Карел Гавлічек-Боровський

Карел Гавлічек-Боровський
чеськ. Karel Havlíček Borovský
	Карел Гавлічек-Боровський
Ім'я при народженні	чеськ. Karel Havlíček
Псевдо	Карел Боровський
Народився	31 жовтня 1821; м. Борово (тепер Південно-Чеська область), Австрійська імперія
Помер	29 липня 1856 (34 роки); Прага, Австро-Угорщина; ·туберкульоз
Поховання	Ольшанський цвинтар
Громадянство	Австро-Угорщина
Національність	чех
Діяльність	поет і публіцист
Alma mater	Карлів університет
Мова творів	чеська
Конфесія	католицька церква
Мати	Josefína Havlíčkovád
У шлюбі з	Julie Sýkorová-Havlíčkovád
Діти	Zdeňka Havlíčkovád
Автограф
	Карел Гавлічек-Боровський у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Роботи у Вікіджерелах

~~|Ukrcenter=~~ ~~|Примітки=~~

Карел Гавлічек-Боровський (чеськ. Karel Havlíček Borovský; 31 жовтня 1821, м. Борово, Південно-Чеська область — 29 липня 1856, Прага) — чеський поет і публіцист, громадський і політичний діяч; один із фундаторів чеської журналістики, сатири та літературної критики.

Біографія

Карел Гавлічек-Боровський народився в родині торгівця. Скінчивши навчання у гімназії в містечку Німецький Брід (нині Гавлічкув Брод), продовжив освіту в Карловому університеті в Празі (1838—40 роки), по тому в духовній семінарії, з якої його включили за вільнодумство 1841 року.

Вивчаючи мови, літератури та історію слов'янських народів, Карел Гавлічек близько зійшовся з відомим німецьким поетом і перекладачем Йозефом Юнґманом та славетним чеським і словацьким мовознавцем і поетом Павлом Шафариком. Саме за рекомандацією останнього Гавлічек отримав місце домашнього вчителя у Москві, де провів майже 10 років (1843—44). По дорозі в Москву зупинявся у Львові, де мешкав у свого земляка Карела Запа (з 8 листопада 1842 до 7 січня 1843), а потім у Житомирі і Києві. У цей період сформувались русофільські та панславістські погляди дослідника і педагога.

По поверненні до Богемії зайнявся публіцистикою. За сприяння Франтішека Палацького він став редактором чеської газети «Празькі новини» (чеськ. Pražské noviny; 1846—48 роки) та літературного додатку до неї часопису «Чеська бджола» (чеськ. Česka včela). У цих виданнях Гавлічек опублікував низку статей, у яких сформулював ідею австрославізма. Виступав також зі статтями на захист визвольної боротьби ірландського народу.

Будинок у Бріксені, де жив Гавлічек

З початком революційних подій 1848 року Гавлічек покинув «Празькі новини» й заснував політичну газету «Народні новини» (чеськ. Národní noviny), що стала впливовим і популярним органом чеських лібералів. 1848 року його було обрано до чеського сейму й австрійського парламенту. Карел Гавлічек-Боровський був одним із організаторів загальнослов'янського з'їзду в Празі, навіть виїжджав спеціально до Польщі та Хорватії, щоб навернути польських і хорватських літераторів до участі в заході.

Гавлічек виступав проти реакційного австрійсього режиму, що утвердився в квітні 1849 року, за що навіть його притягували до суду. Після заборони газети «Народні новини» та її сатиричного додатку «Одрук» (чеськ. Šotek) у січні 1850 року до 1851 року випускав у Кутній Горі газету «Слован» (Slovan). У 1851 році видав памфлетно-полемічні книжки «Дух народної газети» та «Кутногорські епістоли (листи)» (чеськ. Epištoly kutnohorské). У тому ж році (1851), попри те, що спромігся виграти судовий процес, у якому йому інкримінувався зміст його доробку, Гавлічка було вислано до Бріксена (Тіроль, нині Брессаноне, Італія).

Лише в квітні 1855 року Гавлічку, на той час уже тяжко хворому, було дозволено повернутися до Праги. 29 липня 1856 Карела Гавлічка-Боровського не стало. В останню путь його (як народного трибуна) проводжало близько п'яти тисяч осіб.

Літературна діяльність

Основу художньої спадщини Гавлічка-Боровського становлять сатиричний поеми, а також серія епіграм (загалом близько 8 десятків), спрямованих проти монархії та церкви.

Твори Карела Гавлічка поширювались переважно в списках.

Пам'ятник Гавлічку в Кутній-Горі

Головні твори

«Кутногорські листи» (чеськ. Epištoly kutnohorské);
поема «Тірольські елегії» (чеськ. Tyrolské elegie, 1852, опублік. 1861);
«Хрещення св. Володимира» (чеськ. Křest svatého Vladimíra, 1848—54, опублікю повністю 1876);
«Король Лавра» (чеськ. Král Lávra, 1854, опублік. 1870);
«Картини з Русі» (чеськ. Obrazy z Rus).

Гавлічек-Боровський і Україна

Українська тематика присутня в творчості Гавлічка-Боровського і навіяна передусім спогадами про перебування в Галичині. Це зокрема: статті «Слов'янин і чех», «Слов'янська політика» (обидві 1846); вірш-епіграма «Патрони Галичини» тощо.

Українською окремі вірші Карела Гавлічка перекладали Іван Франко, Григорій Кочур, Микола Лукаш, О. Шевченко та інші.

У 1918 році новостворений 9-й полк піхоти новоствореної 3-ї дивізії чехословацьких легіонів в Україні був названий «Полком Карела Гавлічека-Боровського».[1]

Примітки

(CS) PRECLÍK Vratislav. Masaryk a legie, Ваз. Книга, váz. kniha, 219 c., vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná-Mizerov, CZ) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (видана видавництвом «Парі Карвіна», «Зішкова 2379» 734 01 Карвін, у співробітництві з демократичним рухом Масаpіка, Прага) , 2019, ISBN 978-80-87173-47-3, pages 17 — 25, 33 — 45, 70 — 76, 101—120.

Джерела та література

Гавлїчек-Боровский Карел // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 220-221. — 1000 екз.
Моторний Володимир. Гавлічек-Боровскі (Havlíček Borovský) Карел // Чехи в Галичині: Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. — Львів: Центр Європи, 1998. — С. 23-24. — Літ. 4. — ISBN 966-7022-20X.
Гавлічек-Боровський Карел // Мала філологічна енциклопедія (уклали О. І. Скопненко і Т. В. Цимбалюк). — К.: Довіра, 2007. — С. 68.
Житє і слово. Том I, Тирольські елегіі. Переклад Івана Франка. (1894)
Вибір поезій / Карель Гавлїчек Боровский ; пер. І. Франка ; з життєписом Гавлїчка. — Львів: Накладом Укр.-рус. вид. спілки, 1901. — 127 с.

Посилання

Гавлічек-Боровський Карел // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — А — К. — С. 331. — ISBN 966-692-578-8.
В. Назарець. Відомості про письменника

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] (CS) PRECLÍK Vratislav. Masaryk a legie, Ваз. Книга, váz. kniha, 219 c., vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karviná-Mizerov, CZ) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (видана видавництвом «Парі Карвіна», «Зішкова 2379» 734 01 Карвін, у співробітництві з демократичним рухом Масаpіка, Прага) , 2019, ISBN 978-80-87173-47-3, pages 17 — 25, 33 — 45, 70 — 76, 101—120.