Дімітрін Юрій Георгійович

Дімітрін Юрій Георгійович
Народився	20 березня 1934; Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер	15 січня 2020 (85 років); Санкт-Петербург, Росія
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	письменник, музикознавець
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут
Мова творів	російська
Роки активності	з 1968

Юрій Георгійович Дімітрін (справжнє прізвище Міхельсон[1][2][3] ; 20 березня 1934, Ленінград — 15 січня 2020, Санкт-Петербург) — російський драматург, лібретист, письменник.

Біографія

Закінчив Ленінградський хіміко-технологічний інститут в 1957 р Працюючи за фахом, пробував свої сили в журналістиці, літературі і драматургії. У 1964 р став завідувачем літературною частиною організованого випускниками Петербурзького Інституту сценічних мистецтв Красноярського молодіжного театру, потім редактором ленінградської телестанції «Горизонт». Друкувався в газетах і журналах як театральний критик .

З 1966 р Дімітрін звертається до жанру драматургії музичного театру. Його оригінальні і перекладні лібрето, сценарії, нові сюжетні версії лібрето класичних опер та оперет поступово привертають увагу театральних діячів і публіки. Ним створено понад сімдесят п'єс (лібрето). Близько 60 музичних вистав з його лібрето втілені на музичних сценах десятків міст Росії. Кілька творів зарубіжної оперної класики — «Удавана садівниця» Моцарта, «Дідона і Еней» Перселла, «Адріана Лекуврер» Чілеа, «Синьйор Брускіно» Россіні та інші — вперше на російській сцені вперше прозвучали в його перекладах.

Спільно з композитором О. Журбіним створив першу російську рок-оперу " Орфей і Еврідіка ". Поставлена в 1975 році рок-опера пройшла більше двох з половиною тисяч разів (в тому числі і за межами Росії) і продовжує йти в даний час. У 1982 р їм створена нова редакція оперної трилогії С. І. Танєєва «Орестея». Серед його останніх театральних робіт — лібрето опери-містерії А. Смелкова " Брати Карамазови " за романом Ф. Достоєвського (поставлена в 2008 році на сцені Маріїнського театру), опери «Ідіот» (композитор А. Смелков), опери «Євангеліє від Іуди» (композитор П. Геккер).

У 2000 році їм створений сайт «Лібрето уві сні і наяву» про жанр лібрето і професію лібретиста. В Петербурзькому інституті сценічних мистейтв викладав курс «Драматургія оперного лібрето». Дімітрін — автор навчального посібника з теорії та практики лібрето (2012), ряду книг і статей з проблем музичної драматургії.

Список творів для театру

Лібрето опер[4]

«Жорстокість» Муз. Б. Кравченко (1968)
«Інтервенція» Муз. В. Успенського (1970)
«Майстер і Маргарита» (разом. з В. Фіалковським). Муз. С. Слонімського (1969)
«Дідона и Еней» Муз. Г. Перселла (1973)
«Езоп» Муз. Б. Архімандрітова (1974)
«Кармен» Муз. Ж.Бізе (1972–2000)
«Аптекар» Муз. Й. Гайдна (1975, версія «Закохані кривдники, 1981»)
«Удавана садівниця» Муз. В. А. Моцарта (1977)
«Паяци» Муз. Р. Леонкавалло (1977)
«Дзвіночок» Муз. Г. Доніцетті (1978)
«Бастьєн и Бастьєнна» Муз. В. А. Моцарта (1980)
«Казки Гофмана» Муз. Ж. Оффенбаха (1981)
«Збезчещена Лукреція» Муз. Б. Бріттена (1982)
«Адріана Лекуврер» Муз. Ф. Чілеа (1982)
«Таємний шлюб» Муз. Д. Чімароза (1984)
«Орестея» Муз. И. Танєєва (1984–1996)
«Ріта» Муз. Г. Доніцетті (1985)
«Дон Кіхот» Муз. Ж. Массне (1986)
«Вірую» Муз. В. Пігузова (1986)
«Сільська честь» Муз. П. Масканьї (1989)
«Пастка для Кощія» Муз. А. Смелкова (1996)
«Гравці» Муз. Д. Шостаковича (1977)
«Хай живе тато!» Муз. Г. Доніцетті (1999)
«Таборна опера» Муз. В. Устиновського (1999)
«Синьйор Брускіно» Муз. Д. Россіні (2000)
«Любовний напій» Муз. Г. Доніцетті. (2001)
«Петро Великий» Муз. Г. Доніцетті (2003)
«Палата № 7» Муз. Г. Доніцетті (2006)
«Брати Карамазови» Муз. А. Смелкова (2008)
«Світ на Місяці» Муз. Й. Гайдна (2012)

