Дія (сервіс)

23 травня 2019 року новообраний Президент України Володимир Зеленський озвучив ідею «держави в смартфоні», згідно з якою за допомогою телефона можна було б комунікувати з державою і брати участь в її управлінні.[6]

У червні 2019 року радник президента Михайло Федоров озвучив плани зі створення бренду «держави в смартфоні», запуску електронної ідентифікації у смартфоні й переводу 90 % державних послуг в онлайн. Для цього, зокрема, було розпочато взаємодію із Естонією, що вже мала великий досвід електронного врядування[7][8][9].

Для впровадження цієї ідеї у серпні-вересні 2019 року новим складом Верховної Ради у ній було утворено Комітет з питань цифрової трансформації, а у новому уряді було введено посаду Віцепрем'єр-міністра — Міністра цифрової трансформації, на яку призначено Федорова, і утворено Міністерство цифрової трансформації України[10][11][12][13].

27 вересня 2019 року Міністерство цифрової трансформації (Мінцифра) презентувало бренд «держави у смартфоні» — «Дія». Міністр Михайло Федоров оголосив про запуск однойменних сайту і мобільного застосунку для отримання державних послуг[14][15][16].

4 грудня 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Питання Єдиного державного вебпорталу електронних послуг („Порталу Дія“) та Єдиного державного порталу адміністративних послуг» та відповідне Положення, якими було врегульовано функціонування «Порталу Дія».[17][18]

16 грудня 2019 було запущено бета-тест мобільного застосунку Дія, який надавав доступ зі смартфона до цифрового посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Для отримання доступу потрібно було вже мати і водійські права та техпаспорт, а також необхідно було пройти ідентифікацію за допомогою системи BankID у додатках Приват24 або monobank. Верифікація документів співробітниками поліції відбувалася за допомогою QR-коду[19]. За півтора місяця бета-тестування застосунку Мінцифра отримала заявки від 58 тисяч водіїв, з яких 32,5 тис. взяло участь у публічному бета-тестуванні[20].

6 лютого 2020 року відбулася офіційна презентація застосунку Дії за участі вищого керівництва держави. Під час презентації Президент України Володимир Зеленський сказав, що відтепер 9 мільйонів українців зможуть користуватися посвідченням водія у своєму смартфоні, а Прем'єр-міністр Олексій Гончарук назвав реалізацію програми «Держава в смартфоні» однією із найпріоритетніших для уряду. Окрім застосунку також було презентовано онлайн-платформу «Дія. Цифрова грамотність»[20][21][22].

За два місяці після запуску застосунку його завантажили 2 025 000 користувачів[23].

2 квітня 2020 року було офіційно запущено портал державних послуг «Дія», на якому вже можна було отримати 27 державних послуг онлайн. До цього від 24 лютого до 30 березня тривало бета-тестування порталу.[24]

У квітні 2020 року у застосунку Дія також з'явилися цифровий студентський квиток[25] та електронні версії ID-картки та закордонного біометричного паспорта[26].

2 червня у застосунку оновили налаштування та додали QR-сканер для зручного зчитування та верифікації документів[27].

5 жовтня 2020 року Мінцифри провело презентацію «Diia Summit», на якій презентувало масштабне оновлення Дії («Дія 2.0») — нові електронні послуги у застосунку та на порталі. До застосунку додали три нові документи, такі як свідоцтво про народження дитини, цифровий індивідуальний податковий номер та довідку внутрішньо переміщеної особи. Також у застосунку з'явилася можливість передачі копії документів із телефону, а також перегляду штрафів за порушення ПДР і боргів за виконавчими провадженнями. Водночас на порталі теж з'явилися нові послуги, такі як онлайн-версія комплексної послуги при народженні дитини «єМалятко», будівельні послуги та можливість зареєструвати ТОВ[3]. Також Зеленський заявив, що Україна з 2021 року мала почати входження до режиму «paperless», коли державні органи мали припинити вимагати паперові довідки чи інші документи для отримання державних послуг[28].

З 8 по 15 грудня Мінцифри проводило багбаунті для пошуку вразливостей і багів у застосунку Дія.[29][30] В процесі багбаунті було знайдено два технічні баги найнижчого рівня, проте суттєвих вразливостей не було виявлено[31].

