Каплан Лев Борисович

Народився 24 квітня [6 травня] 1899(18990506) року в місті Могильові Подільської губернії (тепер Могилів-Подільський, Вінницька область). З 1919 по 1920 рік виконував плакати для «Вікон УкРОСТА». Учасник громадянської війни. У 1924—1929 роках навчавя в Харківському художньому інституті, (викладачі Михайло Шаронов, Митрофан Федоров, Олексій Кокель). Брав участь у німецько-радянській війні. Під час війни працював для «Агітвікон» та фронтової газети «Красная Армія».

З 1946 року жив в Києві в будинку на вулиці Академіка Філатова, 10а, квартира 4. Помер в Києві 19 травня 1972 року.

Працював у галузі станкової і сатиричної графіки, ілюстрував і оформляв книги для Держлітвидаву УРСР, видавництв «Радянський письменник», «Молодь» та інших. Серед робіт:

• афіша до виставки «Сучасна австрійська гравюра» (1931);
• плакати:
  • «16. 270. 000 тонн вугілля — бойова програма Донбасу на ударний квартал» (1931);
  • «Не засмічуй вбиральні!» (1932);
  • «Не вари в коридорі!» (1932);
  • «Не вимітай сміття на сходи!» (1932);
  • «Хата скраю…» (1963);
• кіноплакати до фільмів:

Кіноплакат до фільму «Наша гостинність».

• • «50.000 нагороди» (1920-ті);
  • «Наша гостинність» (1923);
  • «Дім зненависти» (1926);
• ілюстрації до:
  • книг «Щілини» (1923) і «Вовк» (1936) Джека Лондона;
  • книг «Оповідання» і «Мати» Максима Горького (1933, 1947);
  • книги «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена (1937);
  • альбому «Пушкін» (Київ, 1937, літографія, у співавторстві);
  • книги «Народжені бурею» Миколи Островського (1940);
  • комедії «Віндзорські витівниці» Вільяма Шекспіра (1949);
  • книги «Діти капітана Гранта» Жуля Верна (1950);
  • книги «Як це робиться» Карела Чапека (1955);
  • книги «Дванадцять стільців» Іллі Ільфа та Євгена Петрова (1957);
  • збірника «Україна сміється» (Київ, 1960);
• «Т. Шевченко та М. Щепкін у Москві» (1939);
• цикли малюнків:
  • «Фронтові замальовки» (1941—1945);
  • «Фронтова сатира» (1944—1946);
• «Підпалювачі» (1949);
• серія «Типи, що йдуть у минуле» (1953—1954),
• агітплакати (1961—1965).

Вміщував сатиричні малюнки та карикатури в журналі «Червоний перець» (1927—1934) та «Перець» (з 1943 року).

Брав участь у художніх виставках з 1924 року, всеукраїнських з 1929 року, зарубіжних з 1931 року.

Роботи художника зберігаються в Літературному музеї мистецтва України, Національному художньому музеї України[1].

Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня (4 серпня 1944), Хрестом Хоробрих (Польща), медалями «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За взяття Берліна» (9 червня 1945), «За визволення Варшави» (9 червня 1945)[2].

• Раєвський С. Є. Українські художники до пушкінського ювілею // Малярство і скульптура. 1937. № 2;
• Касіян В., Турченко Ю. Українська радянська графіка. Київ, 1957;
• Павлов В., Попова Л. Українська радянська сатира: Короткий нарис. Київ, 1971;
• Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — 563 с.
• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 97.

• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 286. — ISBN 5-88500-042-5.
• Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 52. ISBN 966-5467-23-4;
• Андрейканіч А. І. «Українські майстри кіноплаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014. — 96 с.; іл. сторінка 40. ISBN 966-5467-23-4.