Кураш

Є припущення, що назва села пішла від французького слова Кураж.^{[джерело?]} Польською мовою згадується як Kurasz,[4] російською — як Курашъ.[5]

Доїхати до села можна з Рівного маршрутними автобусами на Дубровицю та Зарічне. Автомобілем по трасі Рівне—Столін. Село засновано на березі річки Горинь.^{[джерело?]}

Площа села — 0,4 км².[1] Поблизу села — річка Горинь.[1] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «задовільна».[6]

Кураш на мапах

Село Кураш[ком. 1] на російській спеціальній мапі Шуберта 1826—1840 років (рос. дореф.)

Кураш[ком. 2] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)

Кураш[ком. 3] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Кураш[ком. 4] на російській топографічній карті 1915 року років (рос.)

Село вперше згадується 1755 року.[1] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Любиковицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[5] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Любиковичі Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[11] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належав фільварок Кураш.[12]

До часів СРСР село було в віданні польського поміщика, маєток якого стояв на березі річки, після того, як Західна Україна увійшла до складу УРСР, маєток було зруйновано, а на його місці побудовано водну станцію для кораблів.^{[джерело?]}

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[13]

У 1947 році село Кураш разом з хутором Кураш підпорядковувалося Кураській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[14]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[15] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 5][17] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,18 Кі/км² (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), молока — 3,43 мКі/л (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), картоплі — 0,41 мКі/кг (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), сумарна доза опромінення — 107 мбер, з якої: зовнішнього — 15 мбер, загальна від радіонуклідів — 92 мбер (з них Cs — 81 мбер).[18]

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 255 осіб.[2] Густота населення — 795 особи/км².[1]

Станом на 1906 рік у селі було 77 дворів та мешкала 521 особа.[5]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі та однойменному сусідньому фільварку разом налічувалося 117 будинків та 629 мешканців, з них: 304 чоловіки та 325 жінок; 594 православні, 30 юдеїв та 5 римо-католиків; 616 українців (русинів), 12 євреїв та 1 поляк.[4]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 403 особи, з яких 183 чоловіки та 220 жінок.[19] На кінець 1993 року в селі мешкало 368 жителів, з них 63 — дітей.[18]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 317 осіб.[20]

У селі працює Кураський сільський клуб на 120 місць.[28]

Між Курашем та селом Бережниця розташована могила, у якій поховано 14 бійців УПА.[29][30] У 1996 році могилу відновили та впорядкували.[29][30] На місці поховання насипаний великий курган і встановлений хрест.[29][30] У 2018 році там встановили пам'ятник та висадили алею дубів.[30]

Поряд із Курашем було знайдене давньоруське городище.^{[джерело?]}

24 березня 2019 року Свято-Преображенська громада села на парафіяльних зборах майже одноголосно прийняла рішення про перехід з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України.[31]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

• Цинкаловський О. Кураш або Кураж, Куразь // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 589.
• Kurasz, wś., pow. rówieński, nad Horyniem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 891. (пол.)
• Kurasz 2.), wś., pow. rówieński, nad Horyniem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 198. (пол.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кураш

• с. Кураш // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.