Станом на кінець 2020 року 6 мільйонів українців користувалися застосунком, із яких понад 2,6 мільони користувалися оновленою версією. У застосунку був доступ до 9 документів та 3 послуг. На порталі Дія було доступно вже 50 державних послуг[32][33].

30 березня 2021 року Верховною Радою України було ухвалено закон, згідно з яким електронні паспорти у Дії зможуть застосовуватися на рівні із паперовими документами починаючи із 23 серпня 2021 року. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, Україна стала першою країною у світі, у якій електронні паспорти мають таку ж юридичну силу, як їх фізичні аналоги[34].

Вранці 30 квітня 2021 року у роботі хостинг-провайдера DeNovo, який обслуговував Дію, стався масштабний збій, через який кілька годин не працювали додаток і портал Дія[35][36][37].

17 травня 2021 року в рамках форуму «Україна 30. Цифровізація» відбувся другий Diia Summit («Diia Summit 2.0» або «Diia Summit Spring 2021»), на якому було презентовано масштабне оновлення Дії[4][38]. Серед нових послуг були презентовані: можливість зміни реєстрації онлайн, автоматична реєстрація ФОП, сплата податків та подання декларацій, Дія. Підпис, авторизація за допомогою прикладання ID-картки до смартфона (NFC-авторизація), статичний QR-код тощо[4][39]. Також на саміті Президент України Володимир Зеленський оголосив, що Україна увійде у режим без паперів вже із 24 серпня 2021 — до 30-річчя незалежності України. Президент також наголосив, що побудова цифрової держави є важливою складовою національної безпеки, а Прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив значний економічний ефект, що має принести розвиток цифрової економіки.[4]

1 липня 2021 року в Україні було запущено сертифікати вакцинації від COVID-19, що доступні через Дію. Є два види сертифікатів — українські, що діють лише всередині країни, та міжнародні, які можна використовувати за кордоном[40].

27 липня 2021 року було запущено другий етап Bug Bounty Дії з призовим фондом у 1 млн грн. У цей раз конкурс триває 6 місяців, і кожен охочий може взяти у ньому участь[41][42].

19 серпня 2021 року Європейська комісія визнала українські ковідні сертифікати у Дії, тож з наступного дня їх почали визнавати в Європейському Союзі[43][44].

29 листопада 2021 року Міністерством цифрової трансформації було презентовано 7 нових функцій, серед яких:

• оформлення субсидії;
• призначення і перерахування пенсії;
• формування довідок про страховий або трудовий стаж, пенсіонерів про доходи, витягу з реєстру застрахованих осіб.

А вже з 1 грудня в тестовому режимі українці зможуть змінювати місце проживання в додатку. Така послуга запрацює майже по всій країні. Раніше необхідно було очікувати близько місяця, а попередньо відвідати декілька установ та заповнити багато бланків, а зараз це займатиме всього добу, а виходити з дому не буде необхідності.[45]

Цифрове водійське посвідчення дало змогу користувачам керувати транспортним засобом без фізичних водійських прав, а патрульній поліції — перевіряти документи й особу водія за онлайн-запитом до реєстру. Україна стала однією з 10 країн світу, що запровадили таку послугу. Електронні водійські посвідчення й електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є цифровими версіями документів, а не їхніми альтернативами.

Техпаспорт з'явився в застосунку Дія одночасно з цифровими водійськими правами.

Юридична сила документа визначена Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 18 грудня 2019 року[46]. У Дії можуть бути створені цифрові студентські квитки на основі пластикових оригіналів студентського квитка державного зразка.

Електронні ID-картка та закордонний біометричний паспорт доступні з 22 квітня 2020 року.

Документ показуватиметься в мобільному додатку «Дія» в обох батьків у смартфонах. Електронний документ матиме таку ж юридичну силу, що й паперовий документ. Разом зі свідоцтвом буде показуватися в застосунку актуальна адреса прописки дитини[47].

