Кудашівка (Кам'янський район)
Куда́шівка (в 1941-1943 роках - Гінденбурґ (нім. Hindenburg)) — село (до 2018 року — селище[1]) у Божедарівській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області.
село Кудашівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район/міськрада | Кам'янський район |
Громада | Божедарівська селищна громада |
Рада | Божедарівська селищна рада |
Код КАТОТТГ | UA12040010220096119 |
Облікова картка | Кудашівка |
Основні дані | |
Засноване | 1884 |
Населення | 1 117 |
Площа | 2,20 км² |
Густота населення | 507 осіб/км² |
Поштовий індекс | 52350 |
Телефонний код | +380 5654 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°16′15″ пн. ш. 34°02′36″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
155 м |
Відстань до обласного центру |
90 км |
Відстань до центру громади/сільради |
42 км |
Найближча залізнична станція | Кудашівка |
Місцева влада | |
Карта | |
Кудашівка | |
Кудашівка | |
Мапа | |
|
Адміністративний центр Кудашівської сільської ради. Населення — 1117 мешканців.
Географія
Кудашівка розташована у степовій зоні України на Придніпровській височині.
Віддалена від великих промислових міст області.
Межує з селами Новожитлівка і Ковалівка.
Через Кудашівку проходить Придніпровська залізниця (станція Кудашівка) і автошлях Т 0432.
Історія
Станція Кудашівка на головній лінії (Ясинувата - Долинська) Катерининської залізниці була відкрита в 1884 році одночасно з введенням в експлуатацію залізниці, будівництво якої відбувалося з 1881 року.
З 1879 року орендатором, а з 1887 - власником землі в кількості 966 десятин є Йоганн Яковлевич Тільман (нім. Johann Tielmann), родом з Молочанських менонітських колоній.
В 1884 році біля роз'їзду Кудашівка засновується маєток Тільмана "Независимо".
В 1903 році був введений в експлуатацію паровий вальцевий млин Тільмана.[2]
В 1909 році млин при станції Кудашівці Алферівської волості перемелював 140 000 пудів пшениці.[3]
В 1910 році маєток Тільмана отримав велику срібну медаль в напрямку "Польове господарство" на Південно-Російській обласній сільськогосподарській, промисловій та кустарній виставці в Катеринославі.[4]
В 1913 році на млині Тільмана працювало 15 робітників, був паровий двигун потужністю 35 к.с., перемелювалось 182 000 пудів пшениці.[5]
В 1916 році зі станції Кудашівка відправлялося борошна до 500 вагонів на рік і до 600 вагонів на рік хліба в зерні відправників-колоністів.[6]
В 1918 році в колонії було 26 господарств, будинки будувалися з цегли.
В 1925 році в селищі і залізничній станції Кудашівці Божедарівського району Криворізької округи налічувалось 30 господарств, 155 осіб, 1 тепловий млин.[7]
В 1930 році тут оселилися на новій вулиці 18 родин німців з села Ямбург, які змушені були покинути свої оселі під час затоплення частини села при будівництві греблі ДніпроГЕСу.
Під час голодомору 1932-1933 років в селі померло 9 осіб.
В 1930-1941 роках в селі було репресовано 43 особи.
Перед початком німецько-радянської війни в 1941 році населення складало 111 родин, 562 особи, в тому числі: німців - 88 родин, 467 осіб (84%), українців - 21 родина, 87 осіб, інших - 2 родини, 8 осіб.
В 1942 році в селі Гінденбурзі (Кудашівці) Божедарівського району Верхньодніпровського ґебіту генеральної округи Дніпропетровськ Райхскомісаріату Україна населення складало 122 родин, 576 особ, в тому числі німців - 112 родин, 527 осіб (92%), українців - 8 родин, 43 особи, інших - 2 родини, 6 осіб.
В часи радянської влади тут розміщувалась центральна садиба колгоспу «Путь Ильича».
22 жовтня 2014 року у селі невідомі завалили пам'ятник Леніну.
Сучасність
В селищі працює декілька агрофірм та селянських фермерських господарств.
Є школа, дошкільний навчальний заклад, лікарська амбулаторія, будинок культури.
Постаті
- Дмитренко Олександр Станіславович — тракторист, комбайнер, кавалер ордена «За заслуги»[8].
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 364
- Куда́шівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.364
- Jakob Mohr. Geschichten der bayerischen Kolonie Jamburg, derer Tochterkolonien und Verbannungsort Asbest. - Bad Laer, 2004. - 470 S. (Якоб Мор. Історії баварської колонії Ямбург, її дочірніх колоній та місця заслання Асбест. - Бад Лєр, 2004. - 470 стор.)
Посилання
- Звіти «оперативної групи Штумпп». tsdea.archives.gov.ua. Процитовано 18 грудня 2021.
- Сайт Криничанської РДА
Примітки
- ВВРУ, 2019, № 8, стор. 24
- По Екатерининской железной дороге. Выпуск 1 (Введение и часть первая) Издание Управления Екатерининской железной дороги. — Екатеринослав: Товарищество «Печатня С. П. Яковлева», 1903. — с.124
- Список фабрик и заводов России. Торговый Дом Л. и Э. Метцль и Ко // Москва, Санкт-Петербург, Варшава: Центральная контора объявлений, 1910.– с.696
- Южно-Русская Областная Сельскохозяйственная,Промышленная и Кустарная Выставка 1910 года в Екатеринославе. Издание Екатеринославского губернского земства под общей редакцией инженер-технолога А. Ф. Родзевича-Белевича. Типо-Цинкография Густава Берс. Екатеринослав. 1912.
- Фабрично-заводские предприятия Российской империи (исключая Финляндию). Езиоранский Л.К. 1914 - с.617
- Альбом схематических планов станций Екатерининской железной дороги. Издание 1917 года. — Екатеринослав: Типо-Литография Екатерининской железной дороги, 1917. – с.226
- Описание населенных мест Екатеринославской губернии (на 1-е января 1925 г.) - Екатеринослав : Типо-Литография Екатерининской ж. д., 1925. - с.290-291
- Указ президента України № 849/2019