Казанський метрополітен

Казанський метрополітен (рос. Казанский метрополитен, тат. Казан метросы) — система ліній метрополітену в Казані (Росія, Татарстан).

Казанський метрополітен
рос. Казанский метрополитен
тат. Казан метросы
Опис
Країна  Росія
Місто Казань
Дата відкриття 27 серпня 2005 року
Щоденний пасажиропотік 73 500
Річний пасажиропотік 26 900 000
Сайт kazanmetro.ru
Маршрутна мережа
Кількість ліній 1
Кількість станцій 11
Довжина мережі 15,8 км
Рухомий склад
Кількість депо 1
Технічні дані
Ширина колії 1524 мм
Схема маршрутів

 Казанський метрополітен у Вікісховищі

Був відкритий 27 серпня 2005 до свята тисячоліття Казані і став першим метрополітеном у Росії, побудованим після розпаду СРСР, — через 14 років після відкритого в 1991 метрополітену в Свердловську (нині Єкатеринбург). Казанський метрополітен став сьомим за рахунком в РФ і п'ятнадцятим в СНД.

Історія

Перші проєкти Казанського метрополітену з'явилися ще в 1930-х роках. Проте їх здійсненню, як і здійсненню багатьох інших проєктів, перешкодила німецько-радянська війна. Про проєкт метрополітену знову згадали в 1960-ті роки, коли почалося масове будівництво житлових будинків. У 1979 році в Казані народився мільйонний мешканець. Саме з цього року претензії керівництва країни до тодішньої ТАРСР з приводу метро стали більш-менш обґрунтованими, тому що метрополітени в СРСР будувалися тільки в містах-мільйонниках.

Однак справжня підготовка до будівництва розпочалася лише в 1983 році. Маршрут першої лінії залишився практично незмінним з тих часів. Метою цього маршруту було з'єднати спальні райони Гірок на південному сході з центром і північною промисловою зоною міста, на шляху з'єднавши не менш населені Московський і Авіабудівний райони. В 1988 році почалися перші роботи з будівництва. Проте після подій 1991 року про метрополітен в Казані просто забули.

В 1995 році Казань не розглядалася Урядом РФ як місто, в якому варто будувати метро. В Уряді Росії був створений список міст, де незабаром планувалося розпочати або продовжити будівництво метрополітену, Казані в цьому списку не виявилося. Але уряд Татарстану і мерія Казані звернулися до Москви з проханням, щоб Казань теж була позначена в списку міст, в яких планується будівництво метрополітену[1].

Будівництво

Рішення про будівництво Казанського метрополітену було прийнято президентом Росії Борисом Єльциним у 1996 році, фінансування ж цього будівництва розпочалося в 1997 році.

Будівництво метро розпочалося 27 серпня 1997 року. Підземна проходка тунелів велася з травня 2000 року за допомогою тунелепрохідницьких комплексів (ТВК) та щитів. На першій пусковій ділянці найактивніші будівельні роботи проводилися в 2003—2005 роках із залученням організацій інших міст з використанням восьми ТПК одночасно. Станції споруджувалися відкритим способом. Власним казанським будівельним підприємством є муніципальне унітарне підприємство (МУП) «Казметробуд». Генеральний проєктувальник — Інститут «Казгромадпроект», за субпідряду залучається Інститут «Ленметрогіпротранс».[2]

Експлуатація

Казанський метрополітен був урочисто відкритий 27 серпня 2005 року. Першими його пасажирами стали президент Російської Федерації Володимир Путін, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв і президент Татарстану Мінтімєр Шаймієв. Журналісти відзначили певну скутість особливих гостей, які зазвичай цим видом транспорту не користуються.[2] Вже за дві години після проходу потягу з високими гостями метрополітен був відкритий для загального користування.

