Ковальчук Всеволод Владиславович

В першій половині 2015 р., коли Укренерго очолював Юрій Касіч, НКРЕКП збільшила інвестиційну програму компанії на 2,1 млрд грн. Це спровокувало скандал в інформаційному просторі, оскільки вважалося, що ці гроші були призначені спеціально для закупівлі за завищеними цінами трансформаторів виробництва ПАТ «Запоріжтрансформатор»[8], що належать до бізнес-структур Костянтина Григоришина.[9]

На тендер надійшли цінові пропозиції від учасників і вони навіть були акцептовані, але договір з переможцем так і не уклали через заборону Антимонопольного комітету щодо участі ЗТР у державних тендерах. Причиною заборони були штучно завищені ціни на продукцію заводу на торгах у 2011—2013 рр.[10]

У випадку із закупівлею трансформаторів на 2 млрд грн. в тендерних пропозиціях ціни було також завищено, як показав подальший розвиток подій. Це виправдовувалося довідкою з Тендерної палати України, де йшлося, що ЗТР має найнижчі ціни на продукцію серед компаній, що працюють в Україні.[11]

Через цей скандал із закупівлями трансформаторів було звільнено директора Укренерго Юрія Касіча.[12]З 2 жовтня 2015 року Всеволод Ковальчук призначений т.в.о. директора ДП "НЕК «Укренерго».[13]

На участь в повторно призначеному після зміни керівника компанії тендері в лютому 2016 р. претендували п'ять компаній, окрім ЗТР, ще АВВ, Siemens, Квант-Сервіс, яка пропонувала трансформатори виробництва Hyundai, але була знята з тендеру через невідповідність кваліфікаційним вимогам, та Posco Daewoo з трансформаторами корейського виробництва Hyuosung. Колишній член НКРЕКП Андрій Герус заявив, що, на його думку, «Квант-Сервіс» зняли з торгів не обґрунтовано, чим зменшили конкуренцію під час тендеру[14], в той же час відмітив, що досягнута в результаті ціна значно нижче ринкової. В підсумку економія на тендері склала 1,1 млрд грн. або 54 %. Сума закупівлі трансформаторів — 928 млн грн проти 2,02 млрд грн, що планувалися на початку.[15]

Загалом протягом 2016—2017 р. завдяки оптимізації тендерних процедур Укренерго зекономила на закупівлях більше 8 млрд гривень.[16]

В травні 2016 року Комітет з призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств при Мінекономрозвитку визнав переможцем конкурсу на заміщення посади директора ДП "НЕК «Укренерго» Сергія Зуєва[17].

В українській пресі Зуєва називають особою, наближеною до найбільшого приватного енергохолдингу України ДТЕК Енерго, яким володіє найбагатша людина України Рінат Ахметов[18]. Проте сам Зуєв заперечує цей зв'язок.[19]. В липні 2016 р. ще один з учасників конкурсу, екс-директор «Запоріжжяобленерго» Віктор Носулько, подав позов щодо визнання протиправним рішення конкурсної комісії та скасування рішення про перемогу Зуєва, через численні порушення регламенту конкурсу[20]. Розслідування проведене НАБУ виявило зв'язок Носулька з українськими бізнесменами Костянтином Григоришиним, Ігорем та Григорієм Суркісами, які були міноритарними акціонерами «Запоріжжяобленерго».[21]

Суди першої[22] та другої[23] інстанції, Верховний Суд України задовольнили позов Носулька та відхилили зустрічні позови Мінекономрозвитку та Сергія Зуєва. В той же час позивач не зміг реалізувати свою мету щодо перепризначення конкурсу, оскільки за період розгляду справи в судових інстанціях відбулася реформа корпоративного управління в Укренерго, і повноваження щодо призначення керівника перейшли до Наглядової Ради підприємства.

Всеволод Ковальчук ініціював та реалізував реформу корпоративного управління ДП "НЕК «Укренерго». Було ухвалено новий статут компанії. Завдяки проведеній реформі корпоративного управління стратегічний контроль за діяльністю держпідприємства став здійснюватися через Наглядову Раду. Із семи членів наглядової ради четверо — незалежні директори, обрані спеціальним комітетом при Мінекономрозвитку та затверджені Кабінетом Міністрів України[24]. Головна мета реформи — запровадження компетентного, прозорого та неупередженого контролю над менеджментом компанії.

