Крайна (Підкарпатське воєводство)

Село розташоване на відстані 5 кілометрів на південний схід від центру гміни села Бірчі, 22 кілометри на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 56 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.[1]

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Село було засноване в 16 столітті як один з останніх населених пунктів так званого Риботицького ключа.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Крайна відійшло до імперії Габсбургів.

Останній власник, Павел Тижковський (пол. Paweł Tyszkowski), на початку 20 століття записав права на село Польській академії знань у Кракові.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. В тому ж таки 1921 році село Крайна налічувало 46 будинків та 279 мешканців, з яких 250 греко-католиків, 14 римо-католиків та 15 юдеїв.

На 1.01.1939 в селі було 330 жителів, з них 305 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 15 євреїв[2]. Село входило до ґміни Бірча Добромильського повіту Львівського воєводства.

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Крайна, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району[3] (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.[4]

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев)[5].

В березні 1945 року Крайна, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передані Польщі.[6]

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі,[7] про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.[8],[9]

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.»[10], виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.[11]

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[12].

Знищені будівлі села Крайна та місце, на якому знаходилась церква, збудована в 1882 році, заростають лісом.

На північний захід від давнього села для потреб Центру Відпочинку Установи Ради Міністрів Польщі в Арламові збудовано Летовище Крайна (пол. Lotnisko Krajna).

• 1921 — 279 мешканців, з яких 250 греко-католиків (майже 90 %), 14 римо-католиків та 15 юдеїв (по 5 %).
• 2012 — 0

• Церква в Крайні
• Різня в Бахові
• Різня в Березці
• Різня в Сівчині
• Бої в Бірчі та околицях
• Трагедія села Павлокоми
• Пискоровичі
• Різня в Сагрині