Кулиняк Данило Іванович

Данило Іванович Кулиняк
Народився 2 квітня 1948(1948-04-02)
Старий Кропивник Дрогобицької — тепер Львівської області
Помер 6 січня 2016(2016-01-06) (67 років)
Ірпінь
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність поет, прозаїк, журналіст, публіцист, історик і еколог
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Мова творів українська
Роки активності 1964–2016
Напрямок реалізм, романтизм
Жанр поезія
Членство Спілка письменників СРСР
Премії
Сайт: Сторінка автора

Дани́ло Іва́нович Кулиня́к (*2 квітня 1948, Старий Кропивник Дрогобицької — тепер Львівської області — † 6 січня 2016) — український поет, прозаїк, журналіст, публіцист, історик і еколог.

Біографія

Данило Кулиняк народився 2 квітня 1948 року на Дрогобичині в сім'ї священнослужителя.

1951 року його найближчих родичів вислали з Галичини в Херсонську область. 1957 року вони повернулися на Львівщину.

1963 року закінчивши Сокальську школу-інтернат, Данило вступив до Херсонського мореплавного училища, звідки в грудні 1964-го був виключений. 16 грудня заарештований за створення підпільної молодіжної націоналістичної організації «Вісники свободи України» й антирадянську агітацію та пропаганду. Понад рік працював на Херсонському текстильному комбінаті.

1966 року Данило Кулиняк вступив до Московського літературного інституту імені Максима Горького, який закінчив у 1972-му. У 1967—1972 роках працював археологом, науковим співробітником у Роменському краєзнавчому музеї, що на Сумщині[1]. Квартирував там у Євгена Адамцевича — кобзаря, завдяки якому зберігся відомий «Козацький марш».

Восени 1972 року переїхав із Ромнів до Києва, де якийсь час перебував на нелегальному становищі. У березні 1973-го Данило Кулиняк виступив на суді над Іваном Дзюбою на його захист, після чого був незаконно направлений на службу в армію — на Забайкалля. Повернувшись звідти у 1976 році, оселився в Лютежі Вишгородського району на Київщині й став державним інспектором рибоохорони на Київському водосховищі.

На час вибуху реактора на Чорнобильській АЕС, з 25-го по 29 квітня 1986 року перебував у відрядженні якраз на Чорнобильщині, внаслідок чого тяжко хворів, кілька разів потрапляв у лікарні. Після катастрофи на АЕС Данило Кулиняк став одним із ініціаторів заснування спеціалізованої історико-культурницької експедиції в «зоні відчуження» й керівником її Чорнобильської групи.

Іван Кавалерідзе і Данило Кулиняк біля пам'ятника Шевченку в Ромні. Літо 1969 року.

Данило Іванович Кулиняк — один із натхненників створення української екологічної організації «Зелений світ», автор численних книжок і понад трьох тисяч публікацій у вітчизняних та зарубіжних ЗМІ, член Національної спілки письменників України (з 1987 року), Національної спілки журналістів України (з 1993 року), має звання «Заслужений журналіст України». Він — лауреат кількох премій за журналістську діяльність і літературну творчість. У грудні 2012 року Данила Кулиняка нагородили премією імени Олександра Олеся, яку заснувала громадська організація «Сумське земляцтво у Києві», за найкращу збірку лірики «Підводний материк»[2]. У липні 2013 року він одержав премію імени Івана Франка у галузі інформаційної діяльности (номінація «За найкращу публікацію у друкованих засобах масової інформації») за нарис «Благочестя нерушимий блюститель Данило Братковський». Публікація містить матеріал про українського поета і громадського діяча Данила Братковського, якого закатовано в Луцьку в листопаді 1702 року[3].

З початку 1990-х активно співпрацював із українською редакцією радіо «Свобода», був оглядачем редакції журналу «Надзвичайна ситуація», головним редактором журналу «Натураліс — все про довкілля». Окремі його твори перекладено російською, латиською і польською мовами.

Данило Кулиняк — директор Всеукраїнського благодійного фонду імени Петра Калнишевського, головний редактор часопису Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих «Зона».

В останні роки життя хворів. Помер 6 січня 2016 року в Ірпені. Похований 8 січня на Ірпінському цвинтарі.

Твори
Поетичні збірки:
  • Біля вогнища. — К. : Радянський письменник, 1981. — 78 с.
  • Невідкриті острови (вірші, поема), Худож. А.Ф. Павленко. — К. : Радянський письменник, 1985. — 103 с. — 2000 прим.
  • Телескопи криниць (поезії). — К. : Радянський письменник, 1990. — 125 с. — ISBN 5-333-00546-X.
  • Соловецький в'язень. — К. : Радянський письменник, 1991. — 71 с. — ISBN 5-333-01097-8.
  • Підводний материк. — К. : Літопис-XX, 2009. — 334 с. — 1000 прим. — ISBN 9789667252588.
  • Меч Гесера. — 2010.
Прозові твори:
  • Між берегами (наук.-худож. кн. про охорону природи). — К. : Молодь, 1987. — 164 с. — 30000 прим.
  • Останній кошовий Петро Калнишевський. — К. : Т-во «Знання» України, 1991. — 47 с. — 12638 прим. — ISBN 5-7770-0055-X.
  • Од Калниша вісті… (Історична повість - дослідження про останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського). — К., 2001. — 112 с. — ISBN 966-7252-19-1.
  • Од Калниша вісті… (іст.-док. повість). — К. : ВАТ Видавництво "Київська правда", 2004. — 342 с. — ISBN 966-7270-41-6.
  • Лицар Дикого Поля. — К. : Варта, 2005. — 144 с. — ISBN 9665851365.
  • Козак у рясі. — 2006.
  • Тисячолітнє Ведмеже. — К. : Літопис-ХХ, 2010. — 191 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-7252-59-5.
  • Тягар чорнобильського неба. — К. : Літопис-XX, 2011. — 176 с. — 1000 прим. — ISBN 9789667252670.
  • Блюститель благочестя Данило Братковський (есе, іст. поема). — К. : Літопис ХХ, 2011. — 40 с. — 500 прим.
  • Лицар Дикого Поля. Петро Калнишевський (іст.-докум. роман-есе). — К. : Літопис-XX, 2012. — 191 с. — ISBN 9789667252748.
  • Козак у рясі. — К. : Літопис-XX, 2013. — 48 с. — 1000 прим. — ISBN 9789667252762.
  • Реріх (поема-цикл). — К. : Літопис-XX, 2013. — 47 с. — 300 прим. — ISBN 9789667252779.
  • Омелян Пугачов —- національний герой України (докум.-іст. нарис). — К. : Літопис-XX, 2013. — 47 с. — 1000 прим. — ISBN 9789667252861.
  • За нашу і вашу свободу (док.-іст. есе). — К. : Літопис-XX, 2013. — 110 с. — 1000 прим. — ISBN 9789667252878.

Нагороди

Джерела

Примітки
  1. «Кулиняк Данило Іванович». Сайт rada.gov.ua
  2. Сайт «Буквоїд», 03. 12. 2012
  3. Світоглядний портал «Рідна країна», 26. 07. 2013
  4. Сайт «Про Ірпінь». Ірпінчанин Данило Кулиняк — лауреат

‎

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.