Залав'є

Зала́в'є — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет. До 2015-го підпорядковане Плебанівській сільській раді. Від 2015 у складі Теребовлянської міської громади. При Залав'ї був хутір Когутівка.

село Залав'є
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Громада Теребовлянська міська громада
Рада Теребовлянська міська громада
Основні дані
Засноване 1423
Населення 523
Площа 1,277 км²
Густота населення 426.78 осіб/км²
Поштовий індекс 48174
Телефонний код +380 3551
Катойконіми залав'яни, залав'янин, залав'янка
Географічні дані
Географічні координати 49°15′24″ пн. ш. 25°41′55″ сх. д.
Водойми Серет
Місцева влада
Адреса ради с. Плебанівка, 48117
Карта
Залав'є
Залав'є
Мапа

 Залав'є у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади [1]

Населення — 523 особи (2015)

Поштове відділення — Підгайчицьке.

Село часто називають Залав'ї.

Історія

Поблизу Залав'я виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Хор «Рідної школи»

Перша історична згадка про село датована в земських книгах міста Теребовлі 1423 роком.

Об'єднавшись із кількома хуторами село вело активний торг за лавами, за якими воно знаходилося. На цих лавах ще в княжі часи крамарі виставляли свій торг, отже село знаходилося під лавами, від чого отримало свою назву.

Залав'є не раз піддавалося нападам турків і татар, тому що знаходилося поблизу торгового шляху. Не раз воно руйнувалося повністю. Це ставалося у 1453, 1467, а також під час Зборівської битви 1649 року.

Під час розпаду Речі Посполитої і встановлення австрійської влади в селі відбувається національне піднесення. У 1848 році було скасовано панщину, освячено мішану школу. У 1900 році селяни приступили до будівництва власної церкви.

Сільський чоловічий хор

У селі була двокласова школа з українською мовою навчання, організована «Просвіта». З її ініціативи в селі було збудовано церкву 1903 року, а в 1936 — велику читальню.

Також діяли товариства «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа».

7 березня 1941 року в Залав'ї заарештовано 13 членів ОУН.

Мікротопоніми

Назви піль: Збіч, Могила[2].

Найпоширеніші прізвища

Атаманюк, Баламутів, Бей, Бойко, Брездень, Василишин, Галак, Галась, Гачкевич, Герман, Гуцула, Гумницький, Деркач, Джавала, Клиновський, Кляпітура, Когут, Крупський, Кубішин, Летняк, Лялька, Магрита, Маковський, Марцінів, Миколяса, Михальський, Музичин, Наболотний, Палідвор, Пастух, Перхалюк, Роговський, Сірота, Скоморовський, Стигар, Суржишин, Сюрпіта, Туркул, Фриз, Шиманський, Шкоропад, Шугин, Якимів[2].

Пам'ятки
Пам'ятник Тарасові Шевченку

Є церква святої Трійці (1903), «фігура» (1879).

Збережена могила УСС (1915).

Встановлено:

  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини
  • пам'ятний знак до 100-річчя церкви (2003)
  • меморіальну таблицю УСС.

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований в центрі.

Встановлений 1914 р. Робота самодіяльних майстрів.

Матеріал: камінь.

Висота — 3,5 м.[3][4]

Соціальна сфера

Діє загальноосвітня школа І ступеня.

Відомі люди

Народилися
  • Федір Маковський — український фольклорист, етнограф і музикант.
  • Микола Брездень — народний живописець-аматор, краєзнавець.
  • Степан Гумінецький — фізик.
  • Іван Панцьо — громадський діяч, господарник.
  • Віктор Семчук (1991—2014) — військовик, розвідник-снайпер розвідувального відділення штабного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів) оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ

Перебували

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 17 жовтня 2021.
  2. Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174
  3. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 100. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  4. Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.