Козлов Йосип Дмитрович
Йосип Дмитрович Козло́в (нар. 2 квітня 1912, с. Нехворощ — пом. 25 травня 1983, м. Дніпропетровськ) — радянський військовий льотчик часів німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
| Козлов Йосип Дмитрович | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Народження |
2 квітня 1912 Нехворощ, Андрушівська волость, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія | |||||||||||||
| Смерть |
25 травня 1983 (71 рік) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР | |||||||||||||
| Поховання | Сурсько-Литовське кладовище | |||||||||||||
| Країна |
 СРСР | |||||||||||||
| Вид збройних сил |
 ВПС СРСР | |||||||||||||
| Рід військ |
 Авіація далекої дії | |||||||||||||
| Освіта | Київське вище військове інженерне училище зв'язку | |||||||||||||
| Роки служби | 1930—1946 | |||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||
| Звання |
 Підполковник авіації | |||||||||||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | |||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||
Біографія
Народився 2 квітня 1912 року в селі Нехворощ (нині — Бердичівський район Житомирської області, Україна) в сім'ї лісника[1]. Українець[2]. До 1921 року навчався в школі, а впродовж 1925—1927 років — на Івницькому лісопильному заводі. Здобувши освіту, працював помічником машиніста на лісопильні в селі Буймер Іванківського району Житомирської округи, водієм у зоотехнікумі в селі Новому Заводі Мархлевського району[1].
Закінчив Київську військову школу зв'язку імені Михайла Калініна, де навчався з травня 1930 року; з листопада 1933 року до квітня 1936 року — командир взводу зв'язку 282 стрілецького полку 94 стрілецької дивізії. У 1936 році був курсантом 3-ї Військової школи льотчиків, а потім — аж до 1942 року — штурманом корабля загону ескадрильї 1-го транспортного бомбардувального авіаполку далекої дії, штурманом 31-го гвардійського авіаполку далекої дії, штурманом 1-ї Сталінградської авіадивізії[1]. Член ВКП(б) з 1941 року[2]. В боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. До початку березня 1944 року здійснив 257 нічних бойових вильотів на бомбардування важливих об'єктів в тилу противника[2].
Впродовж 1945—1946 років — слухач КУНС головних штурманів військових округів і армій при академії командно-штурманського складу ВПС Радянської Армії. У 1946 році, за станом здоров'я, звільнений в запас. Працював штурманом Азербайджанського управління ГАФ, а з 1949 року і до 1955 року — штурманом Дніпропетровської авіагрупи ГАФ[1].
Помер в Дніпропетровську 25 травня 1983 року. Похований у Дніпропетровську на Сурсько-Литовському кладовищі[2].
Нагороди, пам'ять
- Герой Радянського Союзу (указ Президії Верховної Ради СРСР від 13 березня 1944 року; за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм; орден Леніна і медаль «Золота Зірка» № 3601)[2].
- ордени Червоного Прапора (9 серпня 1941), два орденами Червоної Зірки (18 серпня 1942; 6 листопада 1945), Олександра Невського (27 лютого 1944);
- медалі «За бойові заслуги» (3 листопада 1944), «Партизанові Вітчизняної війни» І ступеня, «За оборону Москви» (15 серпня 1944), «За оборону Ленінграда» (16 червня 1944), «За оборону Сталінграда» (20 серпня 1943), «За перемогу над Німесччиною» (9 травня 1945) «За взяття Берліна» (9 червня 1945)[3].
В місті Андрушівці, на Алеї Слави, встановлене погруддя Йосипа Козлова.
Примітки
- Сайт міста Андрушівки.
- Герої країни.(рос.)
- Пам'ять народу.(рос.)
Література
- Герои Советского Союза: краткий биографический словарь. Том 1. — Москва, 1987 (рос.);
- Немикін А. К. Козлов Йосип Дмитрович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.