Річний обсяг перевезень першої черги метро оцінюється фахівцями в 11 млн пасажирів. Передбачається довести частку метрополітену в загальній масі пасажирських перевезень до 60 %.[2]

Система

Експлуатаційна довжина першої лінії становить — 16,9 км. На лінії розташовано 11 станцій: «Проспект Перемоги» (тат. Җиңү проспекты), «Гірки» (тат. Горки), «Аметьєво» (тат. Әмәт), «Суконна слобода» (тат. Сукно бистәсе), «Майдан Габдулли Тукая » (тат. Габдулла Тукай Мәйданы), «Кремлівська» (тат. Кремль). У систему об'єктів метрополітену входять також електродепо та інженерний корпус. Проєктувальники Казанського метрополітену брали до уваги не тільки безпеку пасажирів, а й намагалися зробити його найбільш комфортним і зручним для всіх людей, в першу чергу, для інвалідів. Спеціально для цього всі входи станцій обладнані інвалідними пандусами. Максимальна глибина тунелю — 32 метри на перегоні «Тукая — Кремлівська», в інших місцях — від 16 до 12 метрів.

Загальний час руху по лінії становить близько 24 хвилин, інтервал руху у годину пік 6 хвилин. Метрополітен працює з 6:00 до 0:00.[3] З 18 квітня 2016 року вартість однієї поїздки становить 25 рублів[4]. Використовуються одноденні смарт-жетони і смарт-картки на кілька поїздок (у тому числі як місячні проїзні). Діють єдині соціальні проїзні. У метрополітені оголошення озвучують двома мовами — татарською та російською. Значну роль в оснащенні Казанського метрополітену відіграють системи інтелектуальної інженерії. Безпека руху пасажирів організована за допомогою засобів відеоспостереження, охоронної системи сигналізації та контролю доступу, протипожежної системи, а також особливого комплексу виявлення вибухових і наркотичних речовин.

Експлуатаційним підприємством є (МУП) «Метроелектротранс» (включаючи колишній МУП «Казанський метрополітен МУПКазанський метрополітен»).

Лінії
Діючі Заплановані генпланом до 2020 року Заплановані в далекій перспективі
Центральна лінія
Легенда
оборотні тупики
 Авіабудівельна
 Північний вокзал
 Яшлек
Козяча слобода
Кремлівська
Площа Тукая
 Суконна слобода
Аметьєво
Гірки
оборотні тупики
 Проспект Перемоги
оборотні тупики
Савінівська лінія
Легенда
 Горьківське шосе
 Фрунзе
 Роз'їзд Повстання
Волгоградська 
 Парк Перемоги
Проспект Амірхана 
 Стадіон
 Міст через р. Казанка
 Компресорна
(Перехід до зал. платфоми Компресорна)
 ТЧ-3 «Азіно»
 Царіцино
 Мамадишський тракт
Вулиця Сахарова 
 10-ий мікрорайон
Вулиця Габишева 
Приволзька лінія
Легенда
 Заводська
 Брикетна
(Перехід до зал. платфоми 797 км)
 Чуйкова
Проспект Амірхана 
 Чистопольська
 Мілленіум-зілант-сіті
 р. Казанка
Вишневського 
Суконна слобода 
 Вахітово
(Перехід до станції Вахітово)
 Попівка
 Крутівка
 Отари
 Старе победілово
Заноксінська лінія
Легенда
Вишневського 
 Акчарлак
 Взлітна
Азіно 
 Вознесенське
 Заноксинська
 Новая вишнівка
 Східна

Станції

Станція «Аметьєво» — наземна, розташована на метромосту і має перехід на однойменну залізничну платформу для приміських електропоїздів. Решта станцій — підземні, мілкого залягання. За архітектурою станції «Гірки» і «Кремлівська» — односклепінні, «Аметьєво», «Суконна слобода», «Майдан Тукая», «Проспект Перемоги» — колонні. Всі станції мають по два вестибюлі з виходами до міста і так острівні платформи.

Рухомий склад

Казанський метрополітен використовує сучасний російський рухомий склад. Всі метровагони в Казані оснащені асинхронним тяговим приводом, який дозволяє підвищити надійність і забезпечити економію електроенергії.

