Лисенко Аріадна Остапівна

Аріадна Остапівна Лисенко (Рада Лисенко; 10 липня 1921, Хорол — 11 січня 2021) — українська піаністка, заслужена артистка України, професор кафедри фортепіано Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Дочка Остапа Лисенка, онука Миколи Лисенка. Дружина композитора Андрія Штогаренка.

Лисенко Аріадна Остапівна
Псевдо Рада Лисенко
Народилася 10 липня 1921(1921-07-10)
Хорол, Кременчуцька губернія, Українська СРР
Померла 11 січня 2021(2021-01-11) (99 років)
Країна  СРСР
 Україна
Національність українка
Діяльність музична педагогиня, піаністка
Alma mater Київська державна консерваторія
Титул професор
Посада професор
Батько Лисенко Остап Миколайович
Родичі Лисенко Микола Віталійович
У шлюбі з Штогаренко Андрій Якович
Нагороди

Життєпис

Від кінця 1943 року мешкала у Львові. Від 1944 року — завідувачка Кабінету-музею М. Лисенка при Київській консерваторії. У 1945—1947 — солістка УРСР.

1945 року як учасниця конкурсу музикантів-виконавців отримала звання лауреата, першу премію і запрошення на роботу як піаністка до українського радіокомітету (Київ).

1947 року закінчила Київську державну консерваторію (клас професора Абрама Луфера).

1947 — 1950 рр. проходила стажування в Москві, навчаючись в аспірантурі (клас професора Генріха Нейгауза); одночасно працювала на Московському радіо у відділі української музики, була московською солісткою.

Після повернення до Києва стала артисткою Київської філармонії (1950—1955), від 1950 року викладала у Київській консерваторії та музичній десятирічці. Консультувала музичні училища Чернігова, Дніпропетровська.

З 1993 року — професор кафедри фортепіано Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.

Померла 11 січня 2021 року.[1]

Родина

Мала єдину дитину (у першому шлюбі): дочку Наталію — піаністку. Другим чоловіком Ради Остапівни був композитор Андрій Якович Штогаренко.

Творчість

Глибока інтерпретаторка творів М. Лисенка. Виконувала твори українських композиторів, популяризуючи музику ХІХ—ХХ ст.: В. Заремби, Я. Степового, М. Дремлюги, А. Коломійця, В. Косенка, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, В. Барвінського, С. Людкевича, А. Штогаренка, М. Колесси, Р. Сімовича та інших.

Уперше виконала низку творів вітчизняних композиторів для фортепіано з оркестром, зокрема «Концертні варіації» С. Людкевича, «Партизанські картини», Поему-концерт, «Сим­фонічні танці» А. Што­гаренка. Виступала із симфонічними орке­страми під керівництвомвом Ф. Глущенка, Г. Карапетяна, М. Колесси, Н. Рахліна, К. Симеонова, С. Турчака, А. Шароєва та ін. Концертувала містами України, Росії, країнами Балтії, а також Польщею, Словаччиною, Німеччиною. Протягом всієї творчої діяльності співпрацювала з музичною редакцією Держтелерадіо України. Має багато записаних творів у фонді радіо, а також має записи на грамплатівках.

Педагогічна діяльність

Серед вихованців А. О. Лисенко Н. Деренівська (лауреат міжнародного конкурсу, 1962 р.), В. Царик (лауреат республіканського конкурсу ім. М. Лисенка, 1979 р.), Ю. Руцинський (лауреат конкурсу ансамблів, 1988 р.), О. Панкратова (дипломант республіканського конкурсу, 1972 р.), А. Халікова (лауреат міжнародного конкурсу ім. М. Лисенка, 1992 р., дипломант конкурсу ім. В. Горовиця), Ж. Аністратенко (кандидат наук), Т. Горбань (кандидат наук), І. Лисакова (кандидат наук), Б. Деменко (доктор наук).

Див. також

Примітки
  1. Тетяна Поліщук (11.01.2021). Померла онука класика – Рада Остапівна Лисенко. День. Процитовано 11 січня 2021.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.