Криничне (Болградський район)

Хронологічні межі періодів села Чешме-Варуіти — Криничне:[1]

• 1809 — 1812 — ??? — Османська імперія (з 1807 російська армія фактично контролювала Бессарабію)
• 1812 — 1856 — Колонія (з 1819 р.) Чешме-Варуіт Ізмаїльського повіту Бессарабської області — Російська імперія
• 1856 — 1878 — Çeşmeauă-Varuita Ізмаїльського цинуту Бессарабії — Дунайське князівство Волощини та Молдови (Румунія)
• 1878 — 1918 — Волость Чешма-Варуїта Ізмаїльського повіту Бессарабської губернії — Російська імперія
• 1918 — 1940 — Çeşmeauă-Varuita Ізмаїльського цинуту Бессарабії — Королівство Румунія
• 1940 — 1941 — Село Чешма-Варуїта Болградського району Аккерманської (Ізмаїльської) області — УССР
• 1941 — 1944 — Çeşmeauă-Varuita Ізмаїльського цинуту Бессарабії — Королівство Румунія
• 1944 — 1991 — Село Криничне (з 1946 р.) Болградського району Ізмаїльської (з 1956 р. — Одеської області) — УССР
• з 1991 — Село Криничне Болградського району Одеської області — Україна

Розташоване село на березі найбільшого прісноводного озера Ялпуг, село ділить річка Карасулак на дві частини.

Знаходиться село на трасі Т 1631 КПП «Табаки» — Болград — /М-15/, за 17 км від районного центру Болград; за 24 км від залізничної станції Болград; та за 25 км від міста Ізмаїл.

Археологічні розкопки поблизу села виявили поселення, датовані першим століттям н. е., слов'янське селище IX—XI століть.

До XIX століття на цьому місці було татарсько-тюрське поселення.

За підсумками Бухарестського мирного договору, який було підписано 28 травня 1812-го року між Російською та Османською імперіями, та поклав край російсько-турецькій війні 1806—1812 років, Росія окупувала східну територію Молдови між Прутом та Дністром. Починаючи з 1812 року, сім'ї болгарських іммігрантів з півдня Дунаю оселялися на півдні Бессарабії.

Село Криничне було засновано 1813 року болгарськими колоністами, які прийшли з північно-східної Болгарії з округу Шумен (місто Каспичан і село, Невша).

Місцеві жителі займалися землеробством, рибальством, розведенням шовкопрядів, вівчарством, виноградарством.

До початку 40-х років XX століття село носило назву Чешме-Варуіта, що в перекладі означає «Варосана Чешме» (від слів «вар» — вапно, «Чешме» — джерело, обгороджене каменем та побілене вапном). Теперішня назва села походить від слова «криниця».

Архітектурні особливості сільських будинків — довгі, з обов'язковим окремим літнім флігелем, побутовими постройками, високими парканами.

У 1880 році на території Криничного (Чушмелій) було відкрито першу школа — чоловіки та жінки навчалися окремо, класи знаходилися у приватних будинках.

У 1936 році було зведено Свято-Георгіївську церкву.

Двохсотріччя села відсвяткували 28 вересня 2013-го. До дати було відкрито три меморіальні дошки уродженцям села, якими пишаються місцеві мешканці: Димитару та Георгію Аґурам та Меркурію Костєву.[2]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 4607 осіб, з яких 2192 чоловіки та 2415 жінок.[3]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 4342 особи.[4]

Основне заняття мешканців села — сільське господарство — громада має 6000 га орної землі та близько 1000 га садів та виноградників. Вирощують зернові, горох, помідори та виноградні лози. Починаючи з 1968 року село спеціалізується на виробництві яловичини. Також тут упаковують банки з горохом і томатами. Окрема родзинка — вирощування арбажіку (арпажік).

У селі розташована виноробня «Колоніст».

Місцеві жителі шанують та зберігають болгарські традиції. В селі працює інструментальний ансамбль «Чешмелийски звънчета», вокальний ансамбль «Іскриці» (обидва під керівництвом Іванни Демірової)[6][7], народний фольклорний ансамбль «Криничанка» під керівництвом Ольги Ніколаєвої та Дмитра Русанжика[8], сімейний хор «Чешма варуите» Свято-Дмитрівської церкви.[9] Колективи є учасниками всеукраїнських та міжнародних фестивалів.

Вокальна кар'єра Марії Златної (справжнє ім'я — Марія Чанєва) розпочалася з виступів на концертах Криничанської загальноосвітньої школи. Після закінчення Київської академія музики ім. Р. Глієра по спеціалізації естрадний вокал, працювала вокалісткою циганського ансамблю «Чорний перли», викладала вокал. У 2018 році взяла участь у кастингу 9-го сезону музичного талант-шоу «X-Фактор» з піснею Марії Шерифович «Molitva», отримала чотири «Так», проте змушена була відмовитися від участі у проекті через контракт за кордоном.[10]

На території села знаходяться дитячий садок, школа I—III ступеня, лікарська амбулаторія, будинок культури, бібліотека, автозаправна станція, бювет з артезіанською свердловиною. Село газифіковане, всі вулиці освітлені, симетрично рівні, з асфальтовим твердим покриттям.

Для збереження свідоцтв історичних періодів становлення села, відомостей про жителів Криничного принято рішення про створення Криничненского сільського історико-етнографічного музею. Перше засідання відбулося за головування сільського голови Степана Велікова у травні 2019 року. А вже у липні селяни зібратися на традиційний чамур (процес виготовлення цегли з глини та соломи у Бессарабії) на виготовлення лампача для фундаменту та стін.[11][12]

Основною пам'яткою села є Свято-Дмитрівська церква, що була заснована у 1824 р. як Свято-Георгіївська, зруйнована влітку 1986 року вибухівкою (пошкоджені дзвіниця, верхні яруси та світловий барабан) та відновлена з 1997 року (храм було освячено у 2012 році).[21]

• 
  Архівний знімок
• 
  Сучасний вигляд

• Криничне на сайті Верховної ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Офіційний сайт села
• Т. А. Агафонова, В. И. Баранов, Е. Водиничар, А. И. Ганчев, Г. Георгиев, Одес. нац. ун-т им. И. И. Мечникова, Одес. науч. о-во болгаристов. Чушмелий: история и культура : Чешме-Варуить, Çeşme Varuita, Чешма-Варуита, Çeşmeauă-Varuita, Криничное, Криничне. — Одесса : «Симэкс-принт», 2018. — 513 с. — 500 прим. — ISBN 978-966-2601-74-9.