 52 стійки імміграційного контролю, 14 багажних каруселей і 12 стійок контролю за біометричними паспортами (англ. Electronic Passport Control System).

Термінал 3 має 2 конкорси — Конкорс B (раніше — конкорс 2) і конкорс A (раніше — конкорс 3).

Будівля конкорсі B безпосередньо пов'язане з терміналом 3 за допомогою 950-метрової системи переходів і використовується для обслуговування пасажирів авіакомпанії Emirates Airline. Зони прильоту і відправлення пасажирів розташовуються на декількох рівнях (поверхах) і включають в себе 32 телетрапи з номерами B01 — B32, п'ять з яких сертифіковані під прийом літаків Airbus A380.

У будівлі конкорсу B знаходяться готель на 300 місць з п'яти- і чотиризірковими номерами і спортивно-оздоровчі центри.

Конкорс A, побудований в 2011 році, є зменшеною копією конкорсу B. Він розрахований на пропускну здатність 15 млн пасажирів на рік і має 20 гейтів. З конкорсу А вилітає більшість рейсів, на Airbus A380[24].

Конкорс A є окремою спорудою і має сполучення з терміналом 3 і конкорсом B і C за допомогою метро, поїздка на якому займає декілька хвилин.

Термінал 4 збудований і відкритий у 2016 р. Обслуговує пасажирів, з’єднаний з терміналом 1 лінією безпілотного метро.

VIP-термінал Міжнародного аеропорту Дубай відкрився 17 листопада 2008 року і призначений для обслуговування високопоставлених осіб, бізнесменів, спортивних зірок і співробітників великих корпоративних структур. VIP-термінал розташовано близько пасажирського Терміналу 2, займає площу 5500 м² в двох рівнях, має ангар площею 3700 м² і спеціальну автопарковку для розміщення автомобілів на тривалі терміни стоянки.

VIP-термінал має власну службу імміграційного митного контролю. У будівлі терміналу також знаходяться дьюті-фрі, обладнані за останнім словом техніки бізнес-центр і конференц-зали, вісім багатих приватних салонів, є служба лімузинів для доставки пасажирів до літаків[25].

Вантажний авіавузол Міжнародного аеропорту Дубай є одним з найбільших в світі транзитних хабів вантажних авіаперевезень, обслуговуючі основні напрямки до країн Азії та Африки. У 2004 році керівництвом аеропорту було прийнято план з будівництва першої черги вантажного терміналу Мега (англ. cargo mega terminal), який буде розрахований на оброблення 3 млн тонн вантажних перевезень.

Керівництво Міжнародного аеропорту Дубай впевнене в необхідності будівництва центру обробки квіткової продукції в аеропорту, оскільки Дубай є перевалочною базою для імпорту і експорту квітів, а сама продукція потребує спеціальних умов зберігання і транспортування. Перший етап створення Квіткового центру було завершено в 2004 році і обійшовся скарбниці аеропорту в 50 млн доларів США.

Будівництво Квіткового центру буде продовжено протягом ще як мінімум двох років. Після повного введення в експлуатацію Центр забезпечуватиме належний рівень автоматизації технологічних процесів, ручна праця по сортуванню квіткової продукції на першому етапі буде замінена напівавтоматичною, а потім і повністю автоматичним сортуванням.

Квітковий центр займатиме площу близько 100 000 м², очікувана пропускна здатність становить понад 300 000 тонн вантажу на рік. Температуру всіх технологічних приміщень Центру планується підтримувати на рівні від +2 ° C до +4 ° C.

Міжнародний аеропорт Дубай експлуатує дві паралельні злітно-посадкові смуги 12R/30L та 12L/30R завдовжки 4000 м і завширшки 60 м кожна. Обидві ЗПС обладнані курсо-гліссадними системами для можливості роботи в дуже поганих метеорологічних умовах. Злітно-посадкові смуги аеропорту розширені під прийом літаків Airbus A380 і сертифіковані по категорії IIIb.

В рамках робіт по другому етапу модернізації аеропорту було проведено зміцнення обох злітно-посадкових смуг і завершений комплекс робіт по створенню інфраструктури обслуговування недавно зданої в експлуатацію другої ЗПС[26].

Необхідність проведення робіт по модернізації аеропортового комплексу під можливість обслуговування найбільших пасажирських літаків Airbus A380 була викликана, в першу чергу, експлуатацією цих лайнерів національної авіакомпанії Emirates Airline що базується в аеропорту. Управління цивільної авіації Дубая витратило 120 мільйонів доларів США на реконструкцію двох пасажирських терміналів, розширення посадочних гейтів, нові паркувальні місця і телескопічні трапи, розширення злітно-посадкових смуг, а також на збільшення площі багажних каруселей, збільшивши їх довжину зі стандартних 70 до 90 метрів. В результаті збільшення каруселей пасажири А380 витрачають на отримання свого багажу не більше часу, ніж пасажири Boeing 747-400, що вміщує значно менше осіб порівняно з А380.

16 липня 2008 року аеропорт Дубай оголосив про введення в дію п'яти спеціальних гейтів Терміналу 1 з телетрапами, що дозволяють здійснювати посадку пасажирів A380 відразу на два рівня 555-місцевого літака. Нові п'ять гейтів обійшлися аеропорту в 10 млн доларів США. У період до 14 листопада 2008 року було здано ще вісім подібних гейтів у Терміналі 3.

Керівництво Міжнародного аеропорту Дубай інвестувало 3,5 млрд доларів США в будівництво нового конкорсу 3, призначеного виключно для обслуговування A380 авіакомпанії Emirates Airline. Термінал був повністю введений в експлуатацію в лютому 2013.

Наземне обслуговування у Міжнародному аеропорту Дубай проводиться силами дубайської компанії Dnata Ground Handling Services, яка займається обробкою вантажних рейсів, вантаженням і вивантажити багажу на пасажирських рейсах, а також технічним обслуговуванням літаків авіакомпаній.

Інженерна служба Emirates Airline має в Міжнародному аеропорту Дубай власний стенд (полігон) для проведення технічного обслуговування і ремонту двигунів літаків, а також займається наданням всього спектра технічних послуг по обслуговуванню літаків як компанії Emirates Airline, так і інших авіакомпаній, що працюють в аеропорту Дубай.

Поточна інфраструктура техобслуговування літаків включає в себе:

• Сім літакових ангарів, які адаптовані під розміри Airbus A380;
• Ангари для фарбування літаків;
• Складальні промислові цехи;
• Стенд для техобслуговування авіаційних двигунів;
• Службу проходження процедур технічного огляду і обслуговування літаків;
• Тестову камеру для авіаційних двигунів;
• Склад авіаційних запасних частин.