17 травня 2021 року до застосунку було додано послугу «Дія.Підпис», яка дозволяє підписувати електронним цифровим підписом будь-які документи зі смартфона, а також допомагає авторизуватися на деяких порталах державних послуг і отримати до них доступ в режимі онлайн.[4][39][48]

Спочатку для генерації підпису необхідно було крутити головою, щоб пройти авторизацію через розпізнавання обличчя, однак з 13 січня 2022 року процедуру було спрощено, і тепер для його генерації достатньо один раз кліпнути очима.[49]

Однією з найпопулярніших послуг, які можна отримати на порталі «Дія», є комплексна послуга при народженні дитини «єМалятко».[51] За однією заявою батьки новонародженої дитини можуть отримати до 9-ти державних послуг від різних органів влади пов'язаних із народженням дитини, таких як реєстрація народження і місця проживання дитини, призначення фінансової допомоги при народженні тощо.[52][53]

З листопада 2021 року в сервісі заплановано початок роботи оформлення пенсій та субсидій. За словами керівника з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації Мстислава Баника, 1,4 млн осіб щорічно подають документи на субсидію, і відтепер це можна буде робити в електронному форматі[54].

На початку 2022 у додатку Дії зʼявиться нова послуга — єЗахист. З її допомогою українці зможуть дізнатися про базові правила кібербезпеки та в яких реєстрах є інформація про них.[55]

27 серпня 2020 року пущений в дію «Гід з державних послуг» — офіційний інформаційний онлайн-портал про всі сервіси та державні послуги в Україні, що надаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Він містить повну та вірогідну інформацію щодо 1000 послуг — про місце, спосіб, строк, вартість, результати отримання послуг, а також необхідні документи та спосіб оскарження їх результатів. Гід доступний у двох форматах відкритих даних: Excel та JSON. Інформацію впорядковано за 36 життєвими подіями та розподілено за 17 категоріями, залежно від сфери діяльності. Серед найпопулярніших категорій — соціальний захист, громадянство та міграція, діяльність бізнесу та громадських формувань, сфера інтелектуальної діяльності, фінанси та податки[56].

На порталі «Дія.Цифрова освіта» доступні такі освітні послуги: базові цифрові навички, цифрова грамотність для вчителів, серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті», «Смартфон для батьків», «Карантин: онлайн-сервіси для вчителів» і «Диджитал-фізкультура для школярів за участі зірок спорту».^{[джерело?]}

Листопад 2021 року Мінцифрою оголошено місяцем цифрової грамотності[66].

Це портал допомоги середньому та малому бізнесу. Цей сайт для майбутніх і досвідчених підприємців — 1 stop shop із відповідями на всі питання. Зараз платформа працює в тестовому режимі. У Харкові відкрито Центр підтримки підприємців із консалтинговою зоною «Дія. Бізнес»[67]. По всій країні буде відкрито 15 таких установ, найбільший центр «Дія. Бізнес» в Кривому Розі[68].

У 2021 році Міністерство цифрової трансформації України розпочало програму модернізації Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПів) і утворення ЦНАПів нової формації — так званих «Дія Центрів». У таких центрах окрім адміністративних послуг, можна буде отримати консультації щодо онлайн-послуг та бізнесу, комп'ютери із доступом до інтернету, комунальні послуги та безоплатну правову допомогу.[69]

Дія City — це спеціальна віртуальна економічна зона зі спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом, в тому числі з британським правом усередині. Це дозволить залучити зовнішні інвестиції в Україну та спростити умови ведення бізнесу в Україні.[70] У «Дія City» також передбачено створення окремого самоврядування та податкового клімату.[71]

Першими резидентами будуть ІТ-компанії.[70] Податки будуть на рівні 10%. Програма має запрацювати на початку 2022 року.[70]

Критеріями для резидентів будуть:

• для діяльних підприємств: зарплата від 1200 євро; кількість працівників від 9 осіб;
• для стартапів: сума річного доходу не перевищує 7 млн грн; зареєстрований не раніше ніж за 24 місяці.[72]

Дані умови будуть діяти 25 років.[73]

В цілому ІТ-індустрія сприйняла позитивно-насторожено, оскільки деякі ризики залишилися, в тому числі — ризик корупції.[74]