Кшиштоф Квятковський

Народився 14 травня 1971 року в Згежі[1]. Спочатку вступив до Лодзкого університету на факультет права та адміністрування, однак навчання було перерване через виявлення злоякісної пухлини[1]. Згодом, у 2001 році, закінчив факультет права та адміністрування Варшавського університету та здобув ступінь магістра права[2]. Був членом Незалежного союзу студентів.

У 1997—2001 роках був особистим секретарем прем'єр-міністра Польщі Єжи Бузека[2]. З 2004 по 2013 рік був членом партії «Громадянська платформа».

З 1993 року був пов'язаний з місцевою владою. Спочатку був радником, потім головою Ревізійної комісії міськради та керівником клубу радників. До 2006 року він був віце-президентом Згежа, відповідальним, серед іншого, за фінанси, освіту, культуру, спорт, а також інвестицї та отримання європейських коштів[2].

На виборах до місцевого самоврядування 2006 року він балотувався на пост мера міста Лодзь. У першому турі він отримав другий результат (27,03 % підтримки, 59 946 голосів). У другому турі він програв Єжи Кропівницькому, набравши 44,31 % голосів[3]. Того ж року він отримав мандат радника Лодзької регіональної ради, в якій обійняв посаду заступника голови.

На парламентських виборах 2007 року він був обраний сенатором VII каденції, отримавши 164 151 голосів[4]. Очолював Законодавчий комітет. Після призначення Анджея Чуми на посаду міністра юстиції, Кшиштоф Квятковський 4 лютого 2009 року зайняв посаду державного секретаря у цьому міністерстві.

14 жовтня того ж року президент Лех Качинський призначив його міністром юстиції та генеральним прокурором у першому уряді Дональда Туска[2]. Після встановленого законом розділення цих функцій, Анджей Серемет замінив його на посаді генерального прокурора. 11 квітня 2010 року він став членом Міжвідомчої групи з координації дій, у зв'язку з катастрофою Ту-154 в Смоленську.

На парламентських виборах у 2011 році він був кандидатом від Громадянської платформи в Сейм з третього місця в Лодзькому окрузі. Він отримав депутатський мандат, набравши 68 814 голосів[5].

З 2013 по 2019 рік обіймав посаду президента Вищої палати контролю Республіки Польща[6][7]. На парламентських виборах у 2019 році був обраний сенатором від округу № 24[8], набравши 79 348 голосів. У Сенаті він був співзасновником Кола незалежних сенаторів та обійняв посаду голови Законодавчого комітету[9]. 17 січня 2020 року він був обраний Сенатом до Національної ради судочинства.

• Командорський хрест із зіркою Ордену Заслуг Угорщини (2011);
• орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[10];