Зорівка (Черкаська область)

На місці сучасної Зорівки колись стояли чотири населені пункти[3]: Зорівка[4][5], Чугуївка[6][7], Сотниківка[8][9] та Мелесівка[10][11]. Ці хутори були засновані у другій половині XVII століття. Поселення почалося з трьох родин запорізьких козаків — Зорі (від нього й утворилася назва), Андрейка та Гриня, які після ліквідації Запорозької Січі за царювання Катерини ІІ поселилися на вільних землях біля річки Кропивка. Перша згадка в літописах — 1781 рік[12], де вказується, що на 1787 рік Зорин хутір налічував 31 мешканця та 18 хат, а вже в 1834 році — 13 дворів з населенням 143 особи[13].

Всі частини були приписані до Вознесінської церкви у Благовіщінському(Чугуївці), яка була до 1905 року приписана до Лукинської церкви у Львівці.[14]

На 1910 рік у Зорівці проживало 476 осіб та було 100 господарств.

У 1927 році, під час примусової колективізації, створено товариство спільного обробітку землі, у 30-х роках — близько десятка артілей.

У роки радянсько-німецької війни 408 мешканців села воювали на фронтах, з них 120 нагороджені бойовими орднами і медалями. На честь 224 загиблих земляків у селі споруджено обеліск Слави.

Станом на початок 1970-х років у селі працювала середня школа, де навчалось 336 учнів, клуб на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 8,6 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, 2 дитячих садків, побуткомбінат. В селі була розміщена центральна садиба колгоспу «Комуніст», що мав в користуванні 2,5 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2,4 тисячі га орної землі. Колгосп спеціалізувався на виробництві зерна і молока. Також в селі працювала електростанція, млин, лісопильня, цегельня.

В селі діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий садок «Яблунька», фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, сільська бібліотека, поштове відділення зв'язку.

Уродженець села А. С. Ковба був учасником штурму Зимового палацу, членом Золотоніського повітового ревкому в 1919 році.

Георгіївським хрестом чи Георгіївською медаллю нагороджені учасники Першої світової війни Андрейко Юхим Матвійович та Шевченко Володимир Корнійович (відзначений двома Георгіївськими хрестами).

Уродженцями села є:

• Андрейко Леонтій Матвійович (1907–1995) — кандидат ветеринарних наук;
• Андрейко Яків Теофанович (1939) — кандидат військових наук;
• Дикий Валерій Іванович (1949) — кандидат військових наук;
• Зоря Володимир Григорович (1949) — кандидат технічних наук;
• Зоря Сергій Юхимович (1931) — кандидат сільськогосподарських наук.

Нагороджені за працю:

• Ковба Борис Михайлович — майстер сільськогосподарського виробництва. Нагороджений орденом Трудового Червоного прапора (1971), ювілейною медаллю «За доблесну працю» (1970);
• Курятник Федір Миколайович — комбайнер, відзначений орденом Трудової Слави III ступеня (1978), бронзовою медаллю ВДНГ (1975), переможець соцзмагань (1976, 1977, 1979);
• Шелудько Василь Павлович — тракторист, переможець соцзмагань (1976), нагороджений орденом «Знак Пошани» (1965);
• Згуря Іван Костович — тракторист, нагороджений орденами Трудового Червоного прапора (1966), «Знак Пошани» (1973, 1977);
• Денисенко Василь Петрович (1926–2000) — голова колгоспу, нагороджений орденом Трудового Червоного прапора.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)