Метровагони «Казань»
Інтер'єр метровагона «Казань»

До пуску першої черги Казанського метрополітену були закуплені вагони серії 81-553.3 (головні моторні), 81-554.3 (проміжні моторні), 81-555.3 (проміжні безмоторні) «Казань», виготовлені ЗАТ «Вагонмаш» в Санкт-Петербурзі у співпраці з фірмою Škoda Dopravní technika (Чехія, місто Пльзень) (остання надала асинхронний тяговий привід). Протягом 2005 року поставлено 5 складів з вагонів типу «Казань». Кожен потяг складається з чотирьох вагонів: два головних моторних, одного проміжного моторного і одного проміжного безмоторного, місткість кожного з яких — 250 чоловік. На рухомому складі встановлена модернізована версія системи автоведення «Рух» петербурзької розробки. У Казанському метрополітені проходять досліди по роботі рухомого складу повністю без участі машиністів (спочатку «Рух» була розрахована на роботу під контролем машиніста).

Метровагони «Русич»

У першому триместрі 2009 року для забезпечення пуску станції «Проспект Перемоги» другої ділянки, до Казані планувалося придбати вагони зовсім іншого типу. Вагони серії 81-740.1/81-741.1 «Русич» виробляються заводом ЗАТ «Метровагонмаш» в місті Митищі. Протягом 2009 року планувалося поставити 5 складів з вагонів типу «Русич». Кожен потяг складається з трьох двосекційний зчленованих моторних вагонів: два головних і одного проміжного, місткість кожного з яких — близько 350 чоловік. Державний контракт на постачання вагонів укладений не був, за непідтвердженою інформацією замість них будуть придбані вагони 81-55x.4.

Спеціальний рухомий склад

Для службової роботи (перегону вагонів, перевезення господарських вантажів, маневрових робіт) у Казанському метрополітені застосовуються контактно-акумуляторний електровоз 81-582 з асинхронним тяговим приводом і мотодрезина АГМУ-5583.

Контактно-акумуляторний електровоз типу 81-582 був переобладнаний з дослідного електровагону 81-560 «Ритор» і тому зовнішнім виглядом повторює пасажирський вагон, але на відміну від нього оснащений двома кабінами, а в його салоні знаходиться тягова акумуляторна батарея та інше обладнання для роботи, що не залежить від контактної рейки.

Перший аналогічний контактно-акумуляторний електровоз типу 81-580 був зроблений і введений в експлуатацію в 2002 році в Петербурзькому метрополітені[5].

Електродепо

Електродепо першої і єдиної лінії Казанського метрополітену розташоване на танкодромі навпроти Казанської ярмарки. Воно займає територію в 20,5 гектара.

Будівля депо розраховане на 82 вагони. У перспективі після завершення будівництва другої і третьої ліній, для них будуть побудовані окремі електродепо — біля Азина і біля Оргсінтезу.

З'їзди до депо відходять від правого і лівого тунелів біля станції «Аметьєво» — в околиці вулиці Даурська.

Гейт із залізницею до запуску першої черги добудований не був, тому вагони транспортувалися в депо на волокуші зі станції Вахітова.[6]

Крім розгалуження колій і ангарів отстійно-ремонтного корпусу, в депо так само є об'єднані з цехом майстерні для електровозів, так само є відділення для фарбування і камера мийки та обдування, адміністративно-побутова будівля з приміщеннями для управлінського та інженерного персоналу, їдальня, особисті приміщення, медичний пункт тощо. На території депо є відкриті і криті спортивні майданчики, торгові кіоски та інше.

На будівництво електродепо було витрачено 800 млн рублів.

Роботи зі створення архітектурного проєкту депо вела група архітекторів на чолі з О. Ф. Хісамовим з інституту «Казгражданпроект». Початковий аванпроєкт 1998 року і технічний робочий проєкт 2003 року були створені інститутом «Мінськметропроект». Безпосередньо будівництво було почате компанією «Казтранбуд» в 1999 році і закінчено в 2005[7].

Інженерний корпус
Інженерний комплекс Казанського метрополітену.

Інженерний корпус Казанського метрополітену розташований поруч зі станцією «Суконна слобода» по вулиці Есперанто, 8. У будівлі знаходиться управління метрополітену МУП казанського електротранспорту «Метроелектротранс» (в минулому МУП «Казанський метрополітен»). Інженерний корпус перебудований з будівлі, де раніше розташовувався діловий центр. Спочатку планувалося будувати нову будівлю силами компанії «Казтрансбуд» по робочому плану інституту «Казгражданпроект».[8]

Оплата проїзду

На станціях Казанського метро експлуатуються турнікети виробництва петербурзької фірми «Електронні системи» («ЕЛСІ»). Оплатити проїзд можна трьома способами:

Смарт-жетоном. Його необхідно опустити в пристрій згори турнікета. На одній стороні смарт-жетона є напис «1000 років Казані», на зворотному боці — абревіатура Казанського метрополітену. Термін дії смарт-жетонів — одну доба.
Безконтактною смарт-карткою. Її необхідно піднести до індикатора контролю турнікета, на відстані до п'яти сантиметрів, дані обробляються за 0,1 секунду. На смарт-картці зображені види сучасної і старої Казані.

Пасажирам, які хочуть придбати смарт-картку, необхідно сплатити заставну вартість у розмірі 45 рублів + вартість поїздок, що вони хочуть закодувати в картці. Термін дії — три місяці з моменту придбання. Після закінчення терміну дії смарт-картки пасажир може продовжити її, заплативши тільки за вартість проїзду. У разі відмови від смарт-картки пасажир може повернути її назад до каси, отримавши при цьому тому раніше внесену заставну суму. Приймається БСК тільки в хорошому стані протягом трьох місяців після закінчення терміну її дії.

Транспортна картка. Проєкт казанського муніципалітету і банку «Ак-Барс». Також є смарт-карткою, яка діє у всьому пасажирському транспорті міста Казані. Має пільгову і звичайну версію. У Казанському метрополітені діє пільговий тариф (без ліміту поїздок), тарифи «Єдиний» (50 поїздок), «Метро-трамвай-тролейбус» (50 поїздок), «Метро» (50 поїздок) і «Електронний гаманець».

Майбутнє
Символ Казанського метрополітену на тлі башти Кремля

У віддаленому майбутньому планується спорудження ще трьох нових гілок. Савінівської, Приволзької, Заноксінської.

«Савінівська» лінія

Цю лінію планувалося відкрити в 2018 році ділянкою від московського ринку (станція «Яшьлек») до Савінова, але через відмову федерального уряду со-фінансувати проєкт цього не сталося. Після відкриття станції «Дібровна», планується почати будівництво південної частини лінії з чотирьох станцій, але через проблеми з фінансуванням конкретної дати відкриття ділянки немає.

Стільниковий зв'язок

У Казанському метрополітені на всіх станціях працює мобільний зв'язок провідних операторів. Крім того, для забезпечення безперервності мобільного зв'язку тут вперше в Росії були прокладені спеціальні кабелі на всьому протязі тунелів.

Перший оператор — компанія «Білайн» надала свій зв'язок на центральних станціях вже через три місяці після відкриття метро, а через 1,5 року — повністю. До літа 2006 року скрізь запрацював зв'язок «Мегафона», а з літа 2007 — «МТС». На центральних станціях є пункти продажів цих операторів.

Див. також

Посилання

Примітки
  1. История Казанского метрополитена (рос.)
  2. Сайт казанського метрополітену(рос.)
  3. Офіційний сайт МУП «Метроелектротранс»(рос.)
  4. В Казани повышается стоимость проезда в метро и троллейбусах(рос.)
  5. Специальный подвижной состав(рос.)
  6. Транспортировка вагонов волоком(рос.)
  7. Электродепо(рос.)
  8. Инженерный корпус(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.