Кізім Петро Анатолійович

Петро́ Анато́лійович Кізім (нар. 3 червня 1991(19910603), с. Олександрівка, Маловисківський район, Кіровоградська область, Українська РСР — пом. 3 березня 2015, с. Гранітне, Волноваський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, танкіст, сержант Збройних сил України.

Кізім Петро Анатолійович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 3 червня 1991(1991-06-03)
Олександрівка, Кіровоградська область
Смерть 3 березня 2015(2015-03-03) (23 роки)
Гранітне, Донецька область
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 72 ОМБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях

Народився 1991 року в селі Олександрівка на Кіровоградщині. Закінчив Олександрівську загальноосвітню школу. У багатодітній родині Кізімів виховувались шестеро дітей. Після смерті батьків переїхав на постійне проживання на Черкащину, до родини тітки в смт Цибулів. Працював слюсарем на Цибулівському цукровому заводі. 2011 проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. Одружився.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 14 березня 2014 був призваний за частковою мобілізацією.

Солдат, головний сержант взводу — командир бойової машини (танк) 7-го взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. Брав участь у боях в районі Амвросіївки на кордоні з РФ, Волновахи та населених пунктів Волноваського району.

Загинув 3 березня 2015 близько 15:30, під час перевезення продуктів на автомобілі ЗІЛ-131 до взводного опорного пункту поблизу села Гранітного Волноваського району. Вантажівка була обстріляна терористами з РПГ (за іншими даними, з ПТРК). Солдат Кізім загинув, ще двоє військовиків дістали поранення, автомобіль було знищено. Обстріл вівся з району на 3,5 км західніше с. Первомайського (балка Глибока)[1].

На Маловисківщині, де народився Петро Кізим, до глибокої ночі його чекали кілька сотень земляків, аби віддати останню шану Герою, перш ніж бойові побратими повезуть загиблого на Черкащину[2]. 7 березня в Цибулеві воїна проводжали в останню дорогу на колінах, з військовими почестями. Похований на кладовищі Цибулєва[3].

Залишилися дружина Ірина та маленький син Андрійко, брати та сестри[4].

Нагороди та відзнаки

Вшанування пам'яті

1 вересня 2015 в рідному селі Олександрівка на будівлі Олександрівського НВК встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Петра Кізіма. Іменем Петра Кізіма названо шкільну дитячу організацію «Козацька родина»[7].

У червні 2016 Маловисківська міська рада прийняла рішення про перейменування вулиці Радянської в селі Олександрівка Маловисківської міської територіальної громади на вулицю Петра Кізіма[8].

Примітки
  1. Біля Волновахи під час ракетного обстрілу загинув черкащанин // Вчасно, 5 березня 2015
  2. На Кіровоградщині на колінах проводжали в останню путь загиблого воїна // Перша електронна, 7 березня 2015
  3. У Цибулеві поховали свого героя // Новини Черкас, 11 березня 2015
  4. Родині загиблого в Гранітному командира танка потрібна допомога // Лівий берег, 10 березня 2015
  5. Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Родині загиблого черкащанина вручили почесну відзнаку // Вчасно, 19 березня 2015
  7. День захисника України в Олександрівському НВК // Сайт Маловиськівської міської ради, 19 жовтня 2016
  8. День українського добровольця в Олександрівському НВК // Сайт Маловиськівської міської ради, 9 березня 2017

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.