Задня мозкова артерія

Задня мозкова артерія (ЗМА) — одна з двох кровоносних судин, які постачають киснем кров до задніх відділів головного мозку (потиличної частки) . Вони беруть свій початок поблизу перетину задньої сполучної артерії й базилярної артерії і з'єднуються з іпсілатеральною середньою мозковою артерією (СМА) та внутрішньою сонною артерією задньою сполучною артерією (ЗСА).

Артерія: Задня мозкова артерія
Зовнішня поверхня півкулі головного мозку з позначеними зонами кровопостачання мозковими артеріями. (Жовтим позначена ділянка задньої мозкової артерії.)
Вілізієве коло й артерії мозку. Задня мозкова артерія (знизу) виходять з основної артерії (по центру).
Латинска назва Аrteria cerebri posterior
Грей subject #148 580
Постачає потилична доля мозку
Бере початок від Основна артерія   
Вена Вени мозку
MeSH Posterior+Cerebral+Artery

Походження

Розвиток ЗМА в мозку плоду проходить порівняно пізно, й виникає злиття декількох ембріональних судин в районі каудального кінця ЗСА, яка постачає кров'ю середній мозок і проміжний мозок плоду.[1] ЗМА починається як  продовження ЗСА у плода тільки з 10-30 % плодів.[2]

Структура

Гілки задньої мозкової артерії поділяються на дві групи, гангліонарну (центральну) й кортикальну (периферичну):

Центральні гілки
  • Таламоперфорантні, таламогенікулярні (зоровобугорноколінчасті) або задньо-медіальні гангліонарні гілки: група дрібних артерій, які стартують від початку задньої мозкової артерії: ці, з аналогічними гілочками від задніх сполучних, проходять крізь задню продірявлену речовину, і кровопостачають медіальну поверхню таламуса й стінки третього шлуночка.
  • Ніжкові перфорантні або задньо-бічні гангліонарні гілки: дрібні артерії, які починаються від задньої мозкової артерії після того, як вона повертається до ніжки мозку; вони кровопостачають значну частину таламуса.
Задня мозкова артерія

Задні (хоріоідальні) гілки (іноді називають єдиною — задньою хоріоідальною артерією)

Не плутати з передньою хоріоідальною артерією

  • Медіальні задні хоріоідальні гілки: відходять допереду від спленіуму (задньої частини мозолистого тіла) і кровопостачають судинний шар (лат. tela chorioidea) третього шлуночка і його судинне сплетення (лат. plexus chorioideus).
  • Латеральні задні хоріоідальні гілки: невеликі гілки до 'ніжки мозку, склепіння мозку, таламуса, хвостатого ядра і судинного сплетення латерального шлуночка.[3]

Кіркові гілки
  • Передня скронева, кровопостачає передню частину парагіпокампальної звивини й передню частину веретеноподібної звивини
  • Задня скронева, веретеноподібну і нижню скроневу звивини
  • Бічні потиличні, розгалужуються на передню, середню й задню нижні скроневі артерії
  • Медіальна потилична, дає такі гілки:
    • Шпорну, до клина (лат. cuneus) і язичкової звивини та задньої частини опуклої поверхні потиличної частки
    • Тім'яно-потиличну, до клина та передклиння (лат. cuneus et praecuneus)
  • Пластинчаста, або задня навколомозолиста гілка, іноді анастомозує (з'єднується) з передньою мозковою артерією (ПМА)

Клінічне значення

Інсульт

Периферійні кіркові гілки
  • Гомонімна геміанопсія (часто верхня квадрантна): Шпорна борозна або оптичний тракт поблизу.
  • Двостороння гомонімна геміанопсія, кіркова сліпота, усвідомлення або заперечення сліпоти; тактильна агнозія, ахроматопія (колірна сліпота), нездатність побачити рух (до-і-від), нездатність сприймати об'єкти у центрі поля зору, апраксія очних рухів, неможливість порахувати або перерахувати об'єкти, ігнорування побаченого: двостороннє ураження потиличної частки з можливим залученням тім'яної частки.
  • Вербальна дислексія без аграфії, колірна аномія: ураження шпорної борозни й задньої частини мозолистого тіла на домінуючій стороні .
  • Ураження пам'яті: пошкодження Гіпокампу з обох сторін або на домінантній стороні.
  • Топографічна дезорієнтація і прозопагнозія: зазвичай з ураженням недоминантної сторони, шпорна, й язичкова звивина.
  • Двостороння агнозія, гемінеглект:  зорова кора домінуючої половини, контралатеральної півкулі.
  • Неоформлені зорові галюцинації, педункулярний галюціноз, метаморфопсія (спотворення візуального об'єкта), телеопсія (уявне віддалення об'єкта), ілюзорне візуальне розширення, палінопсія (збереження зорового образу предмета після його зникнення з поля зору), спотворення обрисів, центральна світлобоязнь: Шпорна кора.
  • Складні галюцинації: зазвичай недоминуюча півкуля.

Центральні (гангліонарні) гілки

См. також

Додаткові зображення

Посилання
  1. Krayenbühl, Hugo; Yaşargil, Mahmut Gazi; Huber, Peter; Bosse, George (1982). Cerebral Angiography. Thieme. с. 163–165. ISBN 978-0-86577-067-6.
  2. Osborn, Anne G.; Jacobs, John M. (1999). Diagnostic Cerebral Angiography. Lippincott Williams & Wilkins. с. 153. ISBN 978-0-397-58404-8.
  3. Атлас анатомії Франка Неттера (Atlas of Human Anatomy, Frank Netter)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.