Лубенцов Василь Микитович

Васил́ь Мики́тович Лубенцо́в (* 25 квітня 1886, Єлисаветград — † 2 вересня 1975, Москва) — український співак (бас). Соліст Одеського оперного театру. Володів глибоким рівним голосом м'якого тембру широкого діапазону та комедійною обдарованістю.

Лубенцов Василь Микитович
Народився 25 квітня 1886(1886-04-25)
Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 2 вересня 1975(1975-09-02) (89 років)
Москва, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Громадянство Російська імперія СРСР
Діяльність співак, оперний співак
Нагороди та премії


З 1937 — народний артист РРФСР[1][2].

Біографія

Народився в сім'ї робітника, з 1893 року родина проживала в Одесі.

Співацькій майстерності навчався на кошти мецената Раллі, 1910 року закінчив Одеське музичне училище — клас Максиміліана Поллі. В часі навчання співав невеликі партії на сцені Одеської опери.

З 1911 року виступає солістом Одеського театру, в 1912—1913 — почергово в Київському та Одеському — антреприза М. Ф. Багрова, з 1913 — в Російській київській опері — до 1923.

1919 брав участь в постановках Українського народного театру Панаса Саксаганського:

В цьому часі з театром гастролював у Астрахані, Єкатеринбурзі, Куйбишеві, Одесі, Ростові-на-Дону, Саратові, Ярославлі.

У 1923—1951 роках — соліст Большого театру у Москві (Росія), іще до 1961-го там періодично виступав. Останній виступ відбувся 29 листопада 1962 року — партія Варлама. Його репертуар включав близько 60 партій.

Серед виконаних ним партій:

Виступав з Валерією Барсовою, Ксенією Держинською, Марією Литвиненко-Вольгемут, Марією Максаковою, Антоніною Неждановою, Надією Обуховою, Володимиром Політковським, Никандром Ханаєвим, Наталією Шпіллер.

Виступав під орудою Миколи Голованова, Михайла Іпполітова-Іванова, Кирила Кондрашина, Альберта Коутса, Олександра Мелік-Пашаєва, Василя Небольсіна, Арія Пазовського, Йозефа Прібіка, Самуїла Самосуда, Вацлава Сука, Лева Штейнберга.

Також виконував романси Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Якова Степового.

Двічі кавалер ордена Трудового Червоного Прапора, лауреат Державної премії СРСР 1951 року — за виконання партії Хованського.

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.