Карведилол

Карведилол — синтетичний лікарський препарат, що належить до групи неселективних бета-блокаторів. Карведилол має також властивості альфа-адреноблокатора, завдяки чому нівелюються небажані метаболічні ефекти[2]. По хімічній структурі є рацематом, який складається з двох енантіомерів: S(-)-енантіомеру та R(+)-енантіомеру. Згідно досліджень, S(−)-енантіомер має більш виражені властивості β—адреноблокатора, а α1—адреноблокуючі властивості характерні для обох енантіомерів у однаковій ступені. Карведилол має β—блокуючу дію у 10—100 разів більшу, ніж α—адреноблокуючу. Препарат також має помірний вазодилятуючий ефект та знижує периферичний судинний опір за рахунок біохімічної нейтралізації супероксидного аніону, який інактивує оксиду азоту, та гальмування експресії ендотеліну.[3] За рахунок вазоділятації знижує постнавантаження на серце. Карведилол викликає зниження синтезу реніну. Альфа-блокуюча активність карведилолу призводить додатково до високої антиішемічної активності препарату, що пов'язано із вазоділятацією коронарних судин та розвитком колатералей у області кровотоку вище стенозу коронарної судини.[4] Також має сильніший протизапальний ефект, ніж метопролол при вірусному міокардиті, завдяки комбінованій блокаді альфа і бета-адренорецепторів[5]. Карведилол викликає зменшення серцевого викиду, об'єму циркулюючої крові та часткове зниження чутливості барорецепторів. Усі ці ефекти в сумі приводять до антигіпертензивного ефекту. Карведилол знижує частоту серцевих скорочень, покращує діастолічне наповнення серця та зменшує потребу міокарду у кисні, зменшує масу міокарду, не має негативного впливу на ліпідний обмін. Препарат не має власної симпатоміметичної активності. Карведилол має також антиоксидантні властивості та антипроліферативний ефект, знижує активність атерогенезу в судинній стінці.[3] Карведілол виявився ефективнішим, ніж пропранолол для зменшення портальної гіпертензії при цирозі печінки[6]. Внаслідок β2-блокуючої дії карведилол може підвищувати тонус гладких м'язів бронхів, деяких судин мікроциркуляторного русла, а також тонус та перистальтику кишечнику.

Карведилол швидко та добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті, але біодоступність препарату становить лише 25 % через ефект першого проходження через печінку, у хворих із порушенням функції печінки біодоступність карведилолу може досягати 80 %. Максимальна концентрація в крові досягається протягом 1 години. Карведилол добре зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується карведилол у печінці з утворенням активних метаболітів. Виводиться із організму препарат переважно із жовчю та калом, частково виводиться із сечею. Період напіввиведення препарату складає 6—10 годин, при порушеннях функції печінки та нирок цей час може збільшуватися. Фармакокінетично не взаємодіє з дигоксином[7].