Конельська Попівка

Перша згадка про село датована 1775 роком, але засноване воно було значно раніше. Першими поселенцями були селяни-втікачі, що залюднювали постійно спустошуваний український лісостеп.

Назва села пов'язана з назвою сусіднього населеного пункту Конели (Конелкою називається й річка, яка протікає повз село). А от Конела виникла у першій половині XII ст. і називалася Куніллю, що означає «материнське послання». Його дочірні села — Конельські Хутори, Конельська Попівка, Юстиград, Безпечна, Цимерманівка. У фіскальних переписах 1775, 1778, 1784 та 1787 років серед населених пунктів Конельської округи постійно згадується село Попівка. Та офіційну назву Конельська Попівка, що означала «попова власність», воно отримало пізніше.

У «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» 1864 року Лаврентия Похилевича йдеться:

«Конельская Поповка, село на правой стороне реки Конелы, в 2-х верстах выше Загайполя. Жителей обоего пола — 824, земли — 1794 десятины. Принадлежат Людовику Андреевичу Жолынскому. Церковь Ильинская, деревянная, 7-го класса, земли имеют 48 десятин, построена 1787 года».

У кінці XIX століття село було центром волості.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.

Під час голодомору 1932—1933 років померло 185 жителів села.

У 1937 році — репресовано 16 чоловік.

217 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 131 з них загинули, 150 нагороджені орденами й медалями. На їх честь в селі в 1965 році споруджено обеліск Слави. В 1964 році встановлено пам'ятник воїнам, які загинули в боях під час відвоювання села. Є також пам'ятник жертвам голодомору.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 1 260 чоловік, тут розміщувалась центральна садиба колгоспу «Червона зірка», за яким було закріплено 1 884,3 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1 794,2 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Колгосп спеціалізувався на виробництві яєць. Працювали млин, крупорушка, пилорама, столярно-теслярська майстерня. Також на той час працювали середня школа, будинок культури, 2 бібліотеки з фондом 11 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт з пологовим відділенням, дитячі ясла, відділення зв'язку, три магазини, філія ощадкаси.

На території села функціонують загальноосвітня школа I—III ступенів, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, три магазини, відділення зв'язку, АТС, РТВ, музей, стадіон. Голова села Годований В.Т

• 
  Вулиця Центральна
• 
  Сільська рада і фельдшерський пункт
• 
  Школа
• 
  Будинок культури
• 
  Магазин
• 
  Церква
• 
  Ставок
• 
  Меморіал Слави
• 
  Пам'ятний знак жертвам Голодомору