Кудашівка (Кам'янський район)

Куда́шівка  (в 1941-1943 роках - Гінденбурґ (нім. Hindenburg)) — село (до 2018 року селище[1]) у Божедарівській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області.

село Кудашівка
Країна  Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Кам'янський район
Громада Божедарівська селищна громада
Рада Божедарівська селищна рада
Код КАТОТТГ UA12040010220096119
Облікова картка Кудашівка 
Основні дані
Засноване 1884
Населення 1 117
Площа 2,20 км²
Густота населення 507 осіб/км²
Поштовий індекс 52350
Телефонний код +380 5654
Географічні дані
Географічні координати 48°16′15″ пн. ш. 34°02′36″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
155 м
Відстань до
обласного центру
90 км
Відстань до
центру громади/сільради
42 км
Найближча залізнична станція Кудашівка
Місцева влада
Карта
Кудашівка
Кудашівка
Мапа

 Кудашівка у Вікісховищі

Адміністративний центр Кудашівської сільської ради. Населення — 1117 мешканців.

Географія

Кудашівка розташована у степовій зоні України на Придніпровській височині.

Віддалена від великих промислових міст області.

Межує з селами Новожитлівка і Ковалівка.

Через Кудашівку проходить Придніпровська залізниця (станція Кудашівка) і автошлях Т 0432.

Історія

Станція Кудашівка на головній лінії (Ясинувата - Долинська) Катерининської залізниці була відкрита в 1884 році одночасно з введенням в експлуатацію залізниці, будівництво якої відбувалося з 1881 року.

З 1879 року орендатором, а з 1887 - власником землі в кількості 966 десятин є Йоганн Яковлевич Тільман (нім. Johann Tielmann), родом з Молочанських менонітських колоній.

В 1884 році біля роз'їзду Кудашівка засновується маєток Тільмана "Независимо".

В 1903 році був введений в експлуатацію паровий вальцевий млин Тільмана.[2]

В 1909 році млин при станції Кудашівці Алферівської волості перемелював 140 000 пудів пшениці.[3]

В 1910 році маєток Тільмана отримав велику срібну медаль в напрямку "Польове господарство" на Південно-Російській обласній сільськогосподарській, промисловій та кустарній виставці в Катеринославі.[4]

В 1913 році на млині Тільмана працювало 15 робітників, був паровий двигун потужністю 35 к.с., перемелювалось 182 000 пудів пшениці.[5]

Схема залізничної станції Кудашівка[6]

В 1916 році зі станції Кудашівка відправлялося борошна до 500 вагонів на рік і до 600 вагонів на рік хліба в зерні відправників-колоністів.[6]

В 1918 році в колонії було 26 господарств, будинки будувалися з цегли.

В 1925 році в селищі і залізничній станції Кудашівці Божедарівського району Криворізької округи налічувалось 30 господарств, 155 осіб, 1 тепловий млин.[7]

В 1930 році тут оселилися на новій вулиці 18 родин німців з села Ямбург, які змушені були покинути свої оселі під час затоплення частини села при будівництві греблі ДніпроГЕСу.

Під час голодомору 1932-1933 років в селі померло 9 осіб.

В 1930-1941 роках в селі було репресовано 43 особи.

Перед початком німецько-радянської війни в 1941 році населення складало 111 родин, 562 особи, в тому числі: німців - 88 родин, 467 осіб (84%), українців - 21 родина, 87 осіб, інших - 2 родини, 8 осіб.

В 1942 році в селі Гінденбурзі (Кудашівці) Божедарівського району Верхньодніпровського ґебіту генеральної округи Дніпропетровськ Райхскомісаріату Україна населення складало 122 родин, 576 особ, в тому числі німців - 112 родин, 527 осіб (92%), українців - 8 родин, 43 особи, інших - 2 родини, 6 осіб.

В часи радянської влади тут розміщувалась центральна садиба колгоспу «Путь Ильича».

22 жовтня 2014 року у селі невідомі завалили пам'ятник Леніну.

Сучасність

В селищі працює декілька агрофірм та селянських фермерських господарств.

Є школа, дошкільний навчальний заклад, лікарська амбулаторія, будинок культури.

Постаті

  • Дмитренко Олександр Станіславович — тракторист, комбайнер, кавалер ордена «За заслуги»[8].

Література

  • Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 364
  • Куда́шівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.364
  • Jakob Mohr. Geschichten der bayerischen Kolonie Jamburg, derer Tochterkolonien und Verbannungsort Asbest. - Bad Laer, 2004. - 470 S. (Якоб Мор. Історії баварської колонії Ямбург, її дочірніх колоній та місця заслання Асбест. - Бад Лєр, 2004. - 470 стор.)

Посилання

Примітки

  1. ВВРУ, 2019, № 8, стор. 24
  2. По Екатерининской железной дороге. Выпуск 1 (Введение и часть первая) Издание Управления Екатерининской железной дороги. — Екатеринослав: Товарищество «Печатня С. П. Яковлева», 1903. — с.124
  3. Список фабрик и заводов России. Торговый Дом Л. и Э. Метцль и Ко // Москва, Санкт-Петербург, Варшава: Центральная контора объявлений, 1910.– с.696
  4. Южно-Русская Областная Сельскохозяйственная,Промышленная и Кустарная Выставка 1910 года в Екатеринославе. Издание Екатеринославского губернского земства под общей редакцией инженер-технолога А. Ф. Родзевича-Белевича. Типо-Цинкография Густава Берс. Екатеринослав. 1912.
  5. Фабрично-заводские предприятия Российской империи (исключая Финляндию). Езиоранский Л.К. 1914 - с.617
  6. Альбом схематических планов станций Екатерининской железной дороги. Издание 1917 года. — Екатеринослав: Типо-Литография Екатерининской железной дороги, 1917. – с.226
  7. Описание населенных мест Екатеринославской губернии (на 1-е января 1925 г.) - Екатеринослав : Типо-Литография Екатерининской ж. д., 1925. - с.290-291
  8. Указ президента України № 849/2019
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.