Під керівництвом Ковальчука Укренерго розпочала співпрацю з Ініціативою з прозорості інфраструктури CoST (Construction Sector Transparency Initiative) та Transparency International Ukraine.[25]. Таким чином компанія впровадила міжнародні стандарти із розкриття інформації та максимальній прозорості будівництва об'єктів енергетичної інфраструктури. За результатами аналізу ефективності інвестиційних проектів Укренерго CoST визнало цю компанію найпрозорішою серед державних підприємств[26].

У 2017 році Ковальчук запровадив «єдине вікно» для подачі документів на приєднання об'єктів генерації зеленої енергетики до мереж Укренерго[27].

Загалом з 2015 р. по 2017 р. завдяки активній боротьбі з корупцією в держзакупівлях Укренерго зекономило більше 8 млрд грн[28], знизивши, в середньому, ціни на обладнання та роботи на 40 %. Окрім закупівель, значну частку економії дали нові підходи до інвестиційної політики компанії: комплексний підхід до модернізації підстанцій та залучення дешевих коштів від міжнародних фінансових інституцій[29].

При управлінні В. Ковальчука 29 липня 2019 р. ДП "НЕК «Укренерго» було реорганізоване та перетворене на приватне акціонерне товариство (ПрАТ) "НЕК «Укренерго».[30]

Ключовою метою діяльності Укренерго щодо розвитку магістральних електромереж Всеволод Ковальчук визначив інтеграцію ОЕС України із загальноєвропейською енергосистемою ENTSO-E.

28 червня 2017 року в Брюсселі під час Асамблеї ENTSO-E він підписав «Угоду про умови майбутнього об'єднання енергосистеми України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи». 7 липня вона набула чинності[31]. У листопаді 2017 р. Укренерго затвердило план заходів із синхронізації ОЕС України із енергооб'єднанням країн ЄС до 2023 року. У грудні 2018 р. план заходів було затверджено урядом України[32].

Об'єднання ОЕС України з мережею ENTSO-E вирішує одразу кілька стратегічних завдань. За рахунок приведення характеристик української енергосистеми у відповідність до стандартів ENTSO-E підвищується її надійність та стабільність[33]. Скасовується залежність української ОЕС від Російської енергосистеми (з якою вона зараз синхронізована зараз). Це посилює енергетичну безпеку країни.

Cинхронізація з ENTSO-E відкриває широкі можливості для приходу в Україну європейських постачальників електричної енергії[34] та запровадження власного конкурентного ринку електроенергії, де всі його учасники (виробники, трейдери, споживачі) мають однаково вільний доступ до електромереж та решти ресурсів.

В травні 2019 р. керуючий директор ENTSO-E зі стратегії та комунікацій Сюзан Ніс (Susanne Nies) відзначила значний прогрес у співробітництві з Укренерго[35].

Протягом 2018—2019 років Укренерго створило систему керування ринком — платформу Market management system (MMS).[36]1 липня 2019 р., коли в Україні розпочала працювати нова модель ринку електроенергії, Всеволод Ковальчук відзвітував, що MMS працює, і Укренерго технічно готове до роботи у новій інфраструктурі ринку[37].

Водночас керівник Укренерго зазначив, що нова модель ринку починає працювати в умовах, коли серед виробників електроенергії обмежена конкуренція, але встановлені НКРЕКП цінові обмеження (price caps) для різних ринкових сегментів стримують ринок від стрімкого зростання цін на електроенергію.[37]Але незважаючи на ці заходи, за підсумками перших десяти днів роботи ринку середньозважена кінцева ціна електроенергії для промислових споживачів зросла на 30 % в порівнянні з ціною в червні[38].

Також в процесі створення конкурентного ринку електроенергії Укренерго було розроблено проекти низки ключових регуляторних актів. Зокрема Кодексу системи передачі[39], Кодексу комерційного обліку[40], Правил ринку електроенергії[41]тощо.