Лібрето оперет[4]

"Лицар Синя Борода " Муз. Ж. Оффенбаха (1973)
"Маріца " Муз. І. Кальмана (1982)
«Подають надії» Муз. В. Біберган (1987)
«Суд присяжних» У. Гілберта і А. Саллівана (1996)
«Бал у Савої» Муз. П. Абрахама (1996)
«Циганська любов» Муз. Ф. Легара (2003)
«Баядера» Муз. І. Кальмана (2004)
«Циганський барон» Муз. Й. Штрауса (2004)
«Сільва» Муз. І. Кальмана (2005)
«Продавець птахів» Муз. К. Целлера (2008)
«Фіалка Монмартру» Муз. І. Кальмана (2009)

Лібрето рок-опер і мюзиклів

«Орфей і Еврідіка» Муз. О. Журбіна (1975)
«Фламандська легенда» (спільно з Ю. Кімом) Муз. Р. Грінблат (1978)
«Важко бути богом» (спільно з В. Вербина) (1990)
«Маскарад» Муз. І. Рогалёва (2000)
«Бомарше і Компанія» Муз. М. Самойлова (2010)

книги

Димитрин Ю. Нам не дано предугадать. — СПб. : «Северный олень», 1997. — 110 с. — (Библиотека всемирного клуба петербуржцев) — ISBN 5-87388-039-5.[5]
Димитрин Ю. Похождения либреттиста. — СПб. : ООО «Агентство «Информационные ресурсы», 2009. — 168 с. — (Библиотека Всемирного клуба петербуржцев) — ISBN ISBN 19553.[6]
Димитрин Ю. Либретто: история, творчество, технология (Учебное пособие в жанре эссе). — СПб. : «Композитор», 2011. — 171 с. — ISBN 978-5-73790-548-4.
Димитрин Ю. «Кармен» в первый раз. Документальный рома. — Электронное изд. — М. : Э.РА, 2013. — ISBN 978-5-905693-83-0.
Димитрин Ю. Избранное в пяти книгах. — Изд-во «Планета музыки», 2016.
- Оперы по романам Достоевского. — 224 с. — ISBN 978-5-8114-2194-7
- Мюзикл. — 276 с. — ISBN 978-5-8114-2193-0
- Оперетта. — 340 с. — ISBN 978-5-8114-2192-3
- Буфф-опера. — 308 с. — ISBN 978-5-8114-2191-6
- До самой сути. Исследования, статьи, интервью. — 300 с. — ISBN 978-5-8114-2195-4
Димитрин Ю.; Журавлёва С. Диалоги с либреттистом. СПб, 2018.

Примітки

Нина Катерли. // Звезда : журнал. — СПб., 2005. — № 9. — ISSN 0321-1878.
Диана Виньковецкая. // Звезда : журнал. — СПб., 2008. — № 3. — ISSN 0321-1878.
Иосиф Райскин (2 травня 2012). Выбранные места из переписки с ЦК КПСС. ИА «Северная Звезда». Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
в том числе переводы либретто и их новые сюжетные версии
Чепуров А. Ю. Димитрин "Нам не дано предугадать...". Дознание о леди Макбет. Всемирный клуб петербуржцев. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
Ю. Димитрин "Похождения либреттиста". Всемирный клуб петербуржцев. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.

Література

К. Учитель. В ж-лі «Театральный Петербург» СПб. № 3. 2004.
Г. Корчмар. «В лабиринте сотворчества». В кн. «Либретто: история, творчество технология». Изд. «Композитор. СПб» 2012.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Нина Катерли. // Звезда : журнал. — СПб., 2005. — № 9. — ISSN 0321-1878.

[2] Диана Виньковецкая. // Звезда : журнал. — СПб., 2008. — № 3. — ISSN 0321-1878.

[3] Иосиф Райскин (2 травня 2012). Выбранные места из переписки с ЦК КПСС. ИА «Северная Звезда». Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.

[П-4] в том числе переводы либретто и их новые сюжетные версии

[5] Чепуров А. Ю. Димитрин "Нам не дано предугадать...". Дознание о леди Макбет. Всемирный клуб петербуржцев. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.

[6] Ю. Димитрин "Похождения либреттиста". Всемирный клуб петербуржцев. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.