Задвір'я
Задві́р'я — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Населення становить 1858 осіб. Орган місцевого самоврядування — Красненська селищна рада[4].
| село Задвір'я | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Золочівський район |
| Громада |  Красненська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA46040090060086929 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1451 |
| Населення | 1858 |
| Площа | 3,862 км² |
| Густота населення | 481,1 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80552[1] |
| Телефонний код | +380 3264 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′51″ пн. ш. 24°26′25″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
224 м[2] |
| Відстань до обласного центру |
44 км[3] |
| Відстань до районного центру |
27 км[3] |
| Найближча залізнична станція | Задвір'я |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80560, Львівська обл., Золочівський р-н, смт.Красне [4] |
| Сільський голова | Фурда Роман Ярославович[4] |
| Карта | |
  Задвір'я | |
 Задвір'я | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
Задвір'я розташоване в лісостеповій зоні. Клімат помірний, пануючі вітри — північно-західні. Площа населеного пункту — 382 га.
Село розташоване на пагорбах серед заболочених колись рівнин. Зараз вони порізані каналами, які відводять зайві води до р. Полтви. Через Задвір'я проходить залізниця Львів-Броди та Львів-Тернопіль. Через село пролягає автошлях Т 1425, що сполучає автотраси Київ—Львів—Чоп М06 та М09 Львів—Тернопіль. На півночі знаходиться с. Новосілки, зі сходу с. Полтва, з півдня — невелике село Богданівка, із заходу — с. Полоничі. З південної сторони на віддалі кількох кілометрів від села півколом Задвір'я оточує смуга лісів, які тягнуться вздовж долини Полтви, її правого берега. Вздовж північних границь села пливе річка Яричівка. Сільські забудови підносяться над навколишньою місцевістю на 30—40 м, найбільші висоти в межах села сягають 250 м над рівнем моря.
Історія
Перша відома дослідникам старовини письмова згадка про нього датується 1451 роком. Серед мешканців села поширена така традиційна версія походження села. Розміщене воно було за двором (панським маєтком родини Богданових) — із цього Задвір'я.
Село було королівщиною в Львівській землі Руського воєводства, якою від імені короля Польщі управляв шляхтич Ян Кола[5].
1696 року Задвір'я разом з Полоничами, згідно з акту люстрації, належало львівському стольнику Якубу Ожзі. У Львівському державному історичному архіві зберігся надзвичайно цінний документ, який проливає світло на соціально-економічне становище Задвір'я цього періоду — мається на увазі люстрація (перепис) оренди Задвір'я і належних до нього Полонич від 1764 року. В цього документі орендаркою села рахувалася «вельможна пані Юліана».
В 1771 році передане право на володіння орендою Задвір'я разом з Полоничами підкоморію (посада) Львівської землі Руського воєводства Міхалу (Михайлові) Зельонці. У 1779 році села стають приватною власністю панів. У Львівському історичному архіві зберігся журнал обліку земельних ділянок, якими володіли мешканці Задвір'я, починаючи з 1846 року.
Після першого поділу Польщі у 1772 році вона потрапила під владу австрійських Габсбургів
Битва під Задвір'ям
На околиці села 17 серпня 1920 року відбулася одна з битв Польсько-радянської війни. Тут група львівських добровольців під командуванням капітана Болеслава Зайончковського затримала наступ Червоної армії під командуванням Семена Будьонного. Більшість оборонців загинуло (318 осіб). Частина з них похована у братській могилі у Задвір'ї, частина — на львівському військовому кладовищі Орлят, що на Личаківському цвинтарі. Оборона Задвір'я зупинила наступ більшовиків на Львів. У боях взяв участь зібраний у Львові панцерник Буковського.
Після битви село знову перебувало в Польщі до 1939 року (хоча на практиці воно стало польським селом на рубежі 1918-1919 рр. після розгрому українських військ, ЗУРЛ), потім було окуповане СРСР і німцями до 1945 року. Але в 1945 році воно було передано СРСР, Українській Радянській Соціалістичній Республіці.
Боївка «Чайки»
Протягом 1944—1946 років діяла боївка Служби безпеки Глинянського районного проводу ОУН під командою Володимира Макаровського — «Чайки», більшість учасників якої були уродженцями Задвір'я[6].
З 1991 року село входить до складу незалежної Української держави.
Населення
До 1939 року в селі проживало близько 45% українців та 50% поляків, переселених до нових польських кордонів після 1945 року.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1936 осіб, з яких 897 чоловіків та 1039 жінок[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1855 осіб[8].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,03 % |
| угорська | 0,59 % |
| російська | 0,27 % |
Пам'ятки
У північній частині Задвір'я стоїть дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці[10]. Біля автотраси за 1 км на північ від центральної частини села знаходиться мурований костел з дзвіницею. В центрі села триває побудова нового храму Всіх Святих українського народу.
Соціальна сфера
У селі діють Задвір'янський ОЗЗСО І-ІІІ ст., лікарська амбулаторія сімейної медицини, бібліотека, Народний дім, перукарня, відділення поштового зв'язку, відділення «Ощадбанку». Працює ряд приватних підприємств, споживче товариство, ВАТ. Торгівлю здійснюють продуктові магазини, магазин будівельних матеріалів, магазин продовольчих та ритуальних товарів. У селі є кафе, бар, цілодобовий магазин.
Відомі люди
Народилися
- Іван Коваль — письменник, член Спілки письменників України.
- Іван Савчин — письменник, автор книги «Задвір'я: Нариси історії села».
- Марія Савчин — діячка ОУН, зв'язкова УПА, громадська діячка у США. Лицар Бронзового Хреста Заслуги. Рідна сестра Івана
- Стефан Соханевич - польський архівіст, історик, публіцист.
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України на сайті Укрпошти: ВПЗ-Задвір'я. ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 11 березня 2021.
- Прогноз погоди в селі Задвір'я. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 11 березня 2021.
- Відстані від села Дітківці. della.com.ua. Процитовано 11 березня 2021.
- Задвір'янська сільська рада. rada.info. Процитовано 11 березня 2021.
- Kiryk F. Kola (Koło) Jan z Dalejowa h. Junosza (zm. 1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1967. — tom ХІІІ/2, zeszyt 57. — S. 286. (пол.)
- Петро Гнида. Боївка «Чайки». Діяльність боївки Служби безпеки Глинянського районного проводу ОУН (б) 1944-1946 р.р. під командою Володимира Макаровського-«Чайки». — Львів : Бона, 2016. — 144 с.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Собору Пр. Богородиці, 1808
Джерела
- Савчин І. Задвір'я: Нариси історії села / І. П. Савчин. — Львів : Сполом, 2009. — 72 с.
- газета «Експрес», 19—26 серпня 2010.