Жовтець багатоквітковий

Жовте́ць багатоквітко́вий (Ranunculus polyanthemos L.; народні назви: козелець рясний, куряча сліпота, курячі очки) квіткова рослина з роду жовтець (Ranunculus) родини жовтцевих (Ranunculaceae).

Жовтець багатоквітковий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Рід: Жовтець (Ranunculus)
Вид:
Жовтець багатоквітковий (R. polyanthemos)
Біноміальна назва
Ranunculus polyanthemos
Синоніми

Ranunculus meyerianus Rupr.
Ranunculus pseudoparviflorus H.Lév.

Ботанічна характеристика

«Deutschlands Flora in Abbildungen» укр. «Німецька флора в ілюстраціях» Якоба Штурма

Багаторічна рослина заввишки 25-80 см.

  • Кореневище вкорочене, майже нерозвинене з пучком рясних тонких шнуроподібних мочок.
  • Стебло пряме, гіллясте, ребристе, разом з черешками листя запушене рідкими, відстовбурченими часто трохи вгору спрямованими, білими або жовтуватими волосками.
  • Листки волосисті, округло-серцеподібні, глибоко і пальчатороздільні долі в свою чергу глибоко розсічені на лінійні або лінійно-ланцетні сегменти; прикореневі листки на черешках; верхні стеблові листки сидячі.
  • Квітки яскраво-жовті, чашолистки яйцеподібні, по краях плівчасті, волосисті.
  • Цвіте у червні-серпні.
  • Плоди — збірні сім'янки, округло-обернено-яйцеподібні або округлі, до 3-3,5 мм завдовжки, стислі з боків, голі, по краях з жолобчастою облямівкою, кілеваті, зверху часто з дещо зсунутим, коротким, до 0,3-1 мм завдовжки, прямим, рідше від основи трохи викривленим, широким при основі, нагорі коротко гачкуватим носиком. Дозрівають у серпні-вересні.

Поширення

Європейсько-кавказько-середньоазійський вид. В Україні зустрічається в лісових і лісостепових районах, на півночі степових районів, рідше в південних степах.

Ареал

Екологія

Росте на сухих луках, трав'янистих схилах, в лісах, серед чагарників.

Хімічний склад

Рослина містить летючу речовину протоанемонін, що обумовлює її отруйність, різкий запах, пекучий смак і подразнювальну дію, а також 170 мг% аскорбінової кислоти і 12 мг% каротину.

Застосування

В народній медицині рослину у невеликих дозах використовують внутрішньо при шлункових болях, мігрені, і як тонізуючий засіб; свіжу надземну частину застосовують зовнішньо як болезаспокійливий засіб при невралгії, мігрені, ревматизмі, подагрі, як ранозагоювальне і при фурункулах; квітки — при малярії.

Див. також

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.