Кучук-Алкали
Кючук-Алкали (з 1945 по 2016 рік — Заві́т-Ле́нінський, крим. Küçük Alqalı) — село Україні, у Джанкойському районі Автономної Республіки Крим. Населення становить 2 567 осіб. Орган місцевого самоврядування - Завіто-Ленінська сільська рада.
село Завіт-Ленінський | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Джанкойський район |
Рада | Завіто-Ленінська сільська рада |
Облікова картка | Завіт-Ленінський |
Основні дані | |
Населення | 2 567 |
Поштовий індекс | 96126 |
Телефонний код | +380 6564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°51′51″ пн. ш. 34°23′22″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
6 м[1] |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Завіт-Ленінський, вул. Шевченка, 20 |
Карта | |
Завіт-Ленінський | |
Завіт-Ленінський | |
Мапа | |
|
Географія
Завіт-Ленінський - село на півночі району, у степовому Криму, на лівому березі маловодної балки Алкали, що впадає в Сиваш, висота над рівнем моря - 6 м [2]. Сусідні села: Пушкіне за 1 км на південь вище по балці та Мілководне за 2 км на північний схід - нижче за течією. Відстань до райцентру - близько 17 кілометрів, найближча залізнична станція - Солоне Озеро - близько 4,5 км.
Історія
Поблизу села виявлено кургани доби бронзи.[3]
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Кючук-Алкали входив в Діп Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства [4].
Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 [5], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту [6]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії [7]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [8], Кючук-Алкали був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.
За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті... від 21 жовтня 1805 року, у селі Кючук-Алкали числилося 12 дворів, 61 кримський татарин і 5 циган [9]. На військово-топографічної карті 1817 року село позначене з тими ж 12 дворами [10]. Після реформи волосного поділу 1829 року Кючук-Алкали, згідно «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829 р», залишився у складі Тузакчинской волості [11]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину [12], село помітно спорожніло і на карті 1842 Кючук-Алкали позначене умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів [13].
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Ішуньської волості. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Кючук-Алкали - власницьке татарське поселення з 6 дворами, 24 жителями і обивательською поштовою станцією при затоці Сиваша[14]. Згідно «Пам'ятної кнги Таврійської губернії за 1867 рік», село Кючук Алколи було покинута мешканцями в 1860-1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину [15] і залишалося в руїнах[16] і, якщо на триверстовій мапі 1865 село ще позначене [17], то на карті, з коректурою 1876 його вже немає [18]. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887, у селі Кючук-Алхали вже числилося 2 двори і 9 жителів.
Після земської реформи 1890 року [19] Кючук-Алкали віднесли до Богемської волості. У «... Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1892» у відомостях про Богемську волость ніяких даних про село, крім назви, не приведено [20]. За «... Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» на хуторі Кючук-Алкали числилося 45 жителів в 5 дворах [21]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року [22], у Богемській волості Перекопського повіту значаться 2 села Куркчи-Алкали : вакуф та Безлера [23] з населенням 19 осіб [24].
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [25]. У 1922 році повіти перетворили в округи [26]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район [27] і село включили до його складу.
Єврейська комуна Мішмар (івр. הַמִּשְׁמָר на івриті «Гвардія») була заснована 20 квітня 1924 року 12-тьма колишніми членами нелегального крила організації Гехалуц («Національно-трудова організація Гехалуц» [28]) на 700 десятинах землі [29]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, комуна Мішмар, вона ж Кючук-Алкали входила до складу Таганашської сільради Джанкойського району [30]. Комуна проіснувала до 1934 року, коли була ліквідована, нібито, на прохання жителів сусідніх сіл [31].
Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року народження, Кючук Алкали перейменували в Завіт-Ленінський [32], з 1958 року село - центр сільради.
Село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[33].
Примітки
- weather.in.u
- Прогноз погоди в с. Завіт-Ленінський (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 5 квітня 2015.
- Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
- Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, 1784 року. — 1888.
- Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
- Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
- Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
- Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
- Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 106. — 1897.
- Карта Мухіна 1817 . Археологічна карта Криму. Процитовано 19 березня 2015.
- Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 р с. 136.
- Ляшенко В. І. = view & id = 28 До питання про переселення кримських мусульман до Туреччини наприкінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Процитовано 4 січня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
- Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1842/42-1-4.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
- [http: //viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003831183? page = 75 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75]. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 22 березня 2015.
- Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Культура народів Причорномор'я, № 68. — Сімферополь : Таврійський Національний Університет, 2 005.
- Ханацкій К. В. 1867. Пам'ятна книга Таврійської губернії. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 422.
- x = 34.398723 & y = 45.861831 Карта Шуберта - Крим (Таврійська губернія). Військово-топографічне депо - 3 версти. ЕтоМесто.ru. 1865. Процитовано 24 березня 2015.
- Трехверстовая карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-a. Археологічна карта Криму. Процитовано 24 березня 2015.
- Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1 911.
- Шаблон:Книга: Календар і Пам'ятна книга Таврійської губернії на 1892
- Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1900. — 568 с.
- Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 240.
- Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 234.
- В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0 (рос.)
- Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
- Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- Гехалуц // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Яків Пасик. Єврейські поселення в Криму (1922-1926). Історія єврейських землеробських колоній Півдня України і Криму. Процитовано 18 травня 2015.
- Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзної перепису 17 грудня 1926, с. 317.
- «respubliki-shkid» -do- «mishmara» Від «Республіки Шкід» до «Мішмар»[недоступне посилання з липня 2019]
- Указ Президії ЗС РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
- Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування