Кузнєцова Віра Андріївна

Кузнєцова Віра Андріївна (до шлюбу Сдобнікова) (6 жовтня 1907(19071006), Саратов, Російська імперія 11 грудня 1994, Санкт-Петербург, Росія) — радянська і російська акторка театру і кіно. Лауреатка ряду кінофестивалів. Заслужена артистка РРФСР (1976).

Кузнєцова Віра Андріївна
Кузнецова (Сдобникова) Вера Андреевна
Ім'я при народженні англ. Vera Andreyevna Kuznetsov
Народилася 6 жовтня 1907(1907-10-06)
Саратов, Російська імперія
Померла 11 грудня 1994(1994-12-11) (87 років)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання Большеохтінський цвинтарd
Громадянство  СРСР Росія
Діяльність актриса театру і кіно
Роки діяльності 1928—1991
Чоловік Кузнєцов Анатолій Іванович — актор
IMDb ID 0476880
Нагороди та премії

Життєпис

Народилася в Саратові, в 1925 році закінчила єдину трудову школу. Ще школяркою захопилася театром, з 1923 року займалася у вечірній театральній студії. Після смерті батька 1925 року переїхала до сестри в Ленінград.

Закінчила Ленінградську Робочу театральну студію Пролеткульту (1926). На сцені виступала з 1928 року.

19 листопада 1933 року, в будинку колишньої Голландської церкви на Невському проспекті, В. А. Кузнєцова з групою з двадцяти акторів зіграла прем'єру вистави «Скажені гроші» О. М. Островського. Поставив цей спектакль режисер Ісаак Кролль, учень В. Е. Меєргольда. Театр отримав назву «Новий». Таким чином, В. А. Кузнєцова стала співзасновницею Ленінградського Нового театру, на сцені якого служила з дня відкриття (з 1953 року Ленінградський театр ім. Ленсовєта), зіграла десятки різнопланових ролей, зокрема — класичний репертуар (Поля («Міщани» М. Горького), Анна («На дні» М. Горького), Сандирєва («Щасливий день» О. Островського), Валя («Російські люди» К. Симонова), Данилова («Супутники» В. Панової), Ефімчик («Юність батьків»), Надія («Людина з рушницею» М. Погодіна), Ереміївна («Недоросток» Фонвізіна), Атуєва («Справа») тощо).

У роки війни Ленінградський Новий театр виїжджав на обслуговування частин Далекосхідного фронту і Військово-морського флоту, після 1943 року — на Урал, в Нижній Тагіл, а влітку 1944 року протягом 3-х місяців актриса була учасницею фронтової артистичної бригади, яка обслуговувала частини 2-го Білоруського фронту.

У 1933—1973 роках — акторка Ленінградського театру ім. Ленсовєта.

В кіно — з 1954 року, дебютувала головною роллю в картині «Велика родина» — в 1955 р. стала співлауреаткою у номінації «Найкращий акторський ансамбль» X Міжнародного Каннського кінофестивалю.

Виконавська майстерність акторки також була відзначена 1965 року спеціальним Призом XVIII Міжнародного Каннського кінофестивалю — за виконання головної ролі у фільмі «Жили-були старий зі старою» (1964).

З 1971 р. — штатна акторка кіностудії «Ленфільм». Втілювала на екрані образ матері, бабусі, героїнь з середовища дворянства та інтелігенції («Раба любові» (1975, Любов Андріївна, мати Ольги; реж. Микита Михалков), «Два капітани» (1976, Ніна Капитонівна) тощо). Зіграла більше 65 ролей у фільмах, серіалах і телеспектаклях.

Знялася в ряді українських кінокартин: «Юлька» (1972, Одеська кіностудія), «Розповіді про Кешку та його друзів» (1974, Одеська кіностудія), «Туфлі з золотими пряжками» (1976, Одеська кіностудія), «Рідні» (1977, т/ф, 2 с, к/студія ім. О. Довженка), «Море» (1978, Київська кіностудія), «По вулицях комод водили» (1978, Одеська кіностудія), «Якщо ворог не здається...» (1982, к/студія ім. О. Довженка), «Іванко і цар Поганин» (1984, Укртелефільм), «Подвиг Одеси» (1985, Одеська кіностудія), «Данило — князь Галицький» (1987, Одеська кіностудія), «Яри» (1990, т/ф, 4 с, Одеська кіностудія).

Похована на Большеохтінському кладовищі, поруч з чоловіком і молодшим сином Ю. А. Кузнєцовим (1945—1984).

Родина
  • Чоловік: Кузнєцов Анатолій Іванович (1905—1954) — актор.

Фестивалі та премії

Фільмографія

Ролі в кіно, серіалах, телеспектаклях

Озвучування

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.