Любомир Романків

Любомир Романків (англ. Lubomyr Romankiw; нар. 17 квітня 1931, м. Жовква, Україна) — провідний науковець компанії IBM у галузі комп'ютерних технологій, співвинахідник (разом з Девідом Томпсоном) процесів створення тонкоплівкових індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для запису інформації[1], що уможливили появу жорстких дисків і персональних комп'ютерів, автор і співавтор понад 65 патентів. Директор відділу електрохімічної технології й магнетизму Дослідного центру корпорації ІВМ (Йорктаун Гайтс, Нью-Йорк).[2]

Любомир Романків
Народився 17 квітня 1931(1931-04-17) (90 років)
Жовква, нині Україна
Країна  Канада
Національність українець
Діяльність науковець, інформатик
Alma mater Університет Альберти
Галузь електроніка та матеріалознавство
Заклад IBM
Звання доктор філософії в галузі металургії та матеріалознавства (MIT, 1962 рік)
Науковий керівник директор відділу електрохімічної технології й магнетизму Дослідного центру корпорації ІВМ.
Відомий завдяки: індуктивні та магніторезистивні мікроголовки для жорстких дисків
Нагороди медаль Вітторіо де Нора від Електрохімічного Товариства США
Відзнака пам'яті Морріса Н. Лібмана від ІЕЕЕ
Медаль Перкіна (1993)
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня

Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народився 17 квітня 1931 року в м. Жовква, нині Львівська область, Україна (тоді Жовківський повіт, Львівське воєводство, Польська Республіка).

1957 року отримав ступінь бакалавра в Університеті Альберти, закінчив магістратуру та отримав ступінь доктора філософії в галузі металургії та матеріалознавства в Массачусетському технологічному інституті в 1962 році. Автор понад 150 статей, відредагував 10 томів матеріалів різних технічних симпозіумів.[3]

Професійна діяльність

Значна частина його роботи пов'язана з вивченням магнітних матеріалів, рефлективними дисплеями та процесами міднення (англ. Copper plating). Інженер хімії (з 1955 року). Доктор металургії і матеріалознавства. Керівник Центру Електрохімічної технології та мікроструктур в Дослідному Інституті ім. Т. Дж. Ватсона фірми ІВМ. Винахідник процесів створення індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для записування/зчитування інформації на жорстких дисках комп'ютерів.[4]

За значні досягнення отримав медаль Перкіна — найвищу відзнаку Товариства хімічної промисловості США (1993),[5] медаль Вітторіо де Нора від Електрохімічного товариства США (1994)[6], відзнаку пам'яті Морріса Н. Лібмана від IEEE (1994), Винахідник Року за версією Асоціації прав інтелектуальної власності Східного Нью-Йорку (2000) і Винахідник Року (Асоціація права інтелектуальної власності Нью-Йорку, 2001 рік). Отримав 13 нагород за видатні винаходи та внесок від IBM і 25 нагород за винаходи та досягнення.[3] Занесений до престижних видань «Хто є хто в науковому світі» та в «Хто є хто в Америці».

У березні 2012 року Любомир Романків введений до Зали національної слави США, є одним з десяти винахідників (разом зі Стівом Джобсом), удостоєних такої честі.[7]

Громадська діяльність

Дійсний член Академії інженерних наук ІВМ та Академії інженерних наук України. Член Наукового товариства імені Шевченка, член управи НТШ у США.

Діяч українських студентських і громадських організацій діаспори, член президії Світового конгресу вільних українців, голова Комітету Української Молоді при СКВУ. Організатор і Голова студентських товариств в Едмонтоні та Бостоні. Засновник і керівник української радіопрограми в Едмонтоні. Організував акредитовані курси української культури в Мерсі-коледжі (Нью-Йорк). Активний діяч Пласту, був Головою ГПБ і ГПР, зараз є Начальним Пластуном, всебічно сприяє розбудові Пласту в Україні. Член 29-го Куреня УПС «Сіроманці». Нагороджений вищими пластовими відзнаками.

Живе в містечку Браєркліф Манор, штат Нью-Йорк. Має канадське громадянство.

27 вересня 2013 року Любомир Романків став почесним громадянином рідної Жовкви.

Про Україну Романків сказав так: «Коли я приїжджаю до України, я відчуваю, що я є у своїй країні, де я народився і де все мені рідне. Я поїхав з України, коли мені було 13 років. Коли увечері до Жовкви прийшли совєтські війська, то вже вночі з’явилися списки тих хто має бути розстріляний наступного ранку».[8]

Пластове життя і діяльність

  • Член ВСУМ у Львові в 1943-44 роках.
  • Став членом Пласту в 1946-му році в Берхтесґадені, Німеччина. І-ша проба й присяга.
  • 1947-48 — II і III проби — Мюнхен-Фрайман, Німеччина. Вишколи: Виховників УПЮ і УПН та зв'язкових. Гуртковий, кур. провід.
  • 1948-57 — Співорганізатор станиці Едмонтон, виховник, зв'язковий, гніздовий, кошовий, станичний.
  • 1958-61 — Юнацький виховник в Бостоні, кошовий. 1965-77 — 2-ий заступник Голови КПС та секретар КПС в США.
  • 1978-84 — Голова ГПБ; ступінь сен. керівництва; засновник Фонду Дрота. Ініціатор ЮМПЗ-82 в Європі.
  • 1987-94 — Голова ГПРади. Ініціатор переговорів із Скаутовим бюром в Женеві про приняття Пласту до Світового Скаутинґу. Як Голова ГПР взяв участь в перших 4-ох З'їздах Пласту в Україні й допомагав спрямовувати пластову працю.
  • 1994 — Заступник Голови ГПБ для зв'язку зі Скаутовим Бюром. Разом з делегацією України брав участь у 18-му Світовому Джемборі. Репрезентував Пласт у розмовах із Скаутовим Бюром.

Пластові відзнаки: III, II і І юнацькі; III й II старшопластунські; св. Юрій в Сріблі та в Золоті.

Нагороди

  • Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (Україна, 22 серпня 2020) за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток міждержавного співробітництва, плідну громадську діяльність[9].
  • Портрет Любомира Романківа розміщений у Залі національної слави США. Після Ігора Сікорського, Любомир Романків став другим українцем, чий портрет висить у цій залі.[8]

Примітки

  1. Lubomyr T. Romankiw: Biography
  2. Popovych, Orest (4 січня 2004). Shevchenko Society celebrates 130th anniversary with conference in N.Y.. Ukrainian Weekly (Ukrainian Weekly). Процитовано 7 січня 2007.
  3. Storage Newsletter: Lubomyr Romankiw, David Thompson National Inventors Hall of Fame 2012 Inductees[недоступне посилання з жовтня 2019]
  4. Цей українець стоїть за комп'ютерною революцією, без якої Apple могло б і не бути. Відео Голос Америки 24.10.2017
  5. Society of Chemical Industry: SCI Honours. Society of Chemical Industry Webs Site. Society of Chemical Industry. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 7 січня 2008.
  6. Vittorio de Nora Award. The Electrochemical Society Web Site. The Electrochemical Society. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 8 січня 2007.
  7. http://www.invent.org/2012induction/ Архівовано 6 березня 2012 у Wayback Machine. National Inventors Hall of Fame 2012 Inductees
  8. «В Україні мене б вислали у Сибір чи розстріляли»: Любомир Романків про блискучу кар'єру в США та Apple. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 17 квітня 2021.
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №341/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 24 серпня 2020.

Література

  • Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